Біляївка.City зустрілися з депутатом від 140-го округу, заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Колебошиним, щоб поговорити про актуальні теми для Біляївської громади, які знаходяться у компетенції вирішення депутата Верховної Ради України.
Про освіту
? Нещодавно бачила повідомлення на вашій сторінці у Facebook про кошти на освіту з Державного фонду регіонального розвитку для Одеської області саме на вашому окрузі. Там були Усатове, Таїрове, Авангард, а у Біляївці теж є проблема з другою зміною, з необхідністю добудови школи №3. Яка її перспектива?
- Є різні джерела фінансування. Щодо перелічених закладів - це кошти ДФРР, розпорядником яких є Одеська обласна державна адміністрація. Я максимально допомагав, і радий, що вдалося залучити їх саме на наш округ. Нагадаю, що минулого року мені вдалося залучити кошти через програму “Спроможна школа для кращих результатів” для добудови школи №2 у Біляївці. Зараз є ще надія, поки що кажу дуже обережно, про ймовірність виділення коштів для школи у Надлиманському, це Маяківська громада. Це вирішуватиметься комісійно, тому не хочу на себе перетягувати ковдру. Будемо дивитися по школі №3, якими коштами можна спрацювати. Оскільки там сума дуже велика, і не на півроку роботи, як передбачено програмою “Спроможна школа для кращих результатів”.
На будівництві дитсадка в Усатове
Взагалі, на 140-му окрузі дуже складно з освітніми закладами: Таїрове, дитсадочок в Усатовому, добудови необхідні у Нерубайському та Біляївці, у Чорноморську. Що казати навіть про Одесу, якщо за 30 років Незалежності там відкрилася лише одна школа. Але з точки зору залученого фінансування, наш округ не ображений у цьому напрямку. Прогрес є. По нас пандемія вдарила, війна, я б не назвав нас найпривабливішою для інвестицій державою, але на окрузі з’явився новий садочок в Авангарді, новий корпус у Біляївці. Є перспективи по Чорноморську, якщо вони переглянуть бюджет. Там десь 120 мільйонів потрібно за попереднім проєктом, але, мені здається, що можна більш ефективно кошти витратити.
? Також читала про вашу ідею розвитку позашкільної освіти – будувати інтерактивні центри за зразком Одеського “Музею науки”. Ви зазначали, що такі заклади мають з’явитися у невеликих громадах. Чи розглядалася Біляївська громада, і за які кошти, якщо так?
- Обов’язково. Я зараз очолюю консультативну раду при Президентові України з питань розвитку середньої освіти. Туди ж входить позашкільний блок. І одна з найближчих рекомендацій, ми будемо у червні проводити наступну зустріч, запланувати додаткові кошти на розвиток позашкільної освіти, саме на такі осередки. Це не якісь шалені кошти, але за умови зацікавленості громади, співфінансування – ми будемо це робити. Розумію, що прийти в громаду і сказати, ось красива картинка і робіть щось – так не спрацює, бо у громадах є різні пріоритети, і позашкілля – не пріоритет №1, коли є проблеми з водопостачанням, дорогами, медицина тощо. Тому це мають бути кошти держави на умовах співфінансування. Спільно з Малою Академією наук ми розробимо брендбук, що там має бути, яка техніка, яке оснащення, який зовнішній вигляд.
Громада має надати приміщення з ремонтом, а держава надає все обладнання. Це немалі гроші, бо не йдеться про музей з гербарієм. Там буде сучасна, інтерактивна техніка. Для громад це не буде щось важке, бо у кожної є заклади позашкільної освіти. І там можна влаштувати такий осередок.
? Минулого разу, коли ми зустрічалися, ви розповідали про ймовірність підвищення зарплат вчителям молодим вчителям. Щось з цього вдалося втілити в життя?
- У бюджеті 2020 року ми заклали 4,5 мільярди на доплату для молодих вчителів, але, на жаль, коли був секвестр бюджету у квітні, ці кошти пішли під розподіл. До речі, Біляївка відчула, що ми відстоювали комітетом деякі видатки, це як раз кошти на добудову школи №2.
? Це про залишки освітньої субвенції? Навколо них весь час ведуться баталії, на що їх можна, а на що не можна використовувати.
- Це про “спроможну школу”. Щодо субвенції, то, зокрема, я ініціював, щоб громади могли використовувати залишки освітньої субвенції на вирішення проблем з протипожежною безпекою після цих сумних подій. Із здивуванням для себе дізнався, що на такі видатки були обмеження. У мене це викликало подив і одразу вийшов з ініціативою.
Але до освітньої субвенції у нас є питання. У нас по розрахункам Мінфіну по країні десь 30 тисяч плюс зайвих ставок. Тобто, розтягнуті штати, зменшення кількості дітей у класах, відповідно більше класів. Одеська область не є сумним лідером. Це Харківська, що не зрозуміло, далі Львівська, Черновецька, Івано-Франківська області, де малокомплектні школи. А ці 30 тис + ставок – це плюс 7 мільярдів навантаження на освітню субвенцію. Якби була побудована ефективна мережа, то ці кошти можна було б використати на будівництво, ремонти шкіл. Та ж “Спроможна школа” минулого року була пів мільярди, цього року мільярд. Умовно кажучи, 100 мільйонів – це невеличка школа чи садок. 7 мільярдів – це 70 шкіл або садочків. Якби кожен рік скільки будувати, то ми б відчули суттєве зростання.
? Хочу поговорити також про те, що все ж таки змінили Закон, який дозволяв тільки містам до 50 тис. мешканців бути засновником умовно кажучи “старшої школи”. Що треба зробити громаді, щоб ця школа залишилася у нас, як бути з проблемою підвозу дітей, якщо між Біляївкою, Граденицями, Кагарликом – така складна ситуація з дорожнім покриттям?
- Навколо цього закону від початку було неправильне тлумачення. Не планували у громадах закривати старшу школу. Планувалося, що засновниками ліцеїв, гімназій могла бути тільки обласна рада у містах до 50 тис. населення. Однак цьому противилася область, вони і так стогнуть, що на них профтехи повісили. І, по-друге, досить багато громад, зокрема Біляївка, кажуть, що ми здатні створити якісний ліцей та забезпечити своїх дітей повною загальною освітою. Ми будемо відповідати критеріям, які ви прописуєте.
Сенс запропонованих нами змін – дійсно довіряти громадам. У законі ми заклали таку норму, що Кабмін має запланувати окрему субвенцію, або закласти кошти в інші субвенції, щоб підтримати створення умов для старшої профільної школи. Це буде декілька мільярдів у бюджеті наступного року, я сподіваюся. Це перший нюанс. А другий, щоб це не завершилося заміною вивіски, не повісили, умовно кажучи, Кагарлицький ліцей, ми фіксуємо чіткі критерії – мінімальна кількість класів на паралелі, мінімальна кількість профілів.
Будь-які реформаторські рівні непопулярні, але ми продовжуємо вже те, що почали раніше. Ми не вигадуємо щось нове, я свідомо розумію, що ми робимо, чому ми це робимо, і до чого маємо дійти, але кон’юнктура залу Верховної Ради – вона різна. І досить важко тих же мажоритарників переконувати, які приїжджають особливо із сільської місцевості, де їм кажуть, що “ой, закриють школу, ой села не буде”, досить важко переконувати аргументами щодо якості освіти. Тому цей закон компромісний. Він враховує, що реформа освіти не закон сам у собі, а відбувається разом з адміністративно-територіальною реформою. Разом з тим, він враховує що гарно для міста – не гарно для села. Якби ми залишили Закон, як є, то діти з великих місць спокійно їздили собі на навчання, а діти з сіл мусили жити у пансіонатах, гуртожитках, щоб отримати повну середню освіту. Тиждень не бути з батьками. А це неправильно, бо освіта – це не лише база знань, а й соціалізація, родинні зв’язки тощо.
? Дякую за цю ініціативу, вона дійсно важлива, оскільки закон у попередній редакції не лише б руйнував родини, а й змушував, ймовірно, людей виїжджати у великі міста, спонукаючи додатково до деградації сільських територій, територій невеликих сіл.
- По показниках я точно бачу, що Біляївка здатна створити сильний ліцей та утримувати його.
Про гроші та інфраструктуру
? Не для кого не секрет, що пандемія та загальні процеси у державі дуже вдарили по місцевим бюджетам, які ледве справляються, а подекуди не справляються з навантаженням, яке на них звалилося у вигляді лікарень, нових адміністративних послуг. Знаю, що зараз є дві ініціативи, які спрямовані залишати більше грошей у місцевих бюджетах – від Асоціації міст України – не 60, а 65% ПДФО, та від РНБО – забезпечити відрахування частини податків людини за фактичним місцем проживання. Яка ваша позиція з цього питання?
- Я підтримую ці ініціативи. Ця історія мені нагадала ситуацію, яка нещодавно була в Одесі, де обговорювали, що багато дітей з навколишніх сіл відвідують школи Одеси. У нас тоді була дискусія з колегами, де я відстоював думку, що 90% батьків цих дітей працевлаштовані в Одесі, і там залишають податки. Тому цю ситуацію з усіх боків варто обговорювати та шукати варіанти.
У нас гарна комунікація з мажоритарниками, прикладом такої комунікації є обговорення бюджету на 2021 рік, де з голосу саме мажоритарників подали пропозицію закріпити за місцевими бюджетами кошти з акцизного податку. Щороку вони були предметом маніпуляцій. А це серйозні цифри у місцевому бюджеті. Хто лобіював інше, це була неприємна ситуація, але я отримував подяки від голів ОТГ на окрузі.
Якщо законопроєкт про збільшення ПДФО до місцевих бюджетів буде винесено на розгляд ради, думаю, що мажоритарники будуть його підтримувати.
? Ще одна тема – це інфраструктурна субвенція, яка вже два роки не надходить громадам. Не секрет, що Біляївська громада у 2020 році приєднала кілька сіл із дуже занедбаною інфраструктурою, де роками не збирали сміття. Наприклад, в Граденицях навіть немає трактора, щоб збирати сміття. Ці кошти дуже б прислужилися. Варто про неї забути?
- Це взагалі проблема багатьох процесів у нас в державі, коли малюють якусь модель, дають під нею манок. Так само було з опорними школами, створюйте, будемо декілька мільйонів давати на розбудову. Це було два роки тому. Зараз створюйте, але нічого під це не дамо. Так само з інфраструктурною субвенцією. З одного боку я так розумію, що її запровадили, щоб зацікавлювати громади об’єднуватися. На початковому етапі, коли громад було мало, це були серйозні кошти, підтримка. Тепер, коли громадами покрита вся Україна, якщо розмазати субвенцію – це будуть невеликі кошти. Але це міг би бути конкурс громад. Зараз не готовий сказати, чи розглядається ця субвенція у бюджеті 2022 року.
? Ну і не можу не запитати про вами анонсований ремонт траси з Біляївки на Одесу повз Теплодар та Широку Балку. Ми слідкуємо за цією темою, але поки що не бачимо інформації про цей ремонт.
- Я буквально нещодавно розмовляв з керівником Служби автомобільних доріг щодо цього питання, вони обіцяють завершити проєктування робіт, наголошую, що це ще не ремонт, у травні. Після виготовлення проєктів, можна говорити буде про ремонт.
Про медицину
У нашій розмові часто лунало слово “пандемія”. Найбільш швидкий спосіб припинити її – це зробити щеплення. Ви от отримали щеплення вже?
- Так, вакциною індійського виробництва CoviShield.
? Тоді інше запитання, зараз дуже багато закликів є щеплюватися, але немає достньої кількості вакцини. Та, що є, часто викликає питання. Україна отримала американський Pfizer, але він невідомо кому достався. Знаю, що ви у дружніх стосунках з Максимом Степановим (прим.ред. – розмова відбувалася до того, як його зняли з посади міністра охорони здоров’я), але чи не здається, що у нас повний провал з медициною? Окрім того, є тема невідповідності тарифів НСЗУ реальній економіці. Є проблема з виплатою зарплат медиків.
- У мене теж викликають питання щодо того, як розподілялася вакцина, бо виходить, що є рівні, а є рівніші. І це не стосується тільки нашої країни, але передусім, що вакцину отримали спочатку західні країни, а потім вже всі інші. Але, разом з тим, як пересічний громадянин я розумію, що треба було передбачити таке ставлення, діяти на упередження. Є дуже багато запитань до роботи НСЗУ, тому до цього часу там керівник виконує обов’язки.
Разом з тим, зазначу, що найближчим часом буде ухвалено рішення про придбання за кошти державного бюджету комп’ютерного томографа для Біляївської лікарні за 10 мільйонів гривень (коли ми підготували інтерв’ю до друку – кошти вже виділили, прим.ред.).
? Ваше депутатство доходить до екватора, так само як і монопредставництво в усіх органах влади партії “Слуга народу” на чолі з Президентом Володимиром Зеленським. Минулий Уряд запам’ятався багатьома реформами, успішним досить зростанням економіки, вірою, армією, мовою та іншим, що ви б назвали своєю історією успіху?
- Ми нещодавно обговорювали цю тему, що є нашою мейнстрим темою. Це, безумовно, земельна реформа. За рік-два громади відчують користь від цієї реформи та побачить це у доходній частині бюджетів.
