Сьогодні росія з великим пафосом відзначила день перемоги у ІІ-ій світовій війні. Останні роки в українському суспільстві точилися дискусії, чи варто святкувати перемогу ГУЛАГУ над Бухенвальдом. 24 лютого розставило крапки над цією дискусією - нацизм та фашизм підняв голову в росії. Її армія сьогодні вбиває, позбавляє даху над головою, навіть тих, хто здобув перемогу у ІІ-ій світовій війні. Згадаємо, як привітала росія українських учасників бойових дій з 77-ою річницею перемоги.
Учасники бойових дій, ветерани - це ті люди, які мають вже дуже багато років. Вони не можуть спускатися у бомбосховища, часто прикуті до своїх ліжок. Вони не можуть евакуюватися у безпечні місця.
Борис Романченко, в'язень Бухенвальду. Вбитий російською ракетою у Харкові
Ветеран народився 20 січня 1926 року в селі Бондарі Конотопського району на Сумщині. Чоловік пережив Голодомор, а в 15-річному віці нацисти вивезли його на примусові роботи до Німеччини. Там за спробу втечі його арештували.
До 1945 року він пройшов чотири концтабори Бухенвальд, Пенемюнде, Дора-Міттельбау та Берген-Бельзен і під час звільнення, за власними спогадами, важив усього 35 кілограмів.
Після закінчення Другої світової Романченко активно розповідав про злочини нацистів та був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Останні 30 років він жив у Харкові в районі Північної Салтівки – цей район російські окупанти нещадно обстрілюють від початку повномасштабного вторгнення в Україну й до тепер.
Як розповіла онука Романченка Юлія Суспільному, останнім часом чоловік погано ходив і відмовився евакуюватися з міста. 18 березня російський снаряд влучив у квартиру, де він перебував. “Згоріло повністю все. Залишилися тільки кістки на панцерній сітці ліжка, як він і лежав”.
Зруйнований будинок у Харкові через російські обстріли
Вдумайтеся! На початку війни в Україні директор фонду "Меморіали Бухенвальда і Міттельбау-Дора" Єнс-Крістіан Ваґнер (Jens-Christian Wagner) висловлював занепокоєння долею колишніх в'язнів концтаборів. Він назвав трагедією те, що "українці, які пережили концтабори, які страждали в таборах разом із російськими в'язнями", тепер "сидять у бомбосховищі, а їхні життя наражаються на загрозу через російські бомби".
Ванда Об'єдкова. Пережила німецьку окупацію та розстріл мами у 1942 році
Вдумайтеся! Про це повідомив музей "Аушвіц-Біркенау" із посиланням на ізраїльський інтернет-портал chabad.org.
Ванда Об'єдкова народилася у Маріуполі 8 грудня 1930 року. Їй було 10 років, коли в жовтні 1941 року до міста увійшли частини Вермахту і почалися облави на євреїв, що жили в місті. Після арешту матері Ванда змогла сховатись у підвалі будинку. "Вона не могла кричати, саме це її і врятувало", - розповіла її донька Лариса.
Мати Ванди розстріляли на околиці Маріуполя разом з іншими євреями міста - за різними оцінками, тоді було вбито від 9 до 16 тисяч євреїв. Ванда залишалася в Маріуполі до визволення міста у 1943 році.
У 2022 році Об'єдкова ховалася від бомбардувань у підвалах Маріуполя, страждала від холоду та нестачі води та їжі.
Об'єдкова померла 4 квітня, чоловік доньки поховав її у громадському парку Маріуполя, після чого родина змогла залишити місто. "Не було ні води, ні електрики, ні тепла, було нестерпно холодно. Ми жили, як тварини", - розповіла донька Ванди.
Стельян Махсма - помер від переохолодження, ховаючись від російських авіоударів у Маріуполі
Стельян Павлович народився 2 жовтня 1926 року у Маріуполі. “Його батька розстріляли, коли йому було 11 років – наскільки знаю, він не хотів мати справ з колгоспом”, – переповідає дідусеві спогади онука Діана.
У 1943 році юного Стельяна мобілізували до Червоної армії і майже одразу відправили на передову – він брав участь у звільненні Мелітополя.
“Його забрали чи в 16, чи в 17 років, хоча вони не мали того робити. Його мало не вбили, як тільки він висунувся з окопу, бо він взагалі нічого не вмів і не мав належної підготовки”, – розповідає онука.
Через кілька місяців Стельяна, як і багатьох хлопців його віку, відправили в тил на будівництво – так він опинився у місті Гур’єв (нині – Атирау, Республіка Казахстан), де займався відбудовою заводів та будинків. Там він і дізнався про капітуляцію нацистської Німеччини.
Махсма Стельян Павлович помер 29 березня 2022 року внаслідок переохолодження. Він ховався від бомбардувань у підвалі, де застудився, після чого з ускладненнями потрапив до лікарні. Його поховали в Новоазовську.
Звістку про війну сприйняв трагічно, проклинав Путіна та сам не хотів вже жити, не міг прийняти цю новину, хоча завжди любив життя.
Стельян Махсма
97-річного ветерана ІІ-ої світової війни Івана Лисуна росія позбавила даху над головою
3 травня близько 23:30 російські військовослужбовці з артилерійської зброї обстріляли смт Золочів Богодухівського району.
Внаслідок обстрілу пошкоджено декілька будинків, повідомляє прокуратура Харківської області.
Зокрема, снарядом повністю зруйновано будинок 97-річного ветерана Другої світової війни Івана Лисуна, який пройшов війну з двома контузіями та пораненням.
