Хочемо познайомити вас з Оленою Лозою. Вона - одна з тих небагатьох біляївчанок, яка має дуже довгу косу. Набільша довжина її волосся досягала 130 см. Маючи зріст 170 см, воно було їй у прямому сенсі до колін. На відрощування такої довжини пішло майже 10 років. Ми попросили поділитися Олену, як їй це вдалося, наскільки важко доглядати за таким волоссям, і що говорять про її зачіску люди. Адже сьогодні коса нижче пояса - це рідкість.
Олена не завжди мала довге волосся. Розповіла, що у школі ходила взагалі з каре, а пізніше носила довжину по плечі. Лише після заміжжя зовсім перестала підрізати волосся. А за 10 років отримала такий результат – довжину 130 см, вони були їй до колін.
- Довге волосся, звісно, інколи набридало, але чоловіку подобалося. Це взагалі була його пропозиція, відростити довге волосся, - пояснює Олена. – Минулого року я його трішки вкоротила – тепер трішки нижче талії. Бо складно стало мити, розчісувати і сама якість волосся стала гіршою – тонке, ламке.
З доглядом, за словами нашої героїні, особливих проблем не виникало. Хоч були свої нюанси. За два тижні (якщо мити через день) витрачалась пляшка шампуню і бальзаму. Поки була довжина до поясу, можна було не сушити феном. Волосся висихало саме. Але пізніше цей номер вже не проходив, воно плуталося, і все треба було робити одразу. Сушка і розчісування забирали багато часу.
Якщо треба було фарбуватися, бо коріння сивіло, Олена використовувала до чотирьох пачок фарби за один раз.
- Інколи дуже хотілося щось змінити, зробити якусь зачіску, бо набридала одноманітність, - розповідає вона. - Але у моєму випадку можна було лише обрізати чілку, а більші нічим там не пограєш.
Один з тих рідких випадків, коли майстри змогли зробити Олені зачіску
Складно було також зробити якусь укладку, особливо, коли приходили свята і хотілося виглядати особливо урочисто. Майстрині, за словами Олени, відмовлялися братися за її волосся. Воно ще й трішки в'ється, і щоб сформувати з нього зачіску, треба були надзусилля. Навіть ті, хто погоджувався, не завжди були задоволені результатом.
Як правило, були три варіанти зачісок. Коса – її жінка завжди плете на ніч. З розпущеним волоссям, пояснила вона, не поспиш, на ранок його не розчешеш. Інколи з косою приходила на роботу. Робила також гульку і дуже рідко збирала волосся у хвіст.
- Стільки кумедних випадків в мене з косою траплялися. То не помічу і заправлю косу у штани. Або коли одягаєш куртку і теж забуваєш витягти косу, то хвостик кумедно знизу виглядає. А одного разу чула, як подружжя у магазині, де я працювала, сперечалося: справжня в мене коса чи це я собі якийсь шиньйон причепила. Тоді в мене була чілка, і не видно, де починався ріст волосся. Я сказала їм, щоб не сперечалися, мовляв, моя коса, звичайна, - згадує Олена.
Були пропозиції до жінки продати косу. Але вона вирішила, що воно того не варте.
Ще один "побічний ефект", за її словами, від довгого волосся – дуже спекотно влітку.
- Хочеш, бувало, побути модною, особливо влітку, коли без верхнього одягу можна ходити і можна розпустити волосся. Ніби йдеш, так гарно. Але за кілька хвини вже обличчя червоне, бо дуже спекотно. Це ж практично, як у шубі, - з посмішкою розповідає жінка.
Але є також моменти, поділилася Олена, які компенсують клопіт з доглядом і брак різноманітності. Це захоплені погляди перехожих, постійні компліменти від рідних, друзів і часто навіть зовсім незнайомих людей.
- Буває, просто йду і чую: "ой, яке гарне волося!" Деякі на велосипеді їдуть і вигукують: "клас". Зараз трішки підрізала волосся, і знаєте, компліментів поменшало. Пообіцяла дітям, чоловіку не шокувати, якщо захочу ще меншу довжину. Все робити поступово. Поки що волосся трішки нижче пояса. І поки не знаю, може, залишатиму так, а, може, і знову відрощуватиму. Але, зізнатися, обрізати ще коротше – дуже шкода, - поділилася Олена.
Фото з архіву Олени Лози
