Бойова медик-інструкторка з позивним "Каталєя" впевнена, що на певних етапах життя готувало її до цієї важливої служби. Спортсменка, тренерка, реабілітологиня. Завершилась ця трансформація, коли почалось повномасштабне вторгнення росії в Україну. Тоді вона прийшла у військкомат і записалася до лав ЗСУ, бо відчувала, що може бути корисна саме там.
- Я все життя шукала своє покликання. За освітою юристка, але люблю динаміку і розумію тепер, що юриспруденція не для мене, - розповідає бойовий медик. - Почала займатися спортом. Спорт привів мене у тренерство, тренерство - до певних досягнень. Я кандидатка у майстри спорту з пауерліфтингу. І в результаті прийшла до того, чим хотіла займатися – надавати допомогу. Але це було більше не про медицину. Наприклад, якщо мова про спорт, то в ньому бувають травми, і треба допомагати відновлюватись. Я стала реабілітологинею. Паралельно для себе вивчала медицину, її важливі аспекти. І загалом все це сплелося у цілий комплекс знань, навиків і вмінь, якими я могла і хотіла ділитися. Коли почалася війна, я зрозуміла, де маю бути.
Від волонтерки – до військової
Зараз військова з позивним "Каталєя", служить у 126 окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ міста Одеса. Разом з тим, за її словами, на початку війни був ще один важливий етап, який допоміг переконатися, що її вибір – правильний.
- Під час небезпеки у людей часто спрацьовують рефлекси або бий, або біжи. В мене спрацював перший. Я розуміла, що не хочу нікуди бігти, їхати. Залишусь і буду допомагати тут. Думала: машина є, бажання є, а завдання знайдеться. Так натрапила на оголошення однієї громадської організації, яку створили ветерани АТО. Їх діяльність була направлена на підтримку ЗСУ та сил тероборони. Вони і зараз цим займаються, але значно масштабніше, їх робота охоплює майже всі сфери волонтерства. З ними я і працювала.
Там "Каталєї" запропонували піти в інструктори з тактичної підготовки. Треба було організовувати і координувати навчання на зразок курсу молодого бійця для цивільних людей. В курси входила і тактична медицина.
Пізніше вони організовували курс з тактичної медицини вже для медиків. Тобто ці люди після навчання також у вільний від роботи час могли нести отриманні знання у маси – проводити інструктажі бажаючим цивільним або для військових.
- Організовувала, координувала я все це і думала: а чому ж ти сама просто сидиш і дивишся? І тоді поставила собі за мету стати інструктором. Мене тягнуло займатися інструктажами, бо я бачила, наскільки це важливо для людей.
Під час навчань з тактичної медицини
Так почалося навчання. Його проводила організація, інструкторами якої були ветерани-військові. Це був курс з практикою, який включав в себе усі необхідні знання і навики, які допоможуть врятувати життя на передовій.
- Коли я отримала сертифікат, вирішила для себе: щоб бути більш продуктивною в цій сфері, я маю стати військовою. З цим і прийшла у військкомат. І зараз, як ніколи, відчуваю, що роблю саме те, що потрібно.
Хто такий бойовий медик-інструктор
Бойові медики – це не медики в класичному розумінні. Це військовослужбовці, які не тільки надають медичну допомогу, а й при цьому виконують бойове завдання. Під обстрілами, в польових умовах вони рятують своїх бойових побратимів.
Ще одне завдання бойового медика – інструктора – проводити інструктажі з тактичної медицини. Це одна з важливих складових ведення бою. І зараз "Каталєя" виконує саме це завдання - навчає військових, як виживати у бойових умовах.
Як проходять заняття з тактичної медицини
За словами військової, теоретичні та практичні заняття, як надавати допомогу пораненим в умовах бойових дій, проводять за різними протоколами та алгоритмами. Тобто курс направлений на те, щоб поранений боєць не чекав медика, а міг надати сам собі допомогу або пораненому побратиму.
Під час навчань з тактичної медицини
Тактичною медициною за спеціальними протоколами користуються багато країн.
- Кожен, хто має справу зі зброєю, тактикою, знаходиться у небезпечних зонах повинен вміти врятувати себе і розуміти, як врятувати людину поруч. Ось саме такі навики, як інструктори, ми даємо і відпрацьовуємо з військовими. Ці знання у поєднанні з аптечкою убезпечують в бою від травмування, дають можливість їм вижити і залишитися дієздатними.
Під час навчань з тактичної медицини
Окрім теорії і відпрацювань медики-інструктори проводять тактичні симуляції. Тобто це змодельовані ситуації, які можуть трапитися в умовах реальних бойових дій.
- Накласти турнікет або зробити ін’єкцію під час навчання у спокійній обстановці – це одне. А зробити це, коли навколо обстріли, вибухи, крики, хаос, – це інше. Тому ми готуємо сценарії максимально наближені до таких бойових умов. Щоб бійці могли навіть в найважчих стресових умовах автоматично, на рівні рефлексів, навіть із закритими очима зробити все необхідне, щоб зберегти життя.
Все відбувається в динаміці, можемо переміщуватись по позиціях, імітувати пораненого, якому потрібна допомога. Тобто бійці мають розуміти, що ситуація може швидко змінюватися, часові рамки обмежені, кожна хвилина важлива. А також пам’ятати, що бойова задача є першочергова, і її треба виконати. При цьому ще зберегти собі життя і, якщо потрібно, допомогти товаришу.
Тактична медицина не менш важлива за вогневу підготовку
Бойова медик-інструкторка наголошує, що для неї важливо донести до військових, що тактична медицина є не менш необхідною, ніж вогнева підготовка. І це також треба постійно відпрацьовувати і вдосконалювати.
- Я намагаюсь максимально підготувати бійців до різних ситуацій. Тому під час навчання пропоную навіть відвідувати морги, щоб кожен з групи, якщо це вперше для них, міг перевірити свою реакцію на тіло, запахи, кров тощо. Оцінити свої можливості, розуміти, над чим треба попрацювати. Мені це знайоме. Був досвід, який допоміг загартуватися.
На початку війни, працюючи ще волонтеркою, "Каталєя" входила також до ініціативної групи, яка збирала і доставляла допомогу під Маріуполь. Їжу, одяг, ліки, - все необхідне. Там вони дізналися, що є гостра нестача волонтерів, які можуть допомагати там розбирати завали після обстрілів, шукати під ними людей, евакуювати їх.
- Ми долучилися. Я тоді зовсім не думала, що це може бути небезпечно, як я реагуватиму на те, що там побачу. Бо раніше не мала справи з кров’ю, тілами… Але оцінка ситуації була адекватна, я витримала. Хоч психологічно це було важко. Це дало мені ще більше переконання, що я можу бути медиком. Я винесла звідти цінні знання, які допомагають зараз краще проводити інструктажі, краще пояснювати важливість знань з тактичної медицини, дає можливість говорити на одній мові з бійцями.
Під час навчань з тактичної медицини
Спорт лікує, навчальна група - заряджає
За словами "Каталєї", в умовах війни на військовій службі часу на хобі та відпочинок практично не залишається. І головним джерелом сили та натхнення для неї є військові, побратими, з якими вона проводить навчання.
- Саме вони мене заряджають, як батарейку. Я викладаюся, але натомість бачу, що мене чують, розуміють, що вони стараються. Є постійний зворотній зв'язок. Тобто я бачу результат, що вони готові, і це дає шалену мотивацію і сили йти далі.
Фізичну форму допомагає підтримувати спорт. І це дуже актуально, якщо мова йде про військову підготовку.
- М’язи треновані, тому не відчувають вагу військового спорядження або фізичне навантаження. Наприклад, рюкзак бойового медика важить десятки кілограмів, це приблизно, як носити самого себе. Але в мене з цим проблем не виникає.
Як спортсменка, реабілітолог я розумію, якщо м’язи слабкі, то все навантаження йде на зв’язки, і починається біль, дискомфорт. Тому я повторюю, що спорт лікує. Треба тренуватися, закачувати м’язи спини, загалом укріплювати м’язовий корсет, тоді і не буде дискомфорту, які б навантаження не були.
Кожен може допомогти наблизити перемогу
Бойовий-медик переконана, що у кожного в умовах війни є свій маленький фронт. Є бійці, які захищають Україну в бою. Є ті, які підтримують життя на місцях. Це люди, які забезпечують міцний тил. Завдяки якому військові отримують все необхідне для захисту країни.
- Під час війни кожен має робити те, що у нього найкраще виходить, - наголошує "Каталєя". - Хтось йде у волонтери, хтось обслуговує підприємства, працює, підтримує економіку країни. Діти мають навчатися, адже це майбутнє нашої країни. А військові в цей час роблять все, щоб захистити це життя на місцях. І усі разом, лише так, ми рухаємося до нашої спільної перемоги.
