В Одесі відкрили унікальний благодійний магазин, де переселенці можуть скупитися за віртуальні гроші-бали. Переваги такого магазину в широкому асортименті. І в тому, що людина може отримати не сформовані набори допомоги, а обрати саме те, що їй необхідно. Реалізував цю ідею на базі створеного Гуманітарного центру благодійний фонд "Пліч-о-пліч" (проспект Шевченка 1/2 на розі Семінарської). І це лише один з його проєктів з початку повномасштабного вторгнення. За цей час фонд евакуював більше дев’яти тисяч переселенців, прихистив сотні родин. У працівників, волонтерів фонду є ще багато ідей, як продовжувати ефективно допомагати людям.
Як включилися у волонтерство
Фонд "Пліч-о-пліч" існує з 2018 року. Його голова - одеський активіст Олег Михайлик.
За його словами, спочатку фонд займався підтримкою культурних програм: виставок, конкурсів, профідей. Потім деякий час робота була на паузі. На голову фонду скоїли замах, його поранили. Після повернення до роботи вирішили займатися підтримкою активістів і журналістів, які постраждали від утисків та переслідувань. Але з часом ця хвиля утисків спала.
З початку повномасштабного вторгнення "Пліч-о-пліч" включилися у вирішення гуманітарних питань.
- У перший тиждень війни я пішов записатись добровольцем до війська, однак через інвалідність мене не взяли, відправили додому, - згадує Олег. – Але я хотів бути корисним. В той час волонтери об’єднувались стихійно у групи і допомагали людям. Я ж вважав, що така допомога має бути поставлена на законні рейки. Фонд був діючий, і ми вирішили займатися гуманітарними питаннями як волонтери на базі фонду. Тим паче, назва фонду говорила сама за себе. Тобто все склалося: був фонд, були волонтери, була потреба, був час, і було велике бажання бути корисним.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
Спочатку фонд розміщувався в одній зі шкіл Одеси, туди люди зносили різну допомогу, а волонтери її видавали. Тоді, згадує керівник, було дуже багато охочих донатити і допомагати. Включилися вони і в збір та доставку води на Миколаїв. Але з часом виникла гостра потреба з евакуацією людей з територій, де велися бойові дії, або які були окуповані росіянами.
Евакуювати людей пропонували безстрашні водії з Чорнобаївки
- До нас у школу почали приходити безстрашні водії з Чорнобаївки, з Херсонщини, які на своїх приватних автівках вивозили людей. І вони казали: якби були бусіки, автобуси, ми б могли вивозити більше, - розповідає голова фонду. - Так у нас з’явився перший бус від місцевого мецената, потім німецькі донори надали ще чотири буси. І ми почали на них евакуювати людей. Згодом у нас з’явився ще автобус на 50 місць. Ця робота стала системною. Були координатори, які записували людей через телеграм канали, потім повідомляли місце посадки, щоб люди туди приходили.
Росіяни, згадує Олег, не визнавали евакуацію. На автобусах фонду були наклейки: безкоштовна евакуація. І окупанти зривали їх.
- Вони були дуже злі, коли таке бачили. Мовляв, а чому евакуація? Що там людям так погано, так небезпечно, що вони звідти евакуюються? - пояснює чоловік.
Деякі люди, транспортні організації, зазначає Олег, заробляли на евакуації гроші. Вони ж робили це безкоштовно.
- Якось ми навіть дізналися, що дехто продає місця на наші безкоштовні евакуаційні автобуси. Тоді для нас це був перший урок, що треба самим бути координаторами і контролювати все через систему реєстрації і телеграм канал.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, БФ "Пліч-о-пліч"
Згодом росіяни почали ставити перепони. Чотири автобуси фонду окупанти забрали, а людей з них просто вигнали на вулицю. Потім ворог обстріляв евакуаційну колону біля Запоріжжя, і це був сигнал, що системна евакуація припиняється. Друга ж хвиля евакуації була у листопаді після звільнення Херсону.
Зараз фонд теж продовжує вивозити людей, але масштаби вже не ті. Зокрема, багато людей евакуювали після підриву Каховської греблі.
- Є такі люди, які реєструються і виїжджають до Одеси, але на декілька днів. Щоб тут перепочити від обстрілів, відчути життя, побачити знайомих, друзів, родичів. А потім вони повертаються додому, бо житла в Одесі немає, і роботу знайти важко. Іноземних інституцій, які підтримують переселенців в Одесі, стало менше, вони змістилися до Миколаєва або у Херсон, - ділиться Олег.
- Зараз, коли ми аналізуємо масштаби нашої роботи з евакуації, самі не віримо. Ми вивезли біля дев’яти тисяч людей, тисячам допомогли виїхати за кордон.
Другий проєкт фонду – центр безкоштовного розміщення біженців на 100 людей. Волонтери фонду розуміли: вивезти людей можна, але їм треба десь залишатися хоч на деякий час.
Так на базі готелю "Одеський дворик" з’явився центр розміщення, який працював більше семи місяців.
Пліч-о-пліч шоп – яка ідея і як працює благодійний магазин фонду
Ідею з відкриттям в Гуманітарному центрі благодійного магазину plichoplich-shop запропонували партнери.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
- Гуманітарну допомогу роздавали багато організацій, але ми хотіли зробити щось більш практичне для людей і більш ефективне в плані організації, - пояснює Олег Михайлик. - Існує такий dignity center - центр гідності у перекладі. Нам сподобалась його ідея. Почали цікавитися, як і що працює.
Волонтери з’ясували, що наразі у світі існує два таких центри. Один - на Кіпрі, у таборі біженців з Північної Африки. А другий – у Молдові, у Кишиніві. Там, зазначає Олег, дуже круто організована підтримка переселенців. Щодо останнього центру, вони зв’язались з організацією, яка його курує, і поїхали дивитись. Перейняли досвід і вирішили у себе в Одесі ще більше удосконалити цю ідею.
Суть в тому, що люди – біженці - реєструються у гугл формі, яку публікують у телеграм каналі фонду. Вони мають заповнити там необхідні дані. Ці їх заявки опрацьовують і нараховують кожному заявнику або родині бали.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
Кількість балів залежить від кількості осіб у сім’ї, скільки дітей, чи є пільгові категорії (люди з інвалідністю, онокохворі, багатодітні, матері-одиначки). Наприклад, на дорослу людину – 300 балів, на дитину 200. Тобто родина з двох батьків і двох дітей матиме 1000 балів. За пільгову категорію - ще 100 балів.
Кожен товар в магазині має свої бали, віртуальну вартість (бали) формують, мінусуючи приблизно 20% від ринкової вартості товару.
Потім волонтери запрошують телефоном родину (домогосподарство) переселенців до магазину на певний день і час. За нараховані бали люди обирають собі той товар, який їм необхідний.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
- Переваги саме нашого центру в тому, що у нас широкий асортимент товарів, якого не мають інші центри. Є відділ текстилю, одягу, як нового, так і б/у. Але всі ці речі випрані, фасовані, гарно розвішані. В нас є і примірочна. Також є другий відділ - продуктів, побутової хімії, засобів гігієни, корму для тварин. За свої віртуальні гроші – бали – люди можуть обрати будь-що з цього асортименту, - розповів Олег Михайлик.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
- За перші дні роботи, а розпочали 1 серпня, ми вже зрозуміли, на який товар більший попит. Будемо більше фокусуватися на ньому. Наприклад, вже видно, що це засоби гігієни та хімія. Бо коштують вони немало і витрачаються щодня. Активно беруть також люди корм для тварин.
В перший день за кілька годин до магазину центру зареєструвалося 1800 людей. За словами Олега, щоб обробити стільки заявок, потрібен час. Адже у фонді працюють небагато людей. Зараз складають списки з найбільш вразливих категорій і запрошують такі родини. Для того, щоб слідкувати за оголошеннями - варто долучитися до ТГ-каналу. Телефон для довідок - 0671270009.
В перший день запросили п’ять родин. У другий – 10, далі вже 20, а коли налагодять процес звітності і автоматизації, будуть приймати близько 30 родин.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
- Наш центр – це про гідність. Ми запрошуємо родини на різний час, щоб люди себе почували комфортно, не соромились, щоб не було натовпу та менушні, щоб обирали, не поспішали і не хвилювалися: хто і що про них може подумати. І маємо перші відгуки, люди вдячні і в шоці, що дійсно можуть взяти те, що вважають більш необхідним.
В магазині пропонуватимуть не лише товари, а і послуги
Наступний етап проєкту Гуманітарного центру, щоб на ці ж бали люди змогли отримати і послуги, сервіс. Наприклад, це послуга прання та прасування одежі, ремонт одягу тощо. Тобто переселенці, якщо їм це потрібно, зможуть отримувати ці послуги за бали, а місцеві жителі – за гроші.
- Готуємо також на базі центру кухню, де виготовлятимуть напівфабрикати. Буде соціальне кафе, перукарня, манікюрна, і в цих сферах працюватимуть переселенці. Буде медичний кабінет для психологічної допомоги та з фахівцями, які прийматимуть, припустімо, раз на тиждень.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
Все це вже почали втілювати поступово, але ресурс обмежений. Нещодавно центр постраждав від ударної хвилі після падіння ракети неподалік проспекту Шевченка. Власними силами наразі вони намагаються відновити пошкоджене.
Через брак ресурсів, говорить Олег, дедалі важче підтримувати волонтерський рух. Цьому є причини. В середині країни люди втомились, вичерпались. За кордоном теж втомилися, впливають і скандали з гуманітарною допомогою. Про них також пишуть в іноземній пресі.
- Мій товариш з Америки якось зателефонував і попросив дещо дізнатися. В нього була інформація, що гуманітарний товар, який вони відправили в Україну, за доставку якого сплатили купу грошей, зараз продають у супермаркетах Одеси. Товар мав спеціальне маркування, його легко можна було перевірити. І, на жаль, це таки була правда. І ось такі та інші ситуації псують репутацію і відбивають у іноземців бажання нам допомагати.
Команда фонду – це переважно переселенці
- У нас невелика, але потужна команда, більшість – жінки. Є кістяк – це декілька людей. Окрім мене, керівниця проектів Алла, є бухгалтерка Світлана, ще у нас є три чудові Оксани. Переважно волонтери фонду – це переселенці, деяких фонд допомогав евакуювати. Одні приєднуються, інші вигорають і йдуть, намагаючись будувати своє майбутнє де інде.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
Разом ми хочемо створити соціальний центр, де люди зможуть розраховувати на допомогу, прийти поспілкуватися. Ми націлені, щоб люди почали у нас саме працювати. Бо, наприклад, наразі працівники фонду не отримують гроші. І хочемо, щоб одесити, які купуватимуть у центрі послуги (кафе, перукарня, напівфабрикати, ремонт), розуміли, що вони не просто купують якісні товари чи сервіс, а інвестують ці гроші у зарплатню переселенців і на розвиток фонду.
В міському Гуманітарному центрі Одеса, благодійний магазин
Наша мрія – стати найсучаснішим гуманітарним центром в Європі. Але якщо хтось готовий перейняти ідею, ми підкажемо, пояснимо, поділимось досвідом. Ми не претендуємо на унікальність і відкриті до спілкування. Чим краще і ефективніше працюватимуть гуманітарні, волонтерські центри, тим краще буде усім нам, не лише ВПО, а і волонтерам, донорам, які бачитимуть, що їх допомога витрачається ефективно.
Ми теж поки вчимося, але вже розуміємо і бачимо, що все це варто уваги, - підсумував голова фонду Олег Михайлик.
