Техніку іпотерапії останні 20 років використовують у кінно-спортивному клубі “Стетсон” в Одесі. Спочатку коні лікували маленьких дітей. Тепер – дорослих військових, які проходять таким чином реабілітацію після поранень та психологічних травм, контузій. Допомагають вони також родинам, які чекають на рідних з фронту чи полону. Як саме коні допомагають впоратися з жахами війни – дізнавалися Біляївка.City.
Іпотерапія – вид лікувальної фізичної культури, в основі якої лежить використання рухів коня для відновлення функцій організму людини та емоційного стану людини.
– Іпотерапія – це не просто прогулянка верхи, це спеціально продумана програма взаємодії людини з конем в залежності від того, з якою проблемою людина до нас звертається, – розповідає Вероніка Ковтонюк, заступник директора кінного клубу “Стетсон”, – з 2003 року у нас проходили реабілітацію діти із захворюваннями нервової системи, психічними розладами, порушеннями соціальної адаптації, проблемами опорно-рухового апарату. З 2014 року почали звертатися військові. Тоді це були лише поодинокі випадки, а від початку повномасштабного вторгнення – це поширений запит. Люди хочуть морального відновлення, а також пройти реабілітацію після різноманітних травм і поранень. Тож за підтримки благодійних фондів ми організували окремі групи іпотерапії спеціально для військовослужбовців.
Кінний клуб «Стетсон»
Чи всі коні підходять для іпотерапії?
Курс складається із 10 занять тривалістю 25 хвилин тричі на тиждень. Усі заняття проходять під наглядом професійного іпотерапевта та 2-3 інструкторів. Він абсолютно безкоштовний для захисників.
– Загальна структура курсу включає знайомство з конем, годування та догляд за ним, поступове звикання до сидіння верхи та безпосередньо їзду із додаванням певних фізичних навантажень, – розповідає Анастасія Гродська, іпотерапевт кінного клубу “Стетсон”, – проте ми завжди підлаштовуємо програму під психологічний та фізичний стан військових, які до нас звертаються. Є більш активні люди, яким подобається самостійно керувати конем, вчитися верховій їзді, а є ті, хто отримує задоволення від чистки коня, розчісування гриви та спокійних прогулянок з конем у парку.
Головна задача, аби людина повністю розслабилася під час заняття, відволіклася від тривожних думок та відпочила. Що стосується фізичних вправ – їх підбирають індивідуально. Наприклад, якщо людина проходить реабілітацію після травми або поранення, то фізичні навантаження будуть мінімальні.
– Всього у нашому клубі 19 коней, – додає Вероніка, – у військових є можливість познайомитися з усіма. Проте для занять з іпотерапії підходять лише двоє – Рафаель та Лобстер. Рафаель у нас вже давно – він дуже сильний характером, спокійний та витривалий, не реагує на будь-які крики та штовхання, адже люди на терапію приходять різні. А Лобстера ми купили нещодавно спеціально під іпотерапію для військових. Це кінь великопольської породи, який окрім врівноваженості, має ще одну значну перевагу – може катати людей, вагою до 120 кг, тоді як інші наші коні – до 90 кг.
Кінь Лобстер великопольської породи спеціально для іпотерапії
У клубі кажуть, що військові часто звертають особливу увагу на ще одного коня – Королевського Фаворита або просто Федора, як його ласкаво називають. Цей кінь з’явився у клубі на початку повномасштабного вторгнення. Голодного та знесиленого його забрали у безвідповідальних хазяїв, які мало не довели коня до смерті.
Як результат недбалого поводження, Федор мав деякі порушення з психікою. Досі він не завжди легко йде з усіма на контакт. Проте до військових тягнеться – ніби на психологічному рівні відчуває, що вони його розуміють. Адже разом пізнали, що таке пекло.
Коні повертають любов до життя
Всього за період повномасштабної війни курс іпотерапії пройшли 43 захисника.
Колишній військовослужбовець Денис каже: “Прийшов у кінний клуб аби відволіктись, а отримав ту саму надію, якої не вистачало.”
Військовий Денис з конем Рафаелем
Йому 21 рік, він колишній морський піхотинець, якого комісували через контузію. До армії хлопець потрапив ще до повномасштабного вторгнення. Під час строкової служби отримав свою першу травму і був списаний зі статусом обмежено придатного.
Коли розпочалась повномасштабна війна, юнак не зміг сидіти вдома – 26 лютого він сам прийшов до військкомату, і його записали до роти морської піхоти. Пліч-о-пліч з побратимами Денис стояв на обороні Миколаєва. Ні кроку назад. Він стримав своє слово. Тримався до того самого дня, коли прокинувся у госпіталі і почув: “Він більше не придатний”.
– Я не знав що робити далі, відчував себе некорисним, була сильна депресія та апатія до життя, – згадує Денис, – і лише батьки та друзі не давали опустити руки. Вони шукали різні шляхи, як мене підтримати та підбадьорити. Знаючи, як я люблю тварин, спорт та активний відпочинок, порадили мені записатися до кінного клубу. Так я потрапив у “Стетсон”, де вже й дізнався про спеціальну програму для військових.
Хлопець прийшов у кінний клуб, аби просто відволіктись, а в результаті отримав ту саму надію, якої йому не вистачало.
“Кінь, з яким я займався, дуже сильний характером. Бачу ціль, не бачу перешкод – це точно про нього, – розповідає Денис, – він допоміг мені подивитись на життя під іншим кутом і побачити новий сенс, який я раніше не помічав”.
Звісно, каже хлопець, іпотерапія корисна в комплексі. Паралельно він проходив медикаментозне лікування, заняття з психологами, трудову терапію. Але саме заняття з конями сподобалося найбільше. Тому навіть після закінчення курсу іпотерапії у вільний час продовжує відвідувати кінний клуб. Хоча вільного часу вже й не так багато – адже нині основну частину його життя займає навчання в педагогічному університеті на факультеті спорту та реабілітації.
– Кінь Бетховен – став наче близька людина, якої мені не вистачає, – каже дружина військового Діана. Вона у кінному клубі майже щодня, поки її чоловік боронить країну на Донецькому напрямку. Дівчина почала займатись кінним спортом ще задовго до повномасштабної війни, навіть їздила та займала призові місця на змаганнях зі стрільби з лука верхи на коні. А цієї зими здійснила свою давню мрію – придбала коня Бетховена.
Дружина військового Діана з конем Бетховеном
– Я дізналась, що кінний клуб “Стетсон” терміново потребує коштів на купівлю коня для іпотерапії, – ділиться дівчина, – тож вирішила, що то був найкращий момент аби здійснити свою мрію. Таким чином я змогла долучитися до ініціативи допомоги військовим, які проходять реабілітацію у кінному клубі. Це для мене справа честі.
У березні чоловіка Діани мобілізували. Відтоді головною опорою та підтримкою для дівчини став кінь Бетховен. Звісно, він не замінює найближчу людину, однак дарує щиру любов і ласку, якої їй так не вистачає.
– Я дуже щаслива, що в мене є Бетховен. Не знаю, як би я впоралась без нього у цей складний період. Коли мені важко і тривожно, я просто приїжджаю в кінний клуб, чищу, гладжу, випасаю свого коня – і мені одразу стає не так страшно і самотньо.
Якщо ви також потребуєте моральної або фізичної підтримки, чи знаєте людей, яким спілкування з конями та прогулянки верхи можуть бути корисними – поділіться цією статтею на своїх сторінках у соцмережах. Давайте разом піклуватися про наше здорове майбутнє.
