Біляївка.City розпочинає нову рубрику "Здійснили дитячу мрію". Вона про тих, хто не побоявся піти за мрією, зробивши її ціллю. Цими публікаціями ми сподіваємося надихнути своїх читачів не боятися змін, а бачити в них можливості, не зраджувати своїм мріям, а рухатися до їх здійснення.

Біляївчанка Наталія Чимпоєш з дитинства любила індійські фільми. Зачарувала ця країна невибагливим підходом до життя, вмінням радіти, відкритими почуттями та щирими серцями.

Кадр з фільма "Зіта та Гіта"Кадр з фільма "Зіта та Гіта"

- Мені подобалися їх танці, спів, одяг, міміка, - згадує Наталія, - щось казкове було в цих людях, таємниче. Я копіювала голос улюбленої індійської співачки, збирала фотографії індійських акторів. Моя мрія полетіти в Індію стала реальність аж у 50 років, коли разом з групою з 20 людей я полетіла до своєї мрії. Ми місяць прожили в храмі Ашрам Саї Баби. Це надзвичайне місце, де здійснюються мрії. Тут здійснюють духовні практики люди з усього світу.

Наталія розповіла, що під час цієї поїздки вдалося познайомитися з країною. Вона дуже контрастна. Місцеві - дуже привітні, люблять іноземців, гарно володіють англійською. Із задоволенням фотографуються з гостями країни.

На цьому фото на Наталії гірлянда з квітів, які подарувала подруга на День народження. А ще тут здійснилася дитяча мрія - одягнути справжній індійський одяг.

- Я, на жаль, її не вчила, спілкувалася подруга, але для мене це був знак: треба вчити мову, бо незручно, що не можеш підтримати розмову.

Індія так захопила Наталію, що згодом повернулася сюди ще на 1,5 місяці. І хоча каже, що Індія - країна контрастів, більше уваги звертала на природу, колорит, ніж на сміття, якого, дійсно вистачає в бідних кварталах. Його прибирають рано-вранці, але до вечора він знову повертається на вулиці.

- Я підписана на кількох блогерок, які вийшли заміж за місцевих, то ще тоді звернула увагу на контраст. Є надзвичайно багаті квартали, але вони якось не виділяються. Плюс в Індію літають не за цим, а за духовним оновленням.

А от пісень, як було в фільмах, на вулицях тут не співають. Замість них - співають мантри. З ранку до вечора. Їх застосовують, як духовні практики для оновлення, духовного росту та навіть лікування.

Довелося тут спробувати місцевої кухні, а також побачити країну.

​Одне з найважливіших місць, які відвідала Наталія - дерево бажань Саї Баби. При народженні він одержав ім'я Сатья Нараяна Раджу. У віці 14 років оголосив себе новим втіленням індійського святого Саї Баби з Шірді і покинув батьківський будинок для виконання свого завдання, що полягає у відродженні загальнолюдських цінностей, що лежать в основі світових релігій: істини, праведності, миру, любові та ненасильства. Він підкреслював єдність людей і рівність усіх релігій, в основі яких завжди Бог.

Зустріти світанок та загадати бажання тут - заради цього приїжджають паломники з усього світу. Але це не тільки шанс виконати це бажання, а й доторкнутися до місця надзвичайної сили та краси.

Дитячі мрії мають здійснюватися, головне в це вірити, та щось робити для цього. Не зраджуйте їх.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися