Зміни торкнуться багатьох напрямків життя, розповідаємо про основні моменти, які відбудуться 1 січня 2022 року.
Заробітна платня з 1 січня 2022 року
Мінімальна зарплата для українців збільшилась вже в грудні 2021 року – з 6 тис. грн до 6,5 тис. грн. У жовтні 2022 року мінімальна зарплата зросте ще на 200 грн і – до 6,7 тис. грн.
Від мінімальної зарплати, а також від прожиткового мінімуму залежать розміри податків, соціальних стандартів і гарантій, а також розміри деяких штрафів.
Зарплати для вчителів (не всім) і лікарів з 1 січня 2022 року
З 1 січня зростає рівень заробітної плати для деяких педагогів. Згідно з постановою уряду, посадовий оклад підвищується на 10%:
-
педагогічним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у закладах спеціалізованої освіти;
-
педагогічним працівникам у гімназіях, ліцеях, колегіумах, гімназіях-інтернатах, ліцеях-інтернатах, колегіумах-інтернатах;
-
педагогічним працівникам у вищих професійно-технічних училищах;
-
педагогічним працівникам у закладах освіти інтернатного типу.
На 20% підвищуються оклади педагогічним працівникам, у закладах дошкільної освіти компенсуючого типу; на 25% у спеціальних закладах загальної середньої освіти; на 30% у спеціалізованих будинках дитини, дитячих будинках.
Доплата за класне керівництво:
-
вчителям у 1-4 та підготовчих класах у закладах загальної середньої освіти – 20% від окладу;
-
вчителям у 5-11 (12) класах у закладах загальної середньої освіти – 25%;
-
викладачам у закладах професійної (професійно-технічної) – 20%.
Окрім того, уряд пообіцяв суттєво підняти зарплати українським лікарям. Так, мінімальна заробітня плата лікаря має з 1 січня бути не менше 20 тис. грн. а медсестри – 13,5 тис. грн.
Ці суми - не лише посадовий оклад лікаря чи медсестри, але й доплати, надбавки та премії за престижність лікарської праці.
Розмір надбавок встановлюватиме керівник медичного закладу за погодженням з профспілковим комітетом. Разом із посадовим окладом вони не можуть бути меншими ніж 20 тис. для лікаря і 13,5 тис. гривень - для молодшого медперсоналу. А вищими - можуть: за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та наднормовий час, до святкових і ювілейних дат.
Для забезпечення таких рівнів заробітної плати уряд збільшив програму медичних гарантій на 33,8 млрд гривень у порівнянні з 2021 роком.
Але у медичних колах багато сумнівів щодо того, чи вистачить грошей і чи виконають рішення уряду керівники лікарень.
Збільшення одноразової виплати військовим-контрактникам з 1 січня 2022 року
З 1 січня 2022 року підвищено одноразову грошову допомогу військовослужбовцям після укладення ними першого контракту із Збройними силами України. Цей показник переглядається раз на рік залежно від показника прожиткового мінімуму в країні на 1 січня.
Виплати є різними в залежності від військового рангу, з 1 січня 2022 вони складають:
-
для осіб рядового складу — вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 19 144 грн (було 18 160 грн);
-
особам сержантського і старшинського складу — дев’ять розмірів прожиткового мінімуму — 21 537 грн (було 20 430 грн);
-
особам офіцерського складу — десять розмірів прожиткового мінімуму — 23 930 грн (було 2 700 грн).
Пенсії з 1 січня 2022 року
1 січня 2022 року набуває чинності закон про статус та соціальний захист чорнобильців, у звʼязку з цим пенсійні виплати підвищать 39 481 особі. Крім того, з початку 2022 року підвищення на 9% від розміру пенсії передбачене для жінок віком понад 60 років, які народилися у 1962 році.
З 1 січня мінімальні пенсійні виплати для осіб, які отримали інвалідність внаслідок участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, залежатимуть від групи інвалідності. Для першої групи інвалідності вони становитимуть 14,6 тис грн, для другої – 9,5 тис грн, для третьої – 7 тис грн.
У жовтні уряд встановив, що з 1 січня мінімальна пенсійна виплата кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловіку) захисників (захисниць), що загинули в зоні проведення АТО/ООС, становитиме не менше 7 800 грн.
У січні також зростуть пенсійні виплати для 65-річних осіб у зв’язку із зростанням "мінімалки".
Зміна у віці виходу на пенсію з 1 січня 2022 року
З 1 січня 2022 року відповідно до нових етапів пенсійної реформи та закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальна тривалість страхового стажу для виходу на пенсію у 60 років збільшиться на 12 місяців і складатиме 29 років.
Отже, пенсію за віком в 2022 році не зможуть отримувати:
-
українці, які досягли віку 60 років, але мають менше 29 років страхового стажу;
-
українці, які досягли віку 63 років, але мають менше 19 років стажу (необхідно від 19 до 29 років стажу);
-
українці, які досягли віку 65 років, але не мають хоча б 15 років стажу (необхідно мати від 15 до 19 років стажу).
Однако якщо людині вже виповнилося 60 років, а офіційного трудового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Зараз вартість одного року стажу скалдає близько 34 тис. 320 грн.
Надалі вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні також будуть посилюватися. У 2020-му це було 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028-му ця межа збільшиться до 35 років.
Тарифи з 1 січня 2022 року
Більшість тарифів з січня не зміниться.
Тариф на електроенергію – залишиться на тому ж рівні мінімум до квітня:
-
за споживання менше 250 кВт/год – 1,44 грн за кВт/год.
-
за споживаннябільше 250 кВт/год – 1,68 грн за кВт/год.
Зросте тариф на газорозподілення. В середньому по Україні доставка (розподіл) газу подорожчає на 3,9%. Абонентам "Одесагаз" піднімуть оплату за розподіл газу на 29,8% з 1 січня 2022 року.
Тариф на газ з 1 січня 2022 року для абонентів “Нафтогазу” 7,9 грн, ТОВ “Одесагаз” – 9,2 грн для річних абонентів, 13 грн – для місячних.
У Біляївській громаді планують змінити тариф для села Градениці на водопостачання. Плановий тариф на воду на 2022 рік становитиме 18 грн за м.куб.
ФОПи працюватимуть з касовими апаратами з 1 січня 2022 року
З 1 січня запроваджуються нові правила для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які працюють у сфері малого бізнесу. Їх зобов'язали користуватися касовими апаратами при розрахунках.
Це стосується усіх тих ФОПів, які здійснюють торговельні операції в інтернет-магазинах, ресторанах, кафе, секонд-хендах, турагенціях, готелях, магазинах ювелірних виробів, крамницях тощо. Переважно йдеться про підприємців третьої групи – продавців, таксистів, екскурсоводів, перукарів тощо. Усі ці розрахунки мають бути фіскалізованими, тобто покупець має отримати чек. Від цього зобов’язання 23 грудня звільнили підприємців, що працюють у селах.
В Мінекономіки кажуть, що рівень доходів підприємців в селах значно менший, ніж в містах, а в умовах карантинних обмежень він ще більше знизився. Витрати на придбання РРО стануть для них додатковим фінансовим навантаженням, що матиме негативні наслідки для бізнесу.
Закон ухвалили рік тому, але в грудні 2020-го після протестів підприємців його дію відтермінували на рік.
ФОПи мають купити і зареєструвати нове обладнання, яке називається "реєстратор розрахункових операцій" (РРО) або "програмний реєстратор розрахункових операцій" (ПРРО), і навчитися користуватися ним. Ідеться про звичайний касовий апарат або ж спеціальну програму, встановлену на смартфон чи планшет.
Не потрібен касовий апарат підприємцям, які не мають найманих працівників і торгують за готівку на ринках. Окрім того, їхній дохід не повинен перевищувати 167 мінімальних зарплат на рік. У 2021 році це 1,002 млн гривень, у 2022 - 1,085 млн гривень на рік.
Закон передбачає штрафи у разі невстановлення касових апаратів - 100% від вартості проданої продукції. Якщо порушення зафіксують вдруге - 150%. Проте, у Державній податковій службі запевняють, що на час карантину перевірок не буде.
Автори законопроєкту наголошують, що він спрямований на детінізацію економіки, оскільки багато підприємців, які не використовують РРО, занижують отримані прибутки і користуються спрощеною системою оподаткування, платять менше податків, ніж бізнес, що працює у тій самій галузі, але на загальній системі оподаткування.
Податок на “городину”
З 1 січня набувають чинності зміни до податкових законів, які називають "антиолігархічною податковою реформою Зеленського". В законі є кілька новацій для тих, хто працює в сільському господарстві. Той, хто продає на базарі городину і отримує за це більше ніж 12 мінімальних зарплат на рік (у 2021 році це 72 тис. гривень), має сплачуватиме 18% податку на доходи фізичних осіб.
Податок на землевласників
Для сільгоспвиробників 2022-го року запроваджують мінімальне податкове зобов’язання. Це сума податків, яку кожен власник сільськогосподарської землі має сплачувати до бюджету. Ця сума становитиме близько 5% від вартості землі на рік.
Більш детально про це у наступних публікаціях.
Без вакцини – “недопуск” до роботи
З 20 січня медичних працівників державних і комунальних лікарень, які не зробили щеплення від коронавірусу, не допускатимуть до роботи. За ними зберігатиметься робоче місце, але зарплату вони не отримуватимуть. Однак за даними ВОЗ, серед медиків 90% вже мають щеплення.
Ця вимога не стосується тих лікарів і медпрацівників, які мають протипоказання для вакцинації.
Таким чином МОЗ вкотре розширив перелік працівників, які не будуть допущені до роботи, якщо не матимуть щеплення від Covid-19.
До медичних працівників під такі ж обмеження у листопаді та грудні потрапили вчителі та інші працівники освіти, державні службовці та працівники державних підприємств.
Реєстрація SIM-карт
Із 1 січня 2022-го українці обов’язково реєструватимуть свої SIM-карти. Робитимуть це за допомогою паспортних даних через зміни до Закону “Про електронні комунікації”. Від 1 січня починається перехідний етап, який триватиме три роки.
Протягом цього періоду і нові абоненти, й ті, хто вже мають SIM-карти, повинні «прив’язати» свій номер телефону до даних паспорта. Це зробити можна у сервісних центрах мобільних операторів. Після 1 січня 2025-го незареєстрованих абонентів не обслуговуватимуть.
Усі друковані ЗМІ українською
З 1 січня 2022 року всі друковані видання мають бути лише державною мовою. Інші варіанти допускаються, тільки якщо у видання є україномовний аналог. До того ж, цей закон не стосується кримсько-татарської та англомовної преси, а також медіа мовами країн Європейського Союзу.
Додатково стало відомо, що з 1 липня 2022 року штрафи за порушення закону торкнуться і приватних осіб. Наприклад, продавців або офіціантів, які відмовляються обслуговувати клієнта українською мовою. Розмір штрафів для працівників сфери послуг складе від 3,4 тис. грн до 5,1 тис. грн, для держслужбовців - до 6,8 тис. грн.
