Громадянська мережа ОПОРА підбила підсумки роботи депутатів Верховної Ради у 2021 році. Лідером як за поданими законопроєктами, так і за затвердженими у 2021 році серед одеських парламентарів став депутат від 140-го округу Сергій Колебошин. 10 із 34 законопроєктів, які він реєстрував, були затверджені. Наприкінці минулого року ми зустрілися з народним депутатом, щоб поговорити про підсумки законотворчого періоду та роботи в окрузі.
Ред. Перше запитання, як ви самі аналізуєте свій рік роботи в Парламенті? Що вдалося, а де – ні, і чому?
Сергій Колебошин. Коротке запитання, але відповідь може бути довгою. Давайте розділимо на два напрямки. Перший, власне, це законотворча робота, другий – робота в окрузі, з акцентом власне на Біляївці та навколишніх населених пунктах.
Якщо говорити про роботу в комітеті, то є речі, якими дійсно пишаюся – ми залучили 290 мільйонів в реалізацію програми з навчання важко хворих дітей в лікарняних умовах. Наразі 4-5% таких дітей отримують хоча б якусь освіту. Це “Школа супергероїв”. Державна установа вже створюється.
Школа Супергероїв – це забезпечення права на освіту дітей, які перебувають на стаціонарному лікуванні по всій території України
Мій другий важливий законопроєкт – про створення мережі ліцеїв. Його підтримали 340 голосів народних депутатів. Він більше не про освіту, а про децентралізацію. Бо з точки зору освіти він пішов на поступки, а з точки зору децентралізації – навпаки, показав, що держава довіряє громадам в їх спроможності управляти закладами освіти.
Голови громад кажуть спасибі, освітяни – забагато поступок. Тому це палка для мене з двома кінцями, тим не менш, завжди треба шукати компроміси.
При Президентові створена консультативна рада з питань розвитку середньої освіти, яку я очолив. В рамках цієї ради ми робимо багато, можливо, зовні не так помітних речей, але потрібних для реформування освіти.
Спільне засідання Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти
Це той майданчик, де зустрічаються ті, хто не хоче зустрічатися в іншому форматі – законодавча, виконавча влада, громадянське суспільство, профспілки. Одним з напрацювань стало розробка положення про ліцеї.
Ще одна, непомітна робота, яка потужно проявить себе у 2022 році – це новий закон про професійну освіту. Важка галузь, складна, падчерка в системі освіти.
Ред. Наскільки пам’ятаю, найбільша проблема з профтехучилищами була в тому, що їх фінансування переклали виключно на місцеві бюджети. А ті їх не могли потягнути. Як зараз буде?
Сергій Колебошин. На сьогодні всі профтехучилища перебувають на утриманні обласних бюджетів. І логіка тут є, оскільки це більше про регіональне замовлення від роботодавців, від ринку праці регіонального. На 99% випускників забирають місцеві господарства, місцеві підприємства. Інший бік, що віддавши це з держави на область, у 2017 році, не надали додаткові джерела фінансування. Ось вам профтехи, ось вам – фінанси на них. Внаслідок цього вбилися бюджети розвитку областей.
Зараз він декілька сотень мільйонів. А утримання профтехів тягне на 600-800 мільйонів. Втім логіка є, якщо оптимізувати мережу – не закрити, а об’єднувати в якісь кластери, перепрофільовувати по запитам регіону, забирати з компонентів невластиві спеціальності. Бо не може аграрний ліцей готувати операторів, наприклад, комп’ютерного набору. Це нонсенс.
У законопроєкті, який ініціював, йдеться, що зарплата майстрів профтехучилищ також піде за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету, як зараз зарплата вчителів шкіл. Це близько 30-40 мільярдів видатків з державного бюджету, але вони розвантажать обласні, давши їм змогу спрямувати ці кошти на розвиток.
Наразі профтехосвіта має бути на обласному рівні, але з подальшою трансформацією системи старшої школи, допускаю, що може бути на рівні громади якийсь заклад. У випадку, якщо громада, або кілька громад разом, будуть розвивати старшу школу у бік професійної освіти.
По округу є декілька програм, які ми ініціювали. Інколи не люблять люди фразу, яка звучить з вуст народних депутатів: “Я залучив на свій округ скількись там мільйонів”, бо вони говорять про кошти платників податків. Я згодний з цим, я не свої гроші залучаю. Але справа в тому, що один з показників ефективності депутата в тому, скільки він саме на потреби свого округу, свого напрямку, яким він опікується, залучив коштів. Бо грошей завжди менше, ніж бажань та потреб.
Є округи, де залучається 10 мільйонів, і то, бо там проходять якісь роботи державного, регіонального значення, і в цьому немає заслуги нардепа. Нам вдалося залучити на округ, якщо відмінусувати регіональні дороги, бо дороги – вони своїм шляхом фінансуються. Чесно кажу, якщо якийсь депутат, не залежно від партії – ЄС, Слуга народу, ОПЗЖ, скаже, що він побудував дорогу – смійтеся йому в обличчя. Тільки якщо він, ну не знаю, володіє фірмою з будівництва доріг. Бо вся дорожня інфраструктура – це Міністерство інфраструктури, Служба автомобільних доріг, які мають свої проєкти, плани.
Загалом на округ ми залучили 60-70 мільйонів гривень. До речі, тут Біляївка – один з лідерів. Це на лікарню, перш за все, томограф сучасний, це були гроші на водогони в Широкій Балці та інші видатки.
Я хоч мешкаю в Овідіополі, і між цими містами є елемент конкуренції, і у рідному місті на мене ображаються, але, вибачте за банальну фразу, везе тому, хто везе.
У мене з усіма 14 громадами, окрім, можливе, 1-2 – чудовий контакт, робочі стосунки. Але багато коштів прийшло саме в Біляївську громаду.
Є програми нашої команди, які ми зробили самостійно – це електронні підручники для першачків, програма “Здоров’я жінок”. Ми її відпрацювали в Овідіополі, в Таїрове. Сучасна медична техніка приїжджає в населений пункт та робить безкоштовне обстеження жінок, оскільки рак молочної залози – одна з найчастіших проблем, що викликає смертність у жінок. Вже виявили кілька випадків, а рання діагностика – це гарний прогноз на одруження.
Наш округ – лідер в Україні із введення в експлуатацію нових збудованих закладів освіти. Це садок в Усатовому, школа в Авангарді. Їх будівництво – це більше заслуга місцевих органів влади, але якась частина моєї допомоги є в кожному проєкті, якщо говорити саме про етап введення в експлуатацію, вирішення проблем з механізмами цього процесу.
Ред. Знаю, що у Теплодарі запустили автобус для пенсіонерів, який доставляє їх в Одесу? А чому не в Біляївці?
Сергій Колебошин. Так, звернулися мешканці, я зміг залучити кошти і на автобус, і на утримання його роботи. Зараз ми спостерігаємо, якщо побачимо користь та потребу громади в ньому, будемо вивчати таку можливість для Біляївки також.
Автобус для пенсіонерів м.Теплодар
Ред. Багато роботи, а з чим ви пов'язуєте падіння рейтингів партії? І чи допускаєте, що на цей процес можна буде вплинути?
Сергій Колебошин. Я бачив різні рейтинги, щонайменше чотири, і результати у всіх різні. Рейтинги - річ динамічна, хтось їх розхитує, хтось ні, хтось під вибори. Є особливість рейтингу, коли ти у владі. Хто б це не був. Коаліція ЄС та Народного фронту, чи партія "Слуга народу", чи Партія Регіонів, земля їм пухом. У будь-якої правлячої партії рейтинг буде падати взимку, бо холодно, тарифи. Це факт.
Я не є прибічником, як у нас, зараз кажу про всі політичні сили, не тільки від якої я, гонитви за рейтингами. Ой, у нас рейтинг просів на два відсотки, давайте будемо піднімати, робити популярні кроки. Я не прибічник цього. Деякі речі на короткій перспективі можуть бути не досить популярними, але на довгій перспективі вони будуть працювати. Це я бачу в освіті. Вона дуже консервативна, важко переживає зміни, але зміна, яка закладена сьогодні, дасть плоди через 5-10 років.
У нас, на жаль, всі планують від виборів до виборів, а не на 10-15 років. У всіх є люфт у 2-3 роки між виборами, щоб робити інколи непопулярні речі, але вкрай потрібні для системних змін у державі. Рік після виборів входять у курс справ, останній рік – готуються до виборів. Це дуже погано. Але це стосується всіх.
Мене часто запитують голови громад, яких тільки обрали, що вони можуть системно змінити в освіті. За один термін – нічого. Хіба що інфраструктурні якісь речі. Парти змінити, збудувати щось. В освіті результат буде за 10 років. Реформа Нової Української школи – саме про це.
Ред. Але ж є об’єктивні причини. Наприклад, останні 2,5 роки громади втратили майже всі кошти бюджетів розвитку на поточне своє життя. Мало що будують, розвивають. Дуже багато переклали видатків. Цікава ваша позиція щодо скандального законопроєкту, яким зробили набагато жорсткішими умовами оподаткування.
Сергій Колебошин. Законопроєкт 5600 я підтримував, він стосується різних прошарків населення. Зокрема, олігархів, які мають платити реальні кошти в бюджет. Щодо громад, перед голосуванням я консультувався з різними головами, зокрема з нашого округу. Вони бачили в ньому інструмент детінізації. До речі, з цього законопроєкту, буде наповнюватися ДФРР, програми соціально-економічного розвитку.
Якщо говорити про бюджети громад, то наша область диспропорційна, і це не лише моя думка, а думка всіх, з ким спілкувався, хто займається децентралізацією, з точки зору кількості громад та дисбалансу їх спроможності.
У нас 91 громада в області, у жодній іншій і близько таких немає цифр. До 70. У нас парад громад, якийсь. У 20-му році громади дообєднувалися, як могли, як хотіли, а позиція тодішнього керівництва області була не достатньо була потужна, щоб регулювати процес.
Ми вже говорили з Мариною Зінченко (начальник обласного управління фінансів – прим.ред.), що є просто неспроможні громади, де, якби не дотації, люди б не мали зарплати. І прийде момент, коли до цього питання ще повернеться.
Біляївка теж на початковому етапі була з Повстанським, Майорами, зараз доєдналися Мирне, Градениці та інші села. І зрозуміло, що бюджет варто збалансувати, бо сама по собі Біляївка сильніша, ніж Біляївка з селами.
Але наступний крок, на мій погляд, еволюційно громади будуть ще більше укрупнятися. Я не буду говорити, хто з ким має, бо це політичне питання, але у мене є позиція, що по всій області, і по нашому округу, деякі громади мають укрупнитися.
Ред. Запитаю як представника правлячої партії про скандали, які наразі вирують і в стінах Парламенту, на тлі зростаючої загрози з боку РФ. Чи не здається, що реакція з боку Парламенту, Уряду та Президента не достатньо відповідає виклику часу? Знаю, що є зауваження з боку міжнародних партнерів про втрату сталості інституцій, прозорість, ручні механізми управління. Як ви це відчуваєте, бачите?
Сергій Колебошин. Мені так не здається. Я працював до Верховної Ради у виконавчій владі. Тож маю з чим порівнювати. Наприклад, більше прозорості стало в ДБІ, в освіті. У мене теж є питання до темпу деяких процесів. Але точно немає процесу згортання реформ, немає побоювань, що казали, ЗНО відмінять, 10-ку повернуть. На жаль, у нас стало багато заяв, які подекуди суперечать одна одній. У нас, дійсно, дуже різна фракція.
Звісно, тут погоджуся, що скандали не сприяють зростанню рейтингів. Особливо, якщо їх роздмухувати. Часто – не безкоштовно. Я особисто бачив, як з мітингувальниками розраховуалися. Бачу ручних активістів, які мітингують проти кінних заводів, завтра проти Кличка, післязавтра він ФОП. Одна й та ж людина.
Це, звісно, не знімає відповідальності за те, що відбувається, з влади та опозиції. У влади – вона відповідальність. Бо, наприклад, я не уявляю, як би робив якісь речі, якби був в опозиції. А з опозиції – відповідальність реагувати на події. Бо, як вони кажуть, все що йде у мінус нам, йде в плюс їм.
Щодо військової загрози. У країни є фахівці, які уповноважені давати відповідь на ці загрози. Я в цьому сенсі довіряю тим людям, яких уповноважило суспільство вирішувати ці питання.
