Цим текстом ми починаємо серію розслідувань, кому належать знакові споруди Одещини. Вони руйнуються роками, а не лише зараз, через дії російської армії. Деякі з цих споруд перебувають у судових справах. Однак ми хочемо, щоб власники залишили по собі цифровий слід, бо їх дії або бездіяльність призвели до такого стану будівель. Громади мають розуміти, чи робить щось місцева влада для збереження історичної пам’ятки. Бездіяльність місцевих органів влади — так само має знаходити оцінку місцевих мешканців. Біляївка.City починає цей цикл з дуже відомої широкому загалу споруди — маєтка у селі Василівка, який належав родині найвідомішого пацієнта Фройда, “людині-вовку”.
Маєток “людини-вовка”: що про нього відомо
Цей маєток знаходиться у селі Василівка, яке з 2020 року входить до складу Вигодянської ОТГ. Цінність цієї будівлі є безсумнівною. Будівля належить до переліку Пам'яток культурної спадщини України місцевого значення, однак цікавість до цієї будівлі виходить далеко за межі регіону.
Руїни маєтку Панкєєвих у селі Василівка
Маєток збудували у 30-50-их роках XIX століття на замовлення генерал-майора Василя Дубецького. Його проектував будівлю відомий архітектор італійського походження Франц Боффо. До його творінь належать такі перлини Одеси, як Потьомкінські сходи, Воронцовський палац, Будинок вчених та інші будівлі, які створюють архітектурний ансамбль міста.
Будівля представляла собою три двоповерхових корпуси, які пов'язували між собою переходи (до речі, є легенди, що тут були також підземельні переходи). Вона була оточена величезним фруктовим садом з вкрапленням горіхів. Навколо створили ставок, у парку знаходилися альтанки, фонтан та скульптури. Зараз можна побачити лише їх залишки, які лише дозволяють здогадуватися про минулу красу цього маєтку.
На жаль, фотографій саме того періоду немає, однак збережений малюнок, створений за мотивами маєтку художника Герасма Головкова. Це не точна копія, скоріше, художнє переосмислення, але воно створює розуміння про красу цього місця у минулому.
Коли маєток став по-справжньому відомим
Василь Дубецький з дружиною померли та були поховані у склепі місцевої церкви. Спадкоємці Дубецького продали батьківський маєток і останніми власниками палацу, перед переворотом 1917 року, стала родина Панкеєвих.
Його придбав купець Панкеєв для того, щоб зробити заміським маєтком. У родини був будинок в Одесі на вулиці Маразлієвській, а у Василівці вони організовували творчі вечори, концерти, запрошували відомих людей з усієї Європи та просто проводили гарно час на природі.
Село Василівка, до речі, називалося так не завжди. В його назві закодована по суті вся історія Причорномор'я. Спочатку воно називалося на татарський лад Каная Мурза, потім на литовсько-польський Шосткою, потім на тюркский манер за назвою місцевого гідроніма — річки Барабой, згодом на російський лад Шестаково, а потім вже Василівкою за ім'ям першого власника маєтку.
Містична історія будівлі та саду навколо почалася з того, що у чотирирічного сина купця Панкеєва - Сергія почалися нічні кошмари, які досліджував батько психоаналізу Зігмунд Фройд. Одного разу хлопчикові Сергійкові Панкеєву приснився страшний сон про сірих вовків, що мовчки сиділи на гілках горіхового дерева і посилали йому повідомлення очима. Він став істерично боятися зображення вовків, постійно викрикуючи, що вовк прийде і його з'їсть.
Родина довго шукала йому лікаря, а вже дорослий Сергій змушений був звернутися за допомогою до Фройда, щоб зрозуміти причину неврозів, які супроводжували його протягом усього життя.
Для того, щоб зберегти анонімність Панкеєва, Фройд у своїх записах називає його "людина-вовк". Це позначення причепилося до нього, а неврози чоловіка обросли легендами. Місцеві мешканці Василівки розповідали, що бачили його, бігаючого в образі вовка.
Панкеєв був пацієнтом Фройда багато років у Відні, (Австрія), але причину неврозів відомий лікар шукав саме з маєтку у Василівці. Пояснював хворобу чоловіка цілою низкою особистих ситуацій, що сталися з хлопчиком у дитинстві: самогубством сестри, яка покінчила з життям, відвідавши місце дуелі Лермонтова, передозуванням снодійним батька, який пішов з життя через деякий час після смерті доньки, сексуальними причинами, начебто, старша сестра його розбещувала, а батьки покарали його за ігри з інтимними частинами тіла тощо.
Після чотирьох років психоаналізу пацієнт відчув себе краще, навіть одружився. Фройд стверджував, що ця історія - найкраще свідчення того, що може статися з людиною, яка не лікує, а забиває у глибини підсвідомого дитячі проблеми інтимного характеру.
У будь-якому випадку, лікування допомогло Панкєєву прожити довгих 84 роки, він пережив жовтневу революцію, втратив статки, пережив самогубство дружини, фашизм.
Дослідники ж до цього дня дискутують, чи був правий Фройд у своїх поясненнях причин нав'язливого стану пацієнта. Книга Фрейда «З історії одного дитячого неврозу», присвячена опису хвороби Сергія Костянтиновича Панкеєва (Sergey Konstantinovich Pankeyev (Pankejeff)) (24 грудня 1886 - 7 травня 1979), його спогадами, фантазіям і сновидінням, стала настільною книгою психоаналітиків усього світу. Після публікації Сергій Панкеєв став відомим всьому світові як «Людина-вовк». У старості, піднімаючи телефонну трубку, він так і представлявся: «Алло, Людина-вовк слухає».
Занепад маєтку Панкєєвих у Василівці
Можна тільки уявити, яка могла б бути доля маєтку, скільки б він міг приймати туристів, якби зберегли будівлю в її автентичному стані.
Однак після жовтневого перевороту доля маєтку була такою ж, як більшості елітних та ошатних споруд Одещини та України. За лічені роки будівлю розграбували. В архівній справі 1922 року, присвяченій організації радгоспу, пишеться:
"Одеська повітова облікова 2-я комісія в складі .... Справила облік і обстеження колишнього нетрудового господарства Панкеєва при д. Василівка. Вся земля мин. нетрад. Господарства віддана під радгосп Губіто , споруди зайняті частково колонією, частиною ж незаможними селянами д. Василівка. Всі споруди, головним чином колишній панський будинок, вимагають кардинального ремонту ... ".
З матеріалів справи випливає, що радгоспу передано всього 315 десятин з них орної тільки 215, під виноградники - 12 десятин, але вони "абсолютно пропали". Ліс, 44 десятини, вирубаний в 1921 році. В описі колишнього чудового фруктового саду (в тому числі з тими самими горіхами на яких сиділи ті самі мовчазні вовки і посилали Сергію певні сигнали) перераховані 26 яблунь, 19 слив, 73 горіха з характерною припискою - " через відсутність догляду в минулі роки половина насаджень загинула ".
До 1991 року та Незалежної України, маєток дожив вже напівзруйнованим. Водночас, і тоді не знайшлося людей, які б взялися за його реконструкцію, утримання та промоцію як туристичного об'єкту.
Хто і як став власником будівлі
Будівля стала власністю Василівської сільської ради. Однак сільським керманичам вистачило розуму лише продати будівлю у 2010 року, 22 лютого, ТОВ «Українська Кабельна Компаніїя» (м. Одеса).
Біляївка.City направили запит до Вигодянської сільської ради, куди увійшла Василівська сільська рада після адміністративно-територіальної реформи, за яку суму була продана історична будівля, на яких умовах, однак у відповідь отримали інформацію, що оскільки зараз триває судова справа щодо цієї будівлі, вони не можуть надавати жодної інформації, яка б могла вплинути на суд.
З неофіційних джерел відомо, що будівлю продали всього за 1 млн гривень, начебто під зобов'язання історичної реконструкції до 2017 року. Однак наразі ми чекаємо відповіді на свої інформаційні запити, які б могли підтвердити, або заперечити цю інформацію. Зокрема, ми направили запит до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної ради, однак відповідь поки що забарилася.
Відомо, що ТОВ "Українська Кабельна компанія" зареєстрована 18.07.2001 у місті Одеса. Всього у власності компанії знаходиться 7 об'єктів нерухомості, серед них маєток Дубецького-Панкеєвих, про який йде мова, за адресою Одеська обл., Одеський р., с. Василівка, Вигодянська ТГ, вулиця Центральна, будинок 73. А також 1 земельна ділянка, розміром 0,4031 га, яка перебуває у комунальній власності. Однак через війну реєстри поки що закриті, тож про розташування ділянки поки що відомо тільки, що йдеться про Одеську область.
Керівником організації є Стратієвський Дмитро Михайлович. Розмір статутного капіталу підприємства складає 85 670 200,00 грн. Засновникам підприємства з різними частками є Мальований Олег Євгенович (27,5%), Снітко Оксана Юріївна (25%), Статієвський Дмитро Михайлович (25%), Ісаков Олексій Олександрович (22,5%). Фінансовий стан, який би міг завадити утримувати будівлю у належному стані, визначається як задовільний.
Дані з сервісу Youcontrol
Звернення до компанії Біляївка.City направили, що саме завадило їм дбати про неї належним чином, однак поки що відповіді ми не отримали.
Протягом років Незалежності Василівську сільську раду очолювали десять різних голів, і жодний з них не подбав про стан будівлі, яка б могла стати магнітом для туристів.
На виборах у 2015 році село Василівку очолив Михайло Павлович Мазурок, секретарем ради була обрана Олена Петрівна Чабан, а переважну більшість в раді мала Партія регіонів (6 людей), Народна партія (1 людина, Партія промисловців та підприємців України (1) та 10 самовисуванців. Останній депутатський корпус сільської ради не вирішив питання щодо вилучення будівлі, або скасування договору купівлі-продажу будівлі через порушення договірних умов. Хоча мав би це зробити, помітивши, а це було складно не помітити, що відбувається з будівлею.
Вигодянська сільська рада у 2021 році (керівник Алла Рибачок) організовувала зустріч з представниками ТОВ "Українська кабельна компанія", під час яких обговорювалися заходи, необхідні для збереження зазначеного об`єкта, це випливає з розгляду судової справи, яка зараз триває.
У 2023 році постійна комісія Вигодянської сільради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту Вигодянської сільської ради рекомендувала сільському голові звернутися до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА (ОВА) на предмет дотримання з боку власника ТОВ вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону культурної спадщини». Про це повідомив член комісії, депутат сільської ради Євген Волосєвич.
Сталося це тому, що ТОВ «Українська Кабельна Компаніїя» звернулася з клопотанням надати дозвіл їм на розробку проекту землеустрою і подальшого укладання договору оренди земельної ділянки орієнтованою площею 1,6000 га строком на 5 років для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі «Панський маєток» (колишня садиба генерала Дубицького) за адресою: Одеська область, Одеський район, село Василівка, вул. Центральна, 73.».
Лише у 2023 році Одеська обласна прокуратура подала позов до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути майно.
Звернення обґрунтовувалося тим, що нежитлова будівля Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв.м., є пам`яткою архітектури місцевого значення та набута ТОВ "Українська кабельна компанія" у власність на підставі укладеного 22.02.2010 р. договору купівлі-продажу, однак Товариством не здійснюється належна експлуатація та утримання будівлі-пам`ятки у відповідності до приписів законодавства України з дотримання державних стандартів, норм та правил в сфері охорони культурної спадщини, що істотно порушує укладений договір та завдає шкоди державним інтересам в сфері охорони культурної спадщини.
В судовій справі згадується, що з якісь рухи навколо збереження будівлі імітувалися Департаментом культури, національностей, релігії та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.
Так, власнику будівлі було відправлене розпорядження від 10.08.2020 № 7 про необхідність надати на розгляд Департаменту науково-проектної документації з реконструкції будівлі, а також припис від 08.04.2021 № 05-02/21, яким зобов`язано протягом двох тижнів розробити і надати висновок про технічний стан будівлі з рекомендаціями щодо проведення робіт, спрямованих на збереження пам`ятки; протягом місяця повідомити про укладення договору з ліцензованою проектною організацією на розробку науково-проектної документації, спрямованої на збереження будівлі-пам`ятки; протягом року розробити науково-проектну документацію, спрямовану на збереження будівлі-пам`ятки, з урахуванням рекомендацій, викладених у висновку про технічний стан будівлі. Проте вимоги зазначеного припису залишились невиконаними та проігнорованими власником ТОВ "Українська кабельна компанія".
Це змусило у 2023 році Одеську обласну прокуратуру подати позов. У ньому вони просять скасувати договір купівлі-продажу будівлі, накласти арешт, щоб до рішення суду власник не перепродав її.
Рішенням суду до завершення справи на маєток накладений арешт, а суди вищих інстанцій скасували позов товариства з вимогою змінити це рішення.
Судові розгляди тривають. І можуть в умовах нашої судової системи тривати роками. Маєток же продовжує руйнуватися. Від нього вже залишилися одні руїни.
Чому власник поводить себе до своєї власності так само, як російські військові ставляться до нашої культурної спадщини, чому роками на це закривали очі та не зверталися до суду органи місцевої влади? Бо і без орків зовнішніх у нас вистачає орків внутрішніх, які думають лише про свою вигоду, але їм навіть не вистачає розуму зрозуміти, що в їхніх руках опинився діамант.
