Новий адміністративно-територіальний устрій України поставив безліч питань щодо утримання колишнього спільного майна райрад. Одним з найбільш дискусійних питань залишається те, хто буде утримувати колишні районні лікарні. Часто вони надають допомогу мешканцям не однієї територіальної громади, тоді як витрати на ремонти, комунальні послуги, придбання обладнання лягають лише на неї. Кілька практичних рішень можна запозичити у Тростянецької міської громади, яка взяла на свій баланс колишню районну лікарню ще у 2017 році та досить успішно її утримує, розвиває та впроваджує інновації.
Як розповіла нам заступниця Тростянецького міського голови Олена Волкова, поштовхом послужила ситуація з ймовірним закриттям, або скороченням послуг лікарні на старті реформи вторинки. Громадська думка мешканців була однозначною – заклад треба рятувати.
- Людям було вкрай важливо зберегти районну лікарню та змінити її роботу таким чином, щоб можна було у Тростянці отримувати якісні та фахові послуги, - відзначила Олена Волкова.
Неординарність ситуації полягала у тому, що це був перший випадок у Сумській області, коли ОТГ (межі якої не співпадають з межами району) взяла на баланс районну лікарню разом із закладами первинної медичної допомоги.
З 2017 року тут зробили чимало перевтілень, які приваблюють до лікарні пацієнтів з Тростянця, Сум та області, Києва, Харкова. Зросла не лише географія пацієнтів, а й їх кількість. Сюди їдуть за сучасними умовами, комфортом, професійною медичною допомогою та, як не дивно пролунає, дійсно безкоштовною медичною допомогою.
Тут чесно розповідають про труднощі, які викликало це рішення. Ще до старту реформи вторинки фінансування з державного бюджету не вистачало навіть на виплату зарплати лікарям. Ці витрати – понад шість мільйонів гривень – одразу лягли б на плечі громади. Однак вважають, що це був єдиний вихід, як врятувати лікарню від закриття.
- Ми зустрілися разом: голова громади, заступники, фахівці та почали покроково розбирати ситуацію, - каже директор лікарні Анатолій Плахтиря, - шукали найбільш витратні статті, які можна було б скоротити без шкоди для роботи закладу. Почали з комунальних платежів, записавши у стратегію енергомодернізацію закладу. Також ми визначили покроковість ремонтних робіт, придбання техніки, які б дозволили нам укладати якомога більше пакетів НСЗУ.
Рішення №1. Лікарня має бізнес-план розвитку
Щороку головний лікар пише та захищає бізнес-план. Тут чітко розділяють безкоштовні послуги для пацієнтів, за які сплачує держава в рамках пакетів медичних гарантій, та платні послуги, які надають пацієнтам відповідно до затверджених розцінок: профогляди, різноманітні дослідження. З цінами можна ознайомитися на сайті лікарні.
Тут є стретегія розвитку та визначена покроковість виконання усіх робіт. Так, першим модернізувати пологове відділення, щоб збільшити кількість пацієнток. Зараз тут народжує до 300 породіль, вдвічі більше, ніж до ремонту. Для повноцінного утримання відділення досить навіть 250 пологів. Оновили терапевтичне, гінекологічне, рентгенологічне відділення та лабораторію, для якої придбали чимало сучасного обладнання.
Тростянецька лікарня
У лікарні також активно комунікують усі нові придбання, запрошують до себе прес-тури, розповідають про досягнення, лікарня веде свою сторінку у Facebook. Це теж елементи просування своїх медичних послуг для населення.
Рішення №2. Участь у грантових програмах
Окремий пункт, над яким працює Тростянецька міська рада – це участь у різноманітних грантових програмах, які дозволяють залучати позабюджетне фінансування.
Так, наприклад, на енергомодернізацію лікарні вони взяли кредит за програмою НЕФКО. Це організація, яку в 1990 році утворили Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія і Швеція для фінансування екологічних проєктів у Центральній та Східній Європі, зокрема в Україні. Кредит під 3% річних Тростянецька ОТГ повертатиме протягом семи років. Загальна вартість робіт 8,1 мільйон гривень, 6,9 – кредитні кошти, 1,2 мільйони – власні кошти ОТГ. Тут порахували, що економія на опаленні погасить не лише відсотки, а й дозволить спрямовувати кошти на розвиток закладу.
Так виглядатиме лікарня після завершення робіт з утеплення
За словами Юрія Бови, після модернізації системи опалення лікарня (площа – 13 тисяч квадратних метрів) витрачає у сезон 3 млн. гривень, тоді як схожий за квадратурою заклад у сусідньому районі – 7 мільйонів. Цю цифру у Тростянці планують скоротити за рахунок утеплення фасадів, під яке брали кредит.
Рішення №3. Постійна комунікація з мешканцями, бізнесом та лікарями
Наступним важливим елементом модернізації закладу стала постійна роз’яснювальна робота щодо важливості пріоритетного відновлення лікарні, долучення до цього процесу благодійників та мешканців громади.
Задля цього у 2018 році підписали тристоронній Меморандум про співпрацю між Тростянецькою міською радою, КЗ “Тростянецька районна лікарня” та благодійним фондом “Доброта”. Метою цієї співпраці стало створення комфортних умов для пацієнтів лікарні та гідних умов праці для співробітників.
Фетальний монітор для моніторингу життєво важливих показників плоду теж купили за гроші меценатів та благодійників
Усі кошти, які мали надходити на рахунок благодійної організації, планували спрямувати на придбання високотехнологічного обладнання.
У місті розпочали інформаційну кампанію, через яку зверталися до приватних підприємців, установ, організацій, небайдужих громадян з проханням пожертвувати посильні кошти на обладнання.
У вільному доступі були реквізити, які популяризували з усіх джерел комунікації з населенням: ЗМІ, соціальні мережі, дошки оголошень, інформаційні бюлетені.
Важливим елементом збору коштів була прозорість звітування – списки пожертв з сумами були у загальному доступі. Люди фактично щотижня бачили, як змінюється сума, скільки коштів зібрано, потім – на що їх витратили.
Також важливий елемент такої акції – цим обладнання пацієнти дійсно можуть користуватися безкоштовно для себе в рамках пакетів медичних гарантій НСЗУ.
Планували зібрати 850 000 гривень на біохімічний аналізатор крові, зібрали 900 000 гривень. Завдяки тендерній процедурі, медичний апарат придбали дешевше, а на зекономлені кошти ще купили сучасні мукроскопи, центрифуги.
З нестандартних рішень, які використав благодійний фонд - проведення аукціонів з продажу картин, кошти від цього теж пішли на придбання обладнання.
Картину «Осінь. Зарічне» художника Івана Гапоченко благодійник купив за 10 000 гривень
Важливо підтримувати стосунки із вихідцями з міста, створюючи своєрідне земляцтво. Наприклад, два сучасних апарата штучної вентиляції легенів місту подарувала праправнучка місцевого розбудовника міста, цукрозаводчика Леопольда Єгоровича Кеніга – Сібілія Страк-Циммерман. Сума пожертви – 20 тисяч євро.
Праправнучка місцевого розбудовника міста, цукрозаводчика Леопольда Єгоровича Кеніга – Сібілія Страк-Циммерман
У Тростянці розповідають, що не всі мешканці підтримують пріоритетність виділення коштів на лікарню. Бо інших проблем, дійсно, вистачає. Але покрокова інформаційна кампанія, роз’яснення, прозорість та очевидність змін на краще, дозволяють отримувати від більшості мешканців не лише розуміння та підтримку, а й допомогу коштами. Що цікаво, у переліку пожертв є досить великі суми, але чимало сум у 300-500 гривень від пересічних людей, які просто долучилися до важливої справи.
Рішення №4. Програма “Медичні кадри” із залучення фахівців
У 2018 році 91% мешканців Тростянецької ОТГ підписали декларацію із сімейними лікарями. Для порівняння, у листопаді 2020 року загальноукраїнський показник – 75%, такі дані наводить НСЗУ.
Як додаткове джерело коштів у Тростянецькому центрі первинної медико-санітарної допомоги розглядають формування виїзних бригад сімейних лікарів в населені пункти інших ОТГ, де не має своїх сімейних лікарів.
Вторинка міста Тростянець уклала договір на 5 пакетів НСЗУ, але протягом 2020 року вони доукомплектовували інші напрямки, щоб претендувати на збільшення фінансування.
У Тростянці добре розуміють, що ключова фігура у медичній реформі – це фаховий лікар. Тому є програма “Медичні кадри” із залучення потрібних фахівців. Тут вчать на контракті трьох студентів, які повинні будуть повернутися у громаду. Фахівці міської ради відстежують результати навчання, і у разі їх погіршення, можуть відмовити студентам у продовженні фінансування та вимагати повернення коштів громаді.
Також за цією програмою передбачено придбання службового житла для молодих фахівців. Кошти на ці потреби виділили з місцевого та районного бюджетів. У 2019 році ключі від квартири отримало подружжя лікарів, один з них - лікар-анестезіолог. Будується житло ще для шістьох лікарів. Саме медики є магнітом для пацієнтів. Тому створення умов для лікарів варто сприймати не як соціальну підтримку, а інвестицію у розвиток громади та медичного закладу.
Рішення №5. Оптимізували витрати
Коли Тростянецька міська рада взяла на баланс лікарню – одним з перших рішень був повний фінансовий аудит її роботи. З 500 ставок – скоротили 100. У переліку було чимало вакантних посад, надмірного сумісництва, посадові особи з нечітким функціоналом обов’язків. Потім економію принесли заходи з енергоефективності. Загалом ці заходи дали змогу зекономити 15 мільйонів гривень на рік, розповів в інтерв’ю міський голова Юрій Бова.
У 2019 році на поточну роботу лікарні без капітальних видатків потрібно було 45,8 мільйонів гривень. Проект U-LEAD, розповідає Юрій Бова, який аналізував діяльність медичних установ, підрахував, що коли б у Тростянці не оптимізували витрати лікарні, видатки на неї зараз сягнули 60 млн гривень.
Однак попри економію, необхідність у дофінансуванні закладу на початку 2019 року була у 6 мільйонів гривень. Тростянецька ОТГ утворилася лише на частині району. Відповідно, більша частина населених пунктів, мешканці яких також користуються лікарнею, увійшли до складу інших ОТГ, зі своїми бюджетами та повноваженнями.
Рішення №6. Розподіл коштів на утримання закладу між іншими ОТГ
Оскільки закладу не вистачало коштів, у міськраді почали проводити перемовини з сусідніми ОТГ щодо співфінансування видатків на лікарню.
Не всі ради йшли на таку співпрацю, для того, щоб її стимулювати у статут Тростянецької лікарні навіть внесли зміни, відповідно до яких громади, які мають договір про міжмуніципальне співробітництво, отримали право також на співуправління медичним закладом.
Це дозволило частково розподілити кошти між усіма громадами.
Рішення №7. Змінили ставлення до пацієнтів
Ще на старті перетворень голова Тростянецької громади Юрій Бова відзначав, що вони запроваджують нову філософію існування закладу:
- Якщо будуть і комфортні палати, і необхідна техніка, але пацієнту не будуть посміхатися, будуть тримати по півдня в чергах і брати хабарі – нічого не вийде.
Але основний секрет успішної трансформації Тростянецької лікарні, який варто було б використати всім, каже генеральний директор закладу Анатолій Плахтиря, це чесне використання бюджетних коштів.
- Це те рішення, яке мають ухвали всі розпорядники бюджетних коштів. Колись аналізував, що ми робимо п’ять ремонтів на ті гроші, що десь роблять один.
Матеріал створено в рамках стипендіальної програми з журналістики рішень, яку організувала ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки "Медійної програми в Україні", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
