Війна стала потрясінням для мільйонів українців, кожен з яких мав свої плани на мирне життя: хтось збирався у подорож, хтось готувався до весілля або планував розширення сім’ї. Військове вторгнення росії в Україну стало несподіванкою і для молодого подружжя з Біляївки. Олена та Сергій Довженко готуються вперше стати батьками. Найбільш трепетний період у їх житті припав на найбільш трагічний в новітній історії України. Попри це, Олена вирішила залишитися у Біляївці і очікувати на появу донечки саме тут, зі своїм чоловіком та рідними. Дівчина розповідає, як готується до материнства, чи позбавила війна її радощів, пов’язаних з вагітністю, і як цей особливий стан допомагає їй справлятися з емоціями.
У мирний час вагітність для майбутньої мами – це особливий, сповнений радісного хвилювання період. Війна багатьом батькам затьмарила його страхом, занепокоєнням і невизначеністю. Багато хто вирішив перечекати тривожний час подалі від бойових дій. Олена також спробувала це зробити. Але повернулася додому, бо тут, поруч з рідними і близькими, відчуває себе безпечніше.
Чоловік Олени - Сергій спочатку дуже наполягав, щоб дружина виїжджала, хоча б у більш безпечний регіон України
- Звичайно, в мене бувають період, коли на душі неспокійно, особливо, коли сусіди із "Придністров’я" починають ворушитися і подають погані знаки. Для себе ми передбачили усі варіанти, папку із документами та валізу зібрали. Але залишаємося вдома і віримо у краще.
Поруч з тим, вагітність, за словами Олени, не дозволила їй "розклеїтися", а всі сили, фізичні та душевні ресурси, спрямувала на збереження нового життя. Емоційна рівновага дівчини передається навіть близьким.
- На жаль, війна все одно не дозволяє у повній мірі відчути цей радісний і зворушливий період. Вже б і час щось купувати для дитинки та пологів. Але постійно відволікаєшся на новини. Все чекаєш хороших звісток, щоб видихнути та у повній мірі насолодитися цим моментом, зануритися у підготовку, не відволікаючись ні на що.
Про те, що у них народиться донечка, Сергій та Олена дізналися ще до війни, гендер-паті не робили, лише організували міні-фотосесію.
- Це був початок лютого, ми їхали на огляд до лікаря і абсолютно нічого не планували. Все організували спонтанно, як вийшли з клініки. Кажу чоловіку, якщо фотограф вільний, то це знак. Дорогою купили кульки та кольоровий дим. Зробили зупинку на узбіччі, побули 15 хвилин у кадрі, і вуаля - світлини на пам'ять готові.
Фотосесія відбулася спонтанно. Олена розповідає, що їм потрібно було всього декілька фото на пам'ять
На другу фотозйомку подружжя "витягнув" вже сам фотограф.
- Пише мені якось: Лєна, животик вже видно? Давай зробимо щось красиве. А якраз почалася війна, настрою і бажання нуль. Не хотілося ні збиратися, ні щось продумувати. Не до цього було, відклали.
- А вже як на вулиці все позеленіло, то вирішили - пора. Зібралися раптово, як і вперше. Для мене імпровізація – це завжди краще, ніж постановка.
- Драматичні обставини, в яких ми зараз живемо, не повинні забирати у нас хоча б маленьких приводів для радості. Особливо це стосується майбутніх матусь. Виходьте на прогулянки, дихайте свіжим повітрям, рухайтесь і відволікайтесь. Повертайте себе до життя і бережіть те життя, яке носите під серцем.
