Катакомби такий самий символ Одеси, як море, Дерибасівська, Дюк та Оперний театр. Але це можливість побачити інше обличчя міста - підземне. Одеські катакомби є найдовшими у світі, їх лабіринти оповиті легендами і реальними історіями. Ходити туди варто лише у супроводі досвідчених гідів, бо можна загубитися. Зібрали для вас цікаві факти про одеське підземелля та екускусії, які у прямому сенсі занурять в історію Одеси.
Місто під містом: історія одеських катакомб
Катакомби Одеси - це мережа підземних ходів та лабіринтів під містом, більша частина яких це шахти-каменоломні, що утворилися штучно внаслідок видобутку будівельного каменю - ракушняка, з якого будували Одесу. Влучно про це сказав історик Олександр Бабич:"Виходить, що Одеса сама з-під себе збудована".
Одеські катакомби є найдовшими у світі, загальна їх протяжність складає 2500 кілометрів. Для порівння довжина римських - близько 200 км, а паризьких - до 300 км. Щоправда значна частина засипана піском. Це зробили для того, щоб під землю не пішли новобудови, які зводять в Одесі дуже активно. Та й сам видобуток каменю з часом заборонили, бо велика площа пустот під містом стала для нього проблемою.
Історія катакомб починається у 1830-х. Одеса активно будувалася, і це потребувало великої кількості матеріалу, яким був вапняк. Спочатку його добували на схилах балок, але згодом масштаби збільшилися, і камінь вибудовували шахтним способом за допомогою спеціальних пилок-акул.
Однак ще наприкінці 18 столітя вапняком користувалися й українські козаки. Вони рубали його на продаж, використовували у будівництві і водночас самі жили у цих печерах, говоривши "я живу в скалі".
Катакомби під Одесою знаходяться на глибині від 5 до 35 метрів, за іншими даними навіть до 45. Більша частина з них - це лабіринти покинутих шахт. Також тут є підвали, або, як називають одесити, "міни", бункери, дренажні тунелі та інші підземні порожнини.
А доповнюють цю систему печери, глибина яких сягає понад 30 м, що на 15 м вище рівня моря. По суті, одеські катакомби — це величезне підземне місто під містом. Тут навіть є свої озера. Вони утворилися з води, що йде знизу. В деяких місцях вона накопичується у мілку водойму, в якій водяться унікальні істоти.
Озера в катакомбахФото: odessakatakomby.com
У кінці 19-го на початку 20-го століття катакомби використовували контрабандисти, як хованку для товару та награбованих речей. Через підземні ходи їх доставляли у будь-яку точку міста. Для цього в багатьох будинках підвал був з'єднаний з підземним коридором.
Про одеські катакомби існує багато легенд. Наприклад, що тут утримували дівчат, перед тим як продати їх у рабство. А також, що під землею існували школи для юних злочинців, яких досвідчені злодії вчили різним хитрощам.
У роки Другої світової війни в катакомбах ховалися партизани та диверсійні групи. Більшість з них були заарештовані й страчені. У катакомбах в селі Нерубайське створили музей, який відтворює підземний партизанський табір.
Одна з таких груп під керівництвом майора Кузнецова-Колошина була заблокована окупантами та протрималася під землею вісім місяців. Знесилені голодом, хворобами і темрявою, члени групи врешті збожеволіли і перестріляли один одного.
З точністю до кількох метрів історикам вдалося встановити, де саме під Молдаванкою, знаходяться їх тіла. Також були знайдені листи, які писали партизани рідним, знаючи, що ніколи не зможуть їх відправити.
В часи "холодної війни" у катакомбах побудували близько пів тисячі укриттів, зокрема й протирадіаційне на 1200 людей. Однак з часом через непотрібність їх занедбали, перестали функціонувати системи вентиляції, електро- і водопостачання. Про відновлення бомбосховищ заговорили після повномасштабного вторгнення росії. Однак наразі вони непридатні до використання. Не мають вони і військового потенціалу, за радянської влади більшість входів були замуровані.
Сьогодні у катакомбах проходять екскурсії та влаштовують різноманітні заходи - наукові конференції, квести, а деякі навіть спускаються у підземелля для медитацій.
Екскурсії катакомбами Одеси
Спускатися у катакомби самовільно суворо заборонено. Є великий ризик загубитися у лабіринтах, що неодноразово траплялося раніше. Тож, наполегливо рекомендуємо ходити на екскурсії виключно у супроводі інструктора. Один з варіантів - це музей "Таємниці підземної Одеси", а точніше - мережа музеїв, які створили в окремих катакомбах міста, вони різні, але концептуально доповнюють один одного. Пропонують декілька варіантів екскурсій.
Катакомба Кантакузена
Музей "Катакомба Кантакузена" є філією основного музею на Молдаванці, знаходиться в старовинній каменоломні Карантинної балки за адресою вул. Буніна, 7. З 2017 роцу це пам’ятка місцевого значення. Перший настінний напис в цій катакомбі датується 1812 роком. Це найстаріша каменярня Одеси. Саме з її каменю побудований низка будівель історичного центру міста.
Її протяжність – 120 метрів. Глибина занурення – 10 метрів. Ця катакомба унікальна не тільки своїм розташуванням та історією, а й найнижчою температурою повітря, тому подбайте про теплий одяг.
Під час екскурсії ви дізнаєтеся:
⦁ історію будівництва ранньої Одеси
⦁ архітектуру Одеси в різні часи – плани та експонати
⦁ історію шахтарської справи, інструменти та технології того часу, цегельне виробництво в Одесі та околицях
Таємниці підземної Одеси
Музей "Таємниці підземної Одеси" є головним музеєм проекту, знаходиться поруч з центральним автовокзалом за адресою – 2-й Разумовський провулок, 3-б.
У музеї можна побачити:
⦁ протирадіаційний притулок – тема "Холодна війна"
⦁ шахти та будівництво міста, розширення катакомб
⦁ партизанську стоянку – тема партизанського руху, побут і реалії того часу
⦁ катакомбну церкву
⦁ історію работоргівлі та криміналу, їх зв’язок з підземеллями, легенди минулого
Печери і лабіринти
Екскурсія печерами та унікальним підземним світом, під час якої розказують історію дослідження катакомб Одеси, а також можна взять участь у справжніх археологічних розкопках.
В екскурсію входить:
⦁ бункер 1930-х років будівництва
⦁ заплутаний лабіринт ходів
⦁ карстова печера у зріст людини
⦁ участь у справжніх археологічних розкопках
Більш детальну інформацію про екскурсії, запис та телефони можна дізнатися на сайті музею.
