Верховна Рада 21 березня ухвалила Закон, змінами до якого забороняється присвоювати географічним об’єктам назви, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта. А також її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів, які здійснювали військову агресію проти України.
Джерело: ВРУ
Що відомо: як повідомив один з ініціаторів закону, народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович, цей документ не менш важливий, ніж ухвалений у 2015 році закон про декомунізацію. Він визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє її пропаганду та символи. Визначає, що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх з публічного простору.
Коли закон набуде чинності, звільнення українських міст і сіл від назв та пам’ятників, нав’язаних Росією, відбуватиметься у чітких правових рамках.
Що означає закон про деколонізацію
У пояснювальній записці до закону йшлося, що радянська топоніміка деятиріччями підсвідомо створювала ілюзію Української держави. І зараз щодня українці через неї непомітно для себе продовжують отримувати чималу дозу такої ідеологічної отрути. Тому слідом за декомунізацією має відбутися деімпералізація чи деколонізація.
Законотворці зазначили, що історія кожного українського міста багата іменами славетних людей, які прославили свій край або Україну. Їх імена могли б достойно замінити російські топонімічні назви. Адже проведений аналіз географічних назв в багатьох містах країни говорить про те, що ми ще залишаємося зацикленими на російській географії і на російській культурі.
Так, багато вулиць мають назви безсумнівно талановитих російських поетів Пушкіна і Некрасова, письменників Толстого і Тургенєва. А вулиць з іменем, наприклад, Котляревського зустрінеш далеко не скрізь.
Також ми залишаємось зацикленими на воєнному мистецтві та перемогах російських генералісімусів, фельдмаршалів, а також маршалів радянської доби, майже у кожному місті чи селі є вулиці з їх назвами. Але в населених пунктах забувають чи байдужі до звитяг українських полководців, тих, хто був творцем української державності та нової української армії.
«В умовах війни топоніміка сприймається як зброя. За нинішніх обставин російська топонімічна армада теж воює проти України. Тому це треба припинити. Тільки раби можуть називати свої вулиці, площі і проспекти іменами завойовників. Без звільнення від такого топонімічного спадку годі сподіватися на незворотність так тяжко вистражданих змін і реформ», - йшлося у пояснювальній записці до законопроєкту.
Нагадаємо, що у Біляївці активно почали перейменування вулиць у 2022 році. Триває цей процес зараз і в Одесі.
