Мешканка Біляївки Ольга Бобкова не є учасницею жодної благодійної чи громадської організації. Волонтерство – це її власна ініціатива і стиль життя. Кожен її ранок починається однаково – з годування безпритульних собак. Жінка часто підбирає хворих тварин з вулиці, лікує їх, виходжує і намагається влаштовувати у родини. Говорить, що не всі мешканці схвалюють її дії. На свою адресу вона чує чимало образ та прокльонів. Однак це не зупиняє її. За своє життя, ще з дитинства, вона зазнала багато страждань, пройшла важкі випробування і навчилась сприймати будь-яку критику. Але добре знає, наскільки це цінно, коли про тебе хтось піклується.
Важке дитинство та пережиті травми сформували світогляд
Ольга родом з міста Тирасполь. З багатодітної родини. Її дитинство було важким і залишило багато психологічних та фізичних травм. Щодо останнього, це спричинило навіть інвалідність. Разом з тим пережитий досвід сформував чітке розуміння, що світ тримається на милосерді та турботі небайдужих.
- Батьки пиячили, у родині були постійні сварки, бійки. Діставалися побої і мені. Тому часто ми з братом тікали, доводилось спати у собачих будках, у сараях, хліву, у соломі у курятниках, навіть взимку. І усі тварини нас приймали. Ніхто ніколи не вкусив, не злякав, - згадує Ольга. - Підгодовували нас сусіди. І навіть тоді, пам’ятаю, пригостять булочкою, а це було для мене свято, я йду і частину роздаю своїм друзям-собакам на вулиці. Залишиться суп, - теж собакам несу.
Потім у підлітковому віці з братом залізо збирали, викопували і здавали або пляшки. Зароблять грошей, куплять щось смачненьке, і теж з собаками ділилися. З дитинства склалася любов до них.
- Зараз, ось, годую їх на свою пенсію з інвалідності, - розповідає волонтерка.
Її знають навіть безпритульні собаки Одеси
Ольга розповіла, що в неї двоє дорослих дітей, але її любові та сил завжди вистачало, щоб приділяти достатньо уваги і дітям, і не забувати про інших свої малюків - безпритульних собак. Бо вони для неї також діти - беззахисні та потребуючі допомоги.
Більше 20 років тому вона переїхала до Одеси, познайомилась там зі своїм чоловіком, а п’ять років тому вони разом переїхали до Біляївки.
- В Одесі довелося своїх вуличних підопічних залишити. Не хвилююсь, бо там волонтерство більш розвинене, будуть про них піклуватися. Але вони мене не забувають. Коли приїжджаємо до свекрухи, йду, вони зустрічають, радіють, - розповідає жінка. - Навіть ті, що мають господарів, з-під хвіртки свої мордочки висувають, щоб я їх погладила. Всіх пам’ятаю: Типочка, Тоточка, Бубочка, у всіх них є клички. Ну, а тут у Біляївці я почала опікуватися місцевими собаками.
Щодня, в будь-яку погоду Ольга вранці йде годувати собак. Зараз, коли спека, виходить до своїх годованців о 5-ій ранку. Вона знає, де ті люблять збиратися. З собою в неї миски, каша, сухий, вологий корм і баклажка з водою. Дружок, Чорниш, Матильда, Тоша, Муха, Оленьонок, Різноглазка, Поля та багато інших , - усі підопічні Ольги мають клички і відгукуються на них, зустрічаючи її.
Допомагає безпритульним собакам
- В мене дисципліна. Ніхто не лізе попереду. Всі стоять і чекають своєї черги. Зробила одному порцію, інші чекають. Поки цей п’є воду, другий вже їсть, - пояснює жінка. - Потім миски забираю, мию, наступного дня знову приходжу. Ввечері кашу даю. Часто ввечері йде їх годувати чоловік Дмитро. Він в мене теж затятий собачник. Вони його люблять і знають.
Збирала гроші на корм собакам, а літня жінка плюнула в мене
Раніше, за словами Ольги, люди активніше допомагали. Передавали корм або робили пожертви на покупку корму. Зараз ентузіазм притих. В когось немає вже можливості, в інших змінився фокус уваги.
- Я колись навіть стояла з табличкою біля ринку, збирала пожертви на корм тваринам. Люди давали. Але потім мене попросили більше так не робити. Я собі вирішила: та заспокойся, справишся сама. Я звикла з дитинства розраховувати на свої сили, - говорить волонтерка. - Знаю, що все одно знайдуться люди, нехай і одиниці, які підтримають. Зараз, ті, хто мене знає, інколи допомагає кормом, або кидає гроші у коробочку, яку я прикріпила на велосипед. І велосипед патріотичний мій люди знають. Ось так, буває, залишу його біля магазину, виходжу через 10 хвилин, дивлюся, а в коробочці вже гроші.
Допомагає безпритульним собакам
Але, говорить жінка, є й інші люди, які засуджують те, що вона робить.
- Я знаю, що мене деякі мешканці не люблять. Можливо тому, що я завжди говорю правду в обличчя. Можуть ображати словами, звинувачують, що я розгодувала тут собак. Одна літня жінка навіть якось плюнула в мене. Я у відповідь лише бажаю таким здоров’я. Десь поплачу, і далі за справу. Бо собака – це жива істота, вона теж хоче їсти, пити, жити. І це нормально - подбати про неї людині. По-християнськи, - зазначає жінка.
Допомогає безпритульним собакам
Бездомні собаки не падають з неба
За словами Ольги, переважна більшість безпритульних собак, якими вона опікується, стерилізовані. Більшість з них допомагала стерилізувати вона, коли приїжджали волонтери чи спеціальні служби. Показувала місця, де вони знаходяться, пропонувала іншим людям долучатися.
- Деякі собаки вмирають від хвороб, частина гине під колесами авто, інші просто йдуть, бо їх не прийняли. Там в зграях своя мафія. Є і собаки одиначки. Але раз на декілька днів в місті з’являються нові безпритульні собаки. Тому загалом їх кількість практично не зменшується, - пояснює волонтерка.
Безпритульні собаки Біляївка
- Скільки разів я бачила, як машини залишали на зупинці собак. Так було з Мішкою, лахматий був такий, тому я його так і назвала. Його залишили, а він ще два дні сидів біля зупинки і чекав, що господарі повернуться.
Якось коробку залишили. Я туди, а в ній вісім цуценят. Роздавала їх потім.
Ще було пуделя королівського викинули. Такий нещасний, кістки були видні. В нього нашийник приріс до шкіри. Я так тоді плакала. Дівчина побачила і пообіцяла, що забере, але кілька днів він жив у мене. Вдома я покупала його, рани маззю обробила, погодувала. А дівчина таки його потім забрала. Зараз фото присилає, який він красень.
Знаєте, легко взяти гарного собаку чи кота, а ви візьміть хворого. Виходіть, вилікуйте, вигодуйте з піпетки, дайте йому можливість жити. Подивіться в ці очі, вони потім такі віддані стають, вдячні.
В мне була собака Ляля. Я три роки тому її врятувала. Вона жила біля АТБ. Була вся в ранах, замучена. Я забрала, вилікувала, стерилізувала, і вона жила з нами, як член родини, ми її дуже любили. Нещодавно її збила машина, це для мене й досі велика трагедія.
Жили у мене і Білий, Тоша, Бульба. За ці роки десь шість собак прихисила. Більше не можу, бо вдома вівчарка, три такси і ще шість котів, яких я теж рятувала з вулиці.
Лікувати собак допомагають ветлікарі
Багатьох собак допомагали лікувати Ользі наші місцеві ветлікарі, Олена Рублічан, Микола Олексюк. Микола час від часу дає безкоштовно корм. Олена – ліки, бере аналізи у тварин.
- Якось ми змогли вилікувати Полю. Це велика біла собака з центру. Вона була майже лиса. Люди небайдужі викликали таксі, знайшли коробку, щоб ми її туди поклали. Олена взяла аналізи, думали, що в неї кліщ, тому вона лисіє. Але в неї виявилась сильна алергія. І ліками, уколами ми її виходили. Зараз вона така гарна.
Безпритульні собаки, які потребують лікування Біляївка
Живуть в мене і улюблені коти, яких я колись приютила і вилікувала. А якось хтось прямо під дім підкинув зав’язаний пакет, а в ньому кошенята разом з кицькою. Як вони там не задихнулись? Я вчасно вийшла. Потім також з людьми небайдужими їх доглядали, роздавали.
Окрім мене є інші люди в Біляївці, які підгодовують безпритульних собак. Хтось теж регулярно, десь на своїх вулицях, на ринку, біля лікарні. Хтось періодично. Є у нас небайдужі, але хочеться, щоб їх було більше. Варто пам'ятати, що собака буває агресивною з кількох причин - голод, одна з основних.
Люди можуть, заходячи у магазин і бачачи собак, купити трішки корму чи кісточку і дати їм, або колись налити води. Якщо не бояться, погладити, почухати. Тварини, а більшість з них стерилізовані і не агресивні, теж потребують любові, - наголошує Ольга. - Вони не бажали собі такого життя, вони невинні. Просто одного разу їх вже зрадили найрідніші люди. І кожен з нас може довести, що не всі ми такі. Що є й інші – справжні люди.
Як допомогти волонтерці?
- Часто Ольга буває у центрі Біляївки, ви точно впізнаєте її патріотичний велосипед, на якому є коробочка для благодійних внесків на корм тваринам, можете дати скільки для вас посильно.
- Ставте на вулиці мисочку з водою для безпритульних тварин.
- Можете привозити їй корм, який вона роздаватиме тваринам. Телефон: 093 723 13 00
- Можете задонатити їй на карту: 5168755465328173 Бобкова О.
