Група вчених-дослідників нещодавно проводили археологічні розкопки на Приморському бульварі Одеси – на місці можливого розміщення фортеці Хаджибей. Наразі залишків її кам'яних фундаментів не виявили, але знайшли в культурному шарі цікаві артефакти періоду османського Хаджибея і ранньої Одеси. Займалися розкопками Інститут археології України та кафедра історії Південноукраїнського національного педагогічного університету. Разом з ними працювали інші відомі історики Тарас Гончарук, Олександр Бабич, студенти історичних факультетів. Серед них була студентка Південноукраїнського педагогічного університету, біляївчанка Дарія Родідял. Вона розповіла Біляївка.Сity про свою участь в експедиції.
Дарія – випускниця-медалістка Біляївської школи №3. За її словами у професію історика та археолога вона закохалася від моменту, коли з батьками відвідала Білгород-Дністровську фортецю. З того часу навіть не розглядала інші професії.
- Розкопки на Приморському бульварі стали моєю четвертою експедицією, - розповідає дівчина, - минулого року ми вже працювали тут у листопаді-грудні. Спонукали до цих розкопок те, що георадарні дослідження, які проводив, зокрема Андрій Васильович (Андрій Красножон - доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Південноукраїнського педагогічного університету, один з керівників експедиції - прим.ред.) показували нетипові сигнали, що свідчили про наявність якихось споруд під шаром землі, - розповіла Дарія.
За словами студентки, лише частина території Приморського є об’єктом, що представляє археологічну цінність. Тобто, жодних дій тут не можна проводити без залучення фахівців з історичної спадщини.
- Це територія до Дюка, а от територія від Дюка до Воронцова – не є таким об’єктом. Навіть офіційно ніхто не копав тут. Серед іншого, наша експедиція мала на меті подивитися, чи є там щось, варте того, аби включити цю територію у перелік об’єктив історичної спадщини.
Дарія розповіла, що робота, зазвичай, починалася з того, що вони приходили на місце розкопки о 08.00, перевдягалися в одному з офісів на Приморському, які підтримували пошуківців. Працювали до 19.00-20.00.
- Робота наша складалася з того, щоб обережно лопатами, а потім спеціальними лопатками, виривати землю, шукаючи цікаві артефакти. Земля вантажиться у мішки та вивозиться.
За словами Дарії, одесити та гості міста по-різному ставляться до розкопок.
- Деякі не розуміють, навіщо це потрібно та важливо, кажуть, що ми тут все розворошили. Хоча, як і минулого року, після розкопок меценати усе прибрали та відновили плитку. Однак є багато тих, хто із задоволенням нас підтримують, приносять воду, морозиво, а дехто навіть просився допомогти фізично – покопати, дістати землю.
Минулого року під час такої ж експедиції на Приморському бульварі археологам вдалося знайти декілька цікавих експонатів, а саме: предмети епохи Золотої Орди та турецьку артилерійську батарею.
Цьогоріч археологи вже дослідили п'ять розкопів на Приморському бульварі. Учасники знайшли декілька артефактів: фрагменти кераміки та побуту кінця 18 століття, люльки, дитячі іграшки, скляні пляшки тощо.
"Тих же люльок сотні тисяч в музеях Туреччини. У нас їх було знайдено всього дві – у Воронцовського палацу та готелю "Лондонська". Наразі ми вже знайшли їх декілька десятків. Зроблені вони в Стамбулі приблизно в 1780-1790 роках. Це ознака того, що тут таки був турецьке місто Хаджибей з багатим турецьким населенням", – розповів історик Андрій Красножон Суспільному.
За робочою версією істориків, під огородженою частиною бульвару ймовірно розташована одна з секцій брамної вежі Хаджибейської фортеці, яку 14 вересня 1789 року взяв штурмом Йосип де Рібас. Такі висновки археологи зробили за результатами георадарної розвідки.
Під час цих пошуків історики шукають відповіді на кілька питань: крім точного місця розташування фортеці археологи сподіваються також визначити її точний вік. Як пояснив історик Андрій Красножон, у цьому питанні також існує чимало суперечок, а фахівці датують її від початку XV століття до кінця 60-х років XVIII століття.
Архівні документи не вирішують цілого ряду питань, це може зробити тільки археологія. Бо 90% інформації про Хаджибей, попередника Одеси, знаходиться під землею. І про перші роки існування Одеси – також", – підкреслив археолог.
У планах археологів здійснити ще один розкоп біля Дюка. Можливо, додає Красножон, це станеться в цьому сезоні, а може його перенесуть на наступний рік. Адже учасники експедиції мають намір перетворити такі розкопки в достроковий проєкт.
"За сукупністю археологічних даних, георадарних, архівних, а також теоретичних роздумів, ми приходимо до думки, що чим ближче до Дюка, тим більше шансів вирішити питання локалізації замка Хаджибея. Адже сам Дюк займає не просте місце на бульварі, а стоїть на височині", – запевнив Красножон.
