За результатами 9 місяців 2021 року COVID-19 посів в Україні третє місце серед причин смертей — 40 тисяч 14 померлих. Більше людей у цей період померло тільки від серцево-судинних захворювань — 306 тисяч 127 осiб і від раку — 55 тисяч 828 осiб. Однак варто врахувати, що до переліку померлих від серцево-судинних хвороб також, зазвичай, потрапляють люди, які помирають від зношеності організму внаслідок старості. Також варто врахувати, що надлишкова смертність за той же період налічує 52 тисячі 571 особу.
COVID-19 у вереснi 2021 спричинив 2 тисячі 937 смертей — втричі більше, ніж у попередньому мiсяцi, від пневмонії та грипу померли 1 тисяча 14 людей. Про це повідомляє Опендатабот, платформа для роботи з відкритими даними, посилаючись на дані Держстату.
Загалом за перші 9 місяців 2021 року в Україні пiшли з життя 487 855 осiб. Надлишкова смертність за той же період налічує 52 тисячі 571 особу. У 2020-му році також фіксували надлишкові смерті - їх було 32 569.
Як пояснили аналітики, надлишкова смертність означає перевищення кількості смертей над очікуваним показником. Очікуваний - це прогноз, який будують за попередніми роками. Тобто, традиційно у рік помирає певна кількість людей. Все, що перевищує цей показник - є надлишковою, неочікуваною, непрогнозованою кількістю смертей. Однак вони не потрапляють у випадки, де точно встановлені причини смерті. Це можуть бути, як недіагностовані випадки covid-19, так і не отримана вчасно медична допомога через закриття лікарень, і погіршення хронічних хвороб, які викликані перенесеним інфекційним захворюванням.
Для оцінки рівня цього показника у пандемію дослідники використовували середні щомісячні дані за п'ять років до її початку — із 2015-го по 2019-ий. З’ясувалось, що у середньому за п’ять років із січня по серпень вмирало по 393 тисячі людей. Натомість у 2021 році померло 440 тисяч людей.
Відзначимо також, що вплинути на зменшення випадків серцево-судинних захворювань в Україні можна, якщо кожна людина персонально змінить свою поведінку та образ життя. Для цього не потрібні протиепідеміологічні заходи, щеплення, а досить лише знизити фактори ризику. Центр громадського здоров'я МОЗ України наводить їх у своїх рекомендаціях.
Високий артеріальний тиск
Підвищений артеріальний тиск (АТ) без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.
Щоби кров’яний тиск був у нормі, щонайменше зменшіть споживання солі: приберіть сільничку зі столу, додавайте менше солі під час готування їжі, остерігайтесь готових продуктів із високим вмістом солі. Рекомендована щоденна норма — 5 г солі — це близько однієї чайної ложки.
Погане харчування
Головні вороги серця — це переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, напоїв, солі. За оцінками фахівців, причиною більшості захворювань є неправильне харчування і пов’язане з ним порушення роботи органів травлення.
Білки, жири і вуглеводи мають бути присутні в щоденному раціоні. Обов’язково включати до кожного прийому їжі й овочі. Вважається, що найбільшу користь приносять рослинні продукти, вирощені в тому регіоні, де ви живете. Тому їжте сезонні овочі, робіть заготовки на зиму в морозильній камері. А ось від маринованих та консервованих продуктів краще відмовитися через великий вміст солі.
Холестерол
Якщо вживати забагато їжі з високим вмістом насичених жирів, може підвищитися рівень холестерину в крові. Тому, зменште обсяг насичених жирів у раціоні. Віддавайте перевагу нежирному м’ясу (птиця, кролик) та продуктам із низьким вмістом жирів.
Також намагайтесь відмовитися від шкідливих трансжирів. За оцінками ВООЗ, щороку від серцево-судинних захворювань, обумовлених споживанням трансжирів, помирає близько 500 тисяч людей.
Високий індекс маси тіла
Надмірна вага підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Тож, слідкуйте за вагою і харчуйтесь здоровою, збалансованою їжею. Підтримуйте масу тіла у межах ІМТ * 18,5 – 25 завдяки щоденній фізичній активності (*ІМТ — індекс маси тіла = відношення маси тіла у кілограмах до росту у квадратних метрах).
Тютюновий дим
Кожна десята смерть від хвороб серця спричинена курінням. Куріння є одним із ключових факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту і хвороби периферичних судин. Киньте курити, якщо ви все ще це робите.
Високий рівень глюкози
Надмірна кількість цукру в харчуванні призводить не тільки до виникнення зайвої ваги, але сприяє розвитку серйозних захворювань, як-то діабет. Дорослі люди з діабетом мають ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2–3 вищий за інших. Загальний ризик смерті серед людей, хворих на діабет, як мінімум удвічі більший за людей того ж віку, які не хворіють на діабет. 6,2 % cмертей у світі пов’язано з діабетом.
Для збереження здоров’я виключіть із меню продукти, які містять доданий цукор (солодкі напої, випічка та інші кондитерські вироби). Природні джерела цукру (фрукти, мед) варто вживати контрольовано.
Забруднене повітря
Тривалий вплив забруднення повітря є фактором ризику серцево-судинних захворювань. Цей «невидимий убивця» щогодини забирає життя 800 людей та може викликати або посилювати тривалі болісні захворювання, такі як рак, респіраторні або серцеві хвороби.
Порушення функцій роботи нирок
Порушення функції роботи нирок є важливим чинником ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Хвороби серця — найпоширеніша причина смерті серед пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі.
Коли нирки не працюють належним чином, гормональна система, яка регулює кров'яний тиск, повинна працювати більше, щоб збільшити кровопостачання нирок. Коли це відбувається, вашому серцю доводиться працювати сильніше, що може призвести до серцевих захворювань.
Вживання алкоголю
Безпечної дози алкоголю не існує. Вживання алкоголю шкідливе для серцево-судинної системи, викликає гіпертонію та збільшує ризики інсультів і онкозахворювань.
Низька фізична активність
Регулярна фізична активність зменшує ризик серцево-судинних хвороб. За даними ВООЗ для профілактики захворювань серця необхідно займатися фізичною активністю щонайменше 150 хвилин на тиждень. Однак, якщо у вас сидячий спосіб життя, варто рухатися не менше години на день. Для початку намагайтеся щодня гуляти на свіжому повітрі, робити зарядку, менше використовувати ліфт, а підніматися сходами.
