Біляївська багатопрофільна лікарня наразі бере участь у проєкті USAID та UKAID зі створення Стратегії розвитку закладу. Відзначимо, що над Стратегією працює вже тривалий час робоча група, до складу якої увійшли депутати Біляївської міської ради, лікарі, а також фахівці відділу охорони здоров’я Біляївської міської ради. Участь в цьому проєкті – можливість отримати зовнішню експертизу Стратегії, почути фахові поради від спеціалістів, які працюють не на гіперлокальному рівні, а на всеукраїнському.
Участь в офлайновому тренінгу взяли представники Біляївської міської ради Христина Денисюк, керівник відділу охорони здоров’я Роман Довженко, представники лікарні – юристка закладу Ірина Ткаченко, лікар, завідувач відділення хірургії Сергій Швець, депутат міської ради, лікар Віталій Верро, представниця медіа громади, редакторка Галина Халимоник.
Тренінг проводив Матвій Хренов, співзасновник Українського центру охорони здоров’я, радник міністра охорони здоров’я, у минулому лікар-кардіолог, заступник Житомирського міського голови.
Частина тренінгу була присвячена загальним питанням – чому для кожної медичної установи потрібна Стратегія розвитку, як зробити її реалістичною та практичною, як мають комунікувати між собою стратегії розвитку громади, закладу та обласної мережі закладів охорони здоров’я.
Втім найцікавіша частина була у виконанні практичних завдань. Кожна команда від різних ОТГ Одеської області мала сформувати перелік найбільших проблем своєї установи. Адже з визнання проблеми починається шлях до пошуку рішення.
Відзначимо, що багато проблем у всіх закладів були схожими, інколи – ідентичними. Відсутність професійних кадрів, які були б магнітами для пацієнтів, вікові кадри, яким не має у перспективі заміни серед молодих фахівців. Ті хочуть залишатися хоча б на 0,25 ставки в обласних центрах, або їдуть на роботу за кордон. У медичних закладах приміських ОТГ є високий рівень конкуренції з Одесою та приватними лікарнями, лабораторіями. Застарілі матеріально-технічні бази та відсутність сучасних ремонтів.
Під час тренінгу всі команди вчилися визначати свої проблеми не загальними фразами, а більш конкретними, а також реагувати на ті речі, які можна змінити на локальному рівні.
- Бо немає ні для кого чарівних пігулок, що треба зробити, щоб ваш заклад зміг розвиватися належним чином, - відзначив Матвій Хренов, - але ви можете чесно визнати свої проблеми, подумати, як оптимізувати заклад. Під оптимізацією я не маю на увазі скорочення, а визначити його сильні сторони, озирнутися та подивитися, хто ваш найближчий конкурент, чи не може він стати вашим партнером, а разом ви надасте пацієнту, бо саме він має бути на вершині всіх ваших розрахунків, планів, у центрі уваги, якісну медичну послугу.
Також багато говорилося про те, що в медичній системі є не лише пацієнт, а й рідні пацієнта, або люди, які приймають рішення за пацієнта (батьки для малолітніх дітей, дорослі діти за своїх батьків похилого віку) – чи залишатися йому на лікування у місцевому медичному закладі, чи їхати десь в інше місце. І ці люди також мають бути враховані під час планування Стратегії.
- Елементарні речі, як можливість зв’язатися телефоном з лікарем, спрощена процедура виписки, щоб люди не сиділи під кабінетом годинами, навіть повідомлення про смерть пацієнта – щодо всіх та тисячі інших речей у закладу має бути прописаний алгоритм дій, - відзначив тренер.
Команда з Біляївської громади визначила такі найбільші проблеми медичного закладу:
- Недостатній професійний рівень деяких лікарів, що не викликає довіру в пацієнтів та створює негативну репутацію закладу.
- Недостатня якість медичного сервісу (маршрут пацієнта в самій лікарні, доступної інформації про послуги закладу, привітність персоналу тощо).
- Відсутність кадрового резерву на ключові лікарські посади.
- Застаріла матеріально-технічна база у відділеннях, які приносять найбільше коштів за програмою медичних гарантій, або ж, навпаки, знаходяться під загрозою закриття.
- Великі комунальні видатки через погану енергоефективність лікарні, що змушує витрачати значні кошти з бюджету на опалення приміщень, енергетику, замість того, щоб спрямувати на покращення матеріально-технічної бази.
- Відсутність фінансової підтримки від деяких сусідніх громад, які не мають власних лікарень, але їх мешканці звертаються за медичною допомогою до закладу.
- Конкуренція із закладами міста Одеса, особливо, щодо деяких напрямків: гінекологія, акушерство, консультації вузьких спеціалістів в умовах поліклінічного відділення.
- Комунікація послуг закладу серед населення, відсутність поширення позитивної інформації про його роботу.
Під час практичних занять команда з громади спробувала сформувати своє бачення вирішення хоча б однієї з проблем. Зокрема, говорили про сервіс надання медичних послуг.
Командою були запропоновані такі рішення:
- Запровадити в колективному договорі можливості преміювання, відзначення найкращих медичних працівників за результатами роботи через систему балів – скільки лікар та його команда залучили пацієнтів, а отже коштів від НСЗУ, позитивних відгуків своїх пацієнтів тощо.
- Пропагувати навчання серед працівників лікарні – не лише обов’язкових курсів підвищення кваліфікації, а й участі у семінарах, грантових навчальних програмах, програмах обміну між закладами тощо.
- Облаштування кол-центру, за номером якого пацієнти зможуть отримувати оперативну та потрібну їм інформацію, у майбутньому з рецепцією на місці гардеробу.
- Телефон довіри, де пацієнти зможуть залишити скаргу, а також створення в закладі комісії з внутрішньої етики, розробки кодексу доброзичливого ставлення до пацієнта.
- Розробки та затвердження переліку платних послуг, які не будуть дублювати послуги, що оплачує НСЗУ, поширення інформації про них.
- Налагодження каналу комунікації з потенційними пацієнтами, промоцію послуг лікарні.
- Запровадження клієнтоорієнтованих сервісів у тих пакетах, які мають перспективу для збільшення потоку пацієнтів.
Усі команди-учасники проєкту отримали домашнє завдання – зібрати все, що обговорювалося під час тренінгу в письмовому вигляді. Під час наступних етапів тренінгу будуть говорити ще про фінанси – як їх залучати до закладу, можливості для фандрайзенгу – це залучення благодійної, грантової допомоги, а також про комунікацію закладу серед населення. Також усі учасники тренінгу змагаються за невеликий грант, який дозволить створити в закладі маршрутизацію для пацієнтів.
Відзначимо, що у 2021 році у Біляївської багатопрофільної лікарні був борг у 14 мільйонів гривень, але його вдалося погасити на кінець року. Зараз заклад завершує контрактування на 2022 рік з Національною службою охорони здоров'я України.
Відзначимо, що Біляївка.City з лютого починає проєкт на сайті, в якому буде комунікувати роботу лікарні з метою зробити її ближчою та більш доступною, зрозумілою для пацієнтів. Цей проєкт буде підтримувати Українська Асоціація Медіа Бізнесу (УАМБ) в рамках програми «Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах»», який реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Стаття підготовлена в рамках українсько-литовського проєкту "Стимул для незалежної журналістики в регіонах України"
