Одеські програмісти виготовляють павербанки з використаних матеріалів і відправляють їх на фронт. Гліб Варєшкін з командою — із використаних одноразових електронних цигарок, а Альберт Вірміні — з непрацюючих батарей для ноутбуків. В ефірі "Українського радіо. Одеса" хлопці розповіли, як переробляють ці елементи на мобільні зарядні пристрої для ЗСУ.
Павербанки або портативні зарядні пристрої на війні — необхідна річ, і, за словами Гліба і Альберта, потреба в них висока: через інтенсивне використання вони швидко виходять з ладу, їх гублять чи залишають на позиціях.
Гліб Варєшкін разом з друзями Олександром і Анатолієм вже зробили понад 35 павербанків, які відправили на фронт. Це повноцінні мобільні батареї місткістю від 10 000 мАг, яких вистачає для підзарядки 3-5 телефонів. Основний елемент живлення в таких павербанках — акумулятори від одноразових викурених електронних цигарок. На один павербанк йде від 18 до 24 цигарок.
Ось з таких цигарок одесити роблять мобільні зарядні пристрої
- До війни ми розбирали електронні цигарки й хотіли використовувати елементи живлення для підживлення аварійного світла. З початком війни подумали, як це можна використовувати для хлопців, і придумали робити павербанки, - розповів Гліб.
Мобільні батареї хлопці роблять в гаражі, який переобладнали в майстерню. Тут вони розбирають електронні цигарки, які надсилають люди, ретельно перевіряють кожен акумулятор на місткість і придатність до роботи і безпосередньо збирають павербанки. Для цього в майстерні є 3D-принтерів — на них друкують корпуси для батарей.
Павербанки на передовій дуже потрібна річ
За словами Гліба, вартість їх саморобних павербанків в кілька разів нижча за ті, що продаються в магазинах. За ціну одного китайського павербанку з реальною місткістю приблизно 8 000 мАг, а це від 700 до 900 гривень, вони роблять три мобільні батареї.
Подібний задум організував у себе вдова й інший одеський програміст Альберт Вірміні. Зарядки він виготовляє з акумуляторів з батарей від ноутбуків. Частину їх він купує сам, частину - йому віддали добрі люди, які збирали їх для себе. При чому, як каже одесит, віддавали кілограмами. Корпуси для пристроїв виготовляє знайомий, у якого є 3D-принтер.
- Потреба в павербанках, наскільки я розумію, є постійною, - говорить хлопець, - Їх гублять, їх можуть залишити на позиціях, коли потужні обстріли. Тобто фактично це витратний матеріал. Звісно, його ручне виготовлення це не зовсім економічно вигідна справа, але й війна — це економічно невигідний задум.
