Пам’ятні та туристичні місця Біляївки давно стали частиною міського простору. Ми проходимо повз них, навіть не замислюючись, які історії вони зберігають. А за знайомими місцями — драматичні події, вражаючі факти та міські легенди, які з часом можуть забуватися.

Біляївка.City підготували для вас 12 запитань, щоб ви могли перевірити, а можливо й освіжити свої знання про Біляївку. Готові розгадати її таємниці?

Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа», що впроваджується ГО «Агенція розвитку локальних медіа АБО». Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?

12 запитань, які допоможуть по-новому поглянути на знайомі місця

Пройти
Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Чи справді на Меморіалі Слави у Біляївці поховані воїни Другої світової війни?
  • Так, це братська могила воїнів-визволителів міста

     

    Так, Меморіал Слави у Біляївці розташований на місці братської могили. Тут поховані воїни-визволителі міста та учасники опору румунським окупантам у роки Другої світової війни. Пам’ятники на цьому місці були встановлені пізніше.

    Перші поховання з’явилися ще у 1941 році. Тоді на місці сучасного меморіалу була Базарна площа. Після окупації Біляївки румунськими військами у серпні 1941 року тут публічно розстріляли чотирьох активних учасників опору. Лише через кілька днів родичам дозволили забрати їхні тіла для поховання.

    У квітні 1944 року неподалік (на місці сучасного відділу поліції) працював шпиталь №200 корпусу Плієва. Через нестачу медикаментів багато поранених помирали, і їх ховали саме на Базарній площі.

    У 1944 році на цьому місці встановили перший пам’ятний знак — тумбу з червоною зіркою. У 1957 році сюди перезахоронили бійців корпусу Плієва, які загинули на підступах до міста.

    У 1968 році сюди ж перепоховали останки воїнів, які покоїлися в братських могилах на вулиці Героїв громади (де знаходився банк "Україна").

    На 65-річчя Перемоги на меморіалі перепоховали останки воїнів з інших братських могил Біляївки.

    З часом на цьому місці з'явився, по суті, музей-меморіал під відкритим небом.

    У 2024 році тут відкрили Стелу пам'яті, присвячену загиблим захисникам України — Героям Біляївської громади. 

  • Ні, це символічний меморіал без поховань

    Меморіал Слави у Біляївці розташований на місці братської могили. Тут поховані воїни-визволителі міста та учасники опору румунським окупантам у роки Другої світової війни. Пам’ятники на цьому місці були встановлені пізніше.

    Перші поховання з’явилися ще у 1941 році. Тоді на місці сучасного меморіалу була Базарна площа. Після окупації Біляївки румунськими військами у серпні 1941 року тут публічно розстріляли чотирьох активних учасників опору. Лише через кілька днів родичам дозволили забрати їхні тіла для поховання.

    У квітні 1944 року неподалік (на місці сучасного відділу поліції) працював шпиталь №200 корпусу Плієва. Через нестачу медикаментів багато поранених помирали, і їх ховали саме на Базарній площі.

    У 1944 році на цьому місці встановили перший пам’ятний знак — тумбу з червоною зіркою. У 1957 році сюди перезахоронили бійців корпусу Плієва, які загинули на підступах до міста.

    У 1968 році сюди ж перепоховали останки воїнів, які покоїлися в братських могилах на вулиці Героїв громади (де знаходився банк "Україна").

    На 65-річчя Перемоги на меморіалі перепоховали останки воїнів з інших братських могил Біляївки.

    З часом на цьому місці з'явився, по суті, музей-меморіал під відкритим небом.

    У 2024 році тут відкрили Стелу пам'яті, присвячену загиблим захисникам України — Героям Біляївської громади. 

  • Поховання були, але їх згодом перенесли в інше місце

    Меморіал Слави у Біляївці розташований на місці братської могили. Тут поховані воїни-визволителі міста та учасники опору румунським окупантам у роки Другої світової війни. Пам’ятники на цьому місці були встановлені пізніше.

    Перші поховання з’явилися ще у 1941 році. Тоді на місці сучасного меморіалу була Базарна площа. Після окупації Біляївки румунськими військами у серпні 1941 року тут публічно розстріляли чотирьох активних учасників опору. Лише через кілька днів родичам дозволили забрати їхні тіла для поховання.

    У квітні 1944 року неподалік (на місці сучасного відділу поліції) працював шпиталь №200 корпусу Плієва. Через нестачу медикаментів багато поранених помирали, і їх ховали саме на Базарній площі.

    У 1944 році на цьому місці встановили перший пам’ятний знак — тумбу з червоною зіркою. У 1957 році сюди перезахоронили бійців корпусу Плієва, які загинули на підступах до міста.

    У 1968 році сюди ж перепоховали останки воїнів, які покоїлися в братських могилах на вулиці Героїв громади (де знаходився банк "Україна").

    На 65-річчя Перемоги на меморіалі перепоховали останки воїнів з інших братських могил Біляївки.

    З часом на цьому місці з'явився, по суті, музей-меморіал під відкритим небом.

    У 2024 році тут відкрили Стелу пам'яті, присвячену загиблим захисникам України — Героям Біляївської громади. 

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Чому на Меморіалі Слави демонтували скульптуру "Котовський та два воїни"?
  • Постать Котовського не пов’язана з історією Біляївки

    Пам'ятник демонтували в рамках закону про декомунізацію. Григорій Котовський був активним діячем більшовицького режиму та командиром Червоної армії. Його діяльність пов’язують із воєнними злочинами, зокрема з масовим розстрілом полонених воїнів армії УНР. 

    Ім’я Котовського з Біляївкою пов'язане подіями громадянської війни 1917–1922 років. У 1919 році, коли на Одещину зайшли денікінці, в регіоні розгорнувся повстанський рух. До нього долучилися мешканці придністровських сіл. Частина жителів Біляївки приєдналися до загону Котовського.

    За свідченнями краєзнавців, пам’ятник встановили у Біляївці до 40-річчя встановлення радянської влади — орієнтовно у 1957–1959 роках.

    На постаменті була табличка з написом "Героям Гражданской войны Приднестровья", згодом — "Героям Придністров’я". У центрі композиції постать самого Котовського, а по боках — два воїни. 

  • Це пов’язано із законом про декомунізацію

     

    Так, пам'ятник демонтували в рамках закону про декомунізацію. Григорій Котовський був активним діячем більшовицького режиму та командиром Червоної армії. Його діяльність пов’язують із воєнними злочинами, зокрема з масовим розстрілом полонених воїнів армії УНР. 

    Ім’я Котовського з Біляївкою пов'язане подіями громадянської війни 1917–1922 років. У 1919 році, коли на Одещину зайшли денікінці, в регіоні розгорнувся повстанський рух. До нього долучилися мешканці придністровських сіл. Частина жителів Біляївки приєдналися до загону Котовського.

    За свідченнями краєзнавців, пам’ятник встановили у Біляївці до 40-річчя встановлення радянської влади — орієнтовно у 1957–1959 роках.

    На постаменті була табличка з написом "Героям Гражданской войны Приднестровья", згодом — "Героям Придністров’я". У центрі композиції постать самого Котовського, а по боках — два воїни. 

  • Скульптуру демонтували для реконструкції

    Пам'ятник демонтували в рамках закону про декомунізацію. Григорій Котовський був активним діячем більшовицького режиму та командиром Червоної армії. Його діяльність пов’язують із воєнними злочинами, зокрема з масовим розстрілом полонених воїнів армії УНР. 

    Ім’я Котовського з Біляївкою пов'язане подіями громадянської війни 1917–1922 років. У 1919 році, коли на Одещину зайшли денікінці, в регіоні розгорнувся повстанський рух. До нього долучилися мешканці придністровських сіл. Частина жителів Біляївки приєдналися до загону Котовського.

    За свідченнями краєзнавців, пам’ятник встановили у Біляївці до 40-річчя встановлення радянської влади — орієнтовно у 1957–1959 роках.

    На постаменті була табличка з написом "Героям Гражданской войны Приднестровья", згодом — "Героям Придністров’я". У центрі композиції постать самого Котовського, а по боках — два воїни. 

  • Тому що це був пам’ятник героям так званої "придністровської народної республіки"

    Ні, бо йдеться не про окуповану частину Молдови, а про мешканців придністровських населених пунктів, які брали участь у громадянській війні. 

    І пам'ятник демонтували в рамках закону про декомунізацію. Адже Григорій Котовський був активним діячем більшовицького режиму та командиром Червоної армії. Його діяльність пов’язують із воєнними злочинами, зокрема з масовим розстрілом полонених воїнів армії УНР. 

    Ім’я Котовського з Біляївкою пов'язане подіями громадянської війни 1917–1922 років. У 1919 році, коли на Одещину зайшли денікінці, в регіоні розгорнувся повстанський рух. До нього долучилися мешканці придністровських сіл. Частина жителів Біляївки приєдналися до загону Котовського.

    За свідченнями краєзнавців, пам’ятник встановили у Біляївці до 40-річчя встановлення радянської влади — орієнтовно у 1957–1959 роках.

    На постаменті була табличка з написом "Героям Гражданской войны Приднестровья", згодом — "Героям Придністров’я". У центрі композиції постать самого Котовського, а по боках — два воїни. 

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Звідки з’явилася назва "Пам’ятник на пісках" — одного з найтрагічніших місць Біляївки?
  • Це офіційна назва пам’ятника

    Ні, це народна назва "Пам’ятник на пісках". Вона пов’язана з трагічними подіями 1941 року. Саме на цьому місці, у піщаному кар’єрі на околиці Біляївки, румунські окупанти стратили бійців винищувального загону — місцевих жителів, які чинили опір окупаційній владі.

    Після захоплення міста їх зрадили та видали окупантам. Заарештованих повели до кар’єру, який у місті називали "піски". До четвертої години ранку 3 вересня 1941 року розстріл було завершено. Лише одному з них вдалося врятуватися та втекти.

    На згадку про цю трагічну сторінку історії у цьому місці встановили пам’ятник Скорботній матері. Попри це, за ним закріпилася неофіційна назва — "Пам’ятник на пісках", де і зараз знаходяться піщані кар'єри. 

  • Назва походить від піщаних кар’єрів

    Так, народна назва "Пам’ятник на пісках" пов’язана з трагічними подіями 1941 року. Саме на цьому місці, у піщаному кар’єрі на околиці Біляївки, румунські окупанти стратили бійців винищувального загону — місцевих жителів, які чинили опір окупаційній владі.

    Після захоплення міста їх зрадили та видали окупантам. Заарештованих повели до кар’єру, який у місті називали "піски". До четвертої години ранку 3 вересня 1941 року розстріл було завершено. Лише одному з них вдалося врятуватися та втекти.

    На згадку про цю трагічну сторінку історії у цьому місці встановили пам’ятник Скорботній матері. Попри це, за ним закріпилася неофіційна назва — "Пам’ятник на пісках", де і зараз знаходяться піщані кар'єри. 

  • Це пов'язано з місцевою легендою

    Ні, назва "Пам’ятник на пісках" пов’язана з трагічними подіями 1941 року. Саме на цьому місці, у піщаному кар’єрі на околиці Біляївки, румунські окупанти стратили бійців винищувального загону — місцевих жителів, які чинили опір окупаційній владі.

    Після захоплення міста їх зрадили та видали окупантам. Заарештованих повели до кар’єру, який у місті називали "піски". До четвертої години ранку 3 вересня 1941 року розстріл було завершено. Лише одному з них вдалося врятуватися та втекти.

    На згадку про цю трагічну сторінку історії у цьому місці встановили пам’ятник Скорботній матері. Попри це, за ним закріпилася неофіційна назва — "Пам’ятник на пісках", де і зараз знаходяться піщані кар'єри. 

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Пам’ятник загиблим правоохоронцям біля відділку поліції у Біляївці — має стосунок саме до нашого міста чи є узагальненим меморіалом?
  • Це пам’ятник на честь усіх поліцейських, які загинули під час виконання службових обов’язків

    Ні, цей пам’ятник безпосередньо пов’язаний з трагічною подією у Біляївському районі, а саме — загибеллю 32-річного оперативника, жителя Біляївки Олександра Згами. 

    18 травня 2003 року у селі Градениці було скоєно розбійний напад на місцевий бар. На місце події одразу виїхала слідчо-оперативна група, до складу якої входив Олександр Згама.

    Під час затримання озброєних злочинців він першим увійшов до недобудованого будинку, де отримав смертельне поранення.

    За вірність присязі Олександра посмертно нагородили відзнакою МВС "Хрест Слави" та присвоїли звання майора міліції. 

  • Цей пам’ятник пов’язаний з трагічною подією у Біляївському районі

    Так, цей пам’ятник безпосередньо пов’язаний з трагічною подією у Біляївському районі, а саме — загибеллю 32-річного оперативника, жителя Біляївки Олександра Згами. 

    18 травня 2003 року у селі Градениці було скоєно розбійний напад на місцевий бар. На місце події одразу виїхала слідчо-оперативна група, до складу якої входив Олександр Згама.

    Під час затримання озброєних злочинців він першим увійшов до недобудованого будинку, де отримав смертельне поранення.

    За вірність присязі Олександра посмертно нагородили відзнакою МВС "Хрест Слави" та присвоїли звання майора міліції. 

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Чому будівлю з пам’ятною стелою на в’їзді до Біляївки місцеві називають "Оперний"?
  • Тому що колись там планували збудувати будинок культури

    Ні, це пов'язано із візитом Леоніда Брежнєва, який мав проїжджати повз Біляївку дорогою до Молдови. 

    На в’їзді до міста знаходилася насосна станція, яку неправильно спроєктували: без врахування рельєфу території, тож вона не працювала, а під час війни зазнала пошкоджень.

    Щоб не показувати занедбану споруду генеральному секретарю, терміново впорядкували територію та облаштували там меморіал "Ніхто не забутий, ніщо не забуто". 

    На випадок запитань була вигадана легенда: мовляв, руїни не прибирають із поваги до розстріляних на цьому місці підпільників. За таку "креативність" місцеві жителі жартома назвали посадовців "акторами", а будівлю-пам'ятник — "Оперним".

    Насправді ж у роки Другої світової війни неподалік від цієї споруди дійсно були розстріляні члени підпілля. Уже в наш час тут встановили стелу у пам’ять про ці трагічні події.

  • Це пов'язано із візитом Брежнєва

     

    Так, це пов'язано із візитом Леоніда Брежнєва, який мав проїжджати повз Біляївку дорогою до Молдови. 

    На в’їзді до міста знаходилася насосна станція, яку неправильно спроєктували: без врахування рельєфу території, тож вона не працювала, а під час війни зазнала пошкоджень. Щоб не показувати занедбану споруду генеральному секретарю, терміново впорядкували територію та облаштували там меморіал "Ніхто не забутий, ніщо не забуто". 

    На випадок запитань була вигадана легенда: мовляв, руїни не прибирають із поваги до розстріляних на цьому місці підпільників. За таку "креативність" місцеві жителі жартома назвали посадовців "акторами", а будівлю-пам'ятник — "Оперним".

    Насправді ж у роки Другої світової війни неподалік від цієї споруди дійсно були розстріляні члени підпілля. Уже в наш час тут встановили стелу у пам’ять про ці трагічні події.

  • Через особливу архітектуру будівлі

    Ні, це пов'язано із візитом Леоніда Брежнєва, який мав проїжджати повз Біляївку дорогою до Молдови. 

    На в’їзді до міста знаходилася насосна станція, яку неправильно спроєктували: без врахування рельєфу території, тож вона не працювала, а під час війни зазнала пошкоджень. Щоб не показувати занедбану споруду генеральному секретарю, терміново впорядкували територію та облаштували там меморіал "Ніхто не забутий, ніщо не забуто". 

    На випадок запитань була вигадана легенда: мовляв, руїни не прибирають із поваги до розстріляних на цьому місці підпільників. За таку "креативність" місцеві жителі жартома назвали посадовців "акторами", а будівлю-пам'ятник — "Оперним".

    Насправді ж у роки Другої світової війни неподалік від цієї споруди дійсно були розстріляні члени підпілля. Уже в наш час тут встановили стелу у пам’ять про ці трагічні події.

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Чи правда, що арку-ворота станції "Дністер" збудували біляївські майстри?
  • Так, це правда

    Так, арку-ворота станції "Дністер" збудували біляївські майстри — Андрій Кузьмич Дурбало та Федір Пилипович Підмазко.  

    Арка стала одним із головних символів Біляївки і зображена на гербі міста. Імовірно, саме вона згадується в історичних джерелах як "білі ворота". Під час Другої світової війни споруда зазнала пошкоджень, а в повоєнний період її відновили.

    Цікавий той факт, що арка не завжди була біла, до 125-річчя станції її вже розфарбовували різними кольорами.  

  • Ні, арку збудували іноземні інженери

    Ні, арку-ворота станції "Дністер" збудували біляївські майстри — Андрій Кузьмич Дурбало та Федір Пилипович Підмазко.  

    Арка стала одним із головних символів Біляївки і зображена на гербі міста. Імовірно, саме вона згадується в історичних джерелах як "білі ворота". Під час Другої світової війни споруда зазнала пошкоджень, а в повоєнний період її відновили.

    Цікавий той факт, що арка не завжди була біла, до 125-річчя станції її вже розфарбовували різними кольорами.  

  • Арку побудував відомий одеський майстер

    Ні, арку-ворота станції "Дністер" збудували біляївські майстри — Андрій Кузьмич Дурбало та Федір Пилипович Підмазко.  

    Арка стала одним із головних символів Біляївки і зображена на гербі міста. Імовірно, саме вона згадується в історичних джерелах як "білі ворота". Під час Другої світової війни споруда зазнала пошкоджень, а в повоєнний період її відновили.

    Цікавий той факт, що арка не завжди була біла, до 125-річчя станції її вже розфарбовували різними кольорами.  

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Ще одна скульптурна родзинка Біляївки — екостежка "Дністровія", де ціла плеяда дерев’яних фігур. Чому саме ці тварини "населяють" стежку?
  • Немає ніякої задумки, це просто тварини, яких ми знаємо
  • Це тварини з народних казок
  • Це тварини, які населяють Пониззя Дністра

    Фігури на екостежці відображають реальних тварин Пониззя Дністра. Їх створив місцевий майстер Олександр Коваленко, щоб показати природне різноманіття та зробити стежку пізнавальною для відвідувачів.

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Яка дерев’яна фігура на екостежці "Дністровія" приносить удачу, якщо її потерти?
  • Видра

     

    Так, це фігура видри, яка тримає у лапах карася. Під час її встановлення у майстра Олександра Коваленка та комунальників, які допомагали з монтажем, з’явилася ідея жартівливого повір’я.

    Мовляв, той, хто лагідно потре карася по спинці, матиме удачу, а рибалки — гарний та щедрий улов. 

  • Сова

    Ні, це фігура видри, яка тримає у лапах карася. Під час її встановлення у майстра Олександра Коваленка та комунальників, які допомагали з монтажем, з’явилася ідея жартівливого повір’я.

    Мовляв, той, хто лагідно потре карася по спинці, матиме удачу, а рибалки — гарний та щедрий улов. 

  • Композиція з рибками

    Ні, це фігура видри, яка тримає у лапах карася. Під час її встановлення у майстра Олександра Коваленка та комунальників, які допомагали з монтажем, з’явилася ідея жартівливого повір’я.

    Мовляв, той, хто лагідно потре карася по спинці, матиме удачу, а рибалки — гарний та щедрий улов. 

  • Кабан

    Ні, це фігура видри, яка тримає у лапах карася. Під час її встановлення у майстра Олександра Коваленка та комунальників, які допомагали з монтажем, з’явилася ідея жартівливого повір’я.

    Мовляв, той, хто лагідно потре карася по спинці, матиме удачу, а рибалки — гарний та щедрий улов. 

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Чи правда, що у Біляївці знаходиться точна копія фонтану, який першим прийняв дністровську воду в Одесі?
  • Правда

    Так, у Біляївці відтворили точну копію легендарного грот-фонтану, який у 1873 році першим прийняв дністровську воду на Соборній площі в Одесі.

    Копію створили до 150-річчя запуску одеського водогону та Дня народження Біляївки. 

    За основу взяли історичні зображення, знайдені у Біляївському музеї "Чистої води" та в газетній публікації 1874 року. Фонтан із каменю витесав майстер Олександр Коваленко. Сьогодні цей об’єкт нагадує про ключову роль Біляївки в історії водопостачання Одеси.

  • Ні, це лише символічна композиція, бо фото фонтану не збереглися

    Це правда. У Біляївці відтворили точну копію легендарного грот-фонтану, який у 1873 році першим прийняв дністровську воду на Соборній площі в Одесі.

    Копію створили до 150-річчя запуску одеського водогону та Дня народження Біляївки. 

    За основу взяли історичні зображення, знайдені у Біляївському музеї "Чистої води" та в газетній публікації 1874 року. Фонтан із каменю витесав майстер Олександр Коваленко. Сьогодні цей об’єкт нагадує про ключову роль Біляївки в історії водопостачання Одеси.

  • Це оригінальний фонтан, перенесений з Одеси

    Ні, у Біляївці відтворили точну копію легендарного грот-фонтану, який у 1873 році першим прийняв дністровську воду на Соборній площі в Одесі.

    Копію створили до 150-річчя запуску одеського водогону та Дня народження Біляївки. 

    За основу взяли історичні зображення, знайдені у Біляївському музеї "Чистої води" та в газетній публікації 1874 року. Фонтан із каменю витесав майстер Олександр Коваленко. Сьогодні цей об’єкт нагадує про ключову роль Біляївки в історії водопостачання Одеси.

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Як з’явилася інсталяція "Я люблю Біляївку"?
  • Це був подарунок місту від таємного мецената

    Ні, кошти на інсталяцію збирали містяни під час гастрофестивалю "Дністровська вертута". Більше 3000 гривень зібрали там, решту доклали з міського бюджету.

    Інсталяцію змонутвали працівники Біляївського ЖЕКП, а підключили до освітлення працівники КП "Наш дім". 

    Це було у 2019 році.

  • За кошти грантового проєкту

    Ні, кошти на інсталяцію збирали містяни під час гастрофестивалю "Дністровська вертута". Більше 3000 гривень зібрали там, решту доклали з міського бюджету.

    Інсталяцію змонутвали працівники Біляївського ЖЕКП, а підключили до освітлення працівники КП "Наш дім". 

    Це було у 2019 році.

  • Кошти зібрали містяни

    Так, кошти на інсталяцію збирали містяни під час гастрофестивалю "Дністровська вертута". Більше 3000 гривень зібрали там, решту доклали з міського бюджету.

    Інсталяцію змонутвали працівники Біляївського ЖЕКП, а підключили до освітлення працівники КП "Наш дім". 

    Це було у 2019 році.

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Чому на кам’яній стелі при в’їзді до села Мирне зображена квітка?
  • Тому що раніше село називалося Фройденталь — "Долина квітів"

    Зображення квітки на стелі при в’їзді до села Мирне пов’язане з першими поселенцями, які займалися вирощуванням квітів. Мирне було німецькою колонією Фройденталь (Freudental — "Долина радості").

    За спогадами місцевого вчителя Едуарда Мака, перші жителі села завозили екзотичні квіти та дерева з різних країн, перетворивши поселення на квітучий сад. 

    Традиція вирощування квітів у Мирному збереглася й сьогодні. Саме тому квітка стала символом села.

  • Тому що в селі працює відоме фермерське господарство, яке вирощує квіти

    Ні, зображення квітки на стелі при в’їзді до села Мирне пов’язане з першими поселенцями, які займалися вирощуванням квітів. Мирне було німецькою колонією Фройденталь (Freudental — "Долина радості").

    За спогадами місцевого вчителя Едуарда Мака, перші жителі села завозили екзотичні квіти та дерева з різних країн, перетворивши поселення на квітучий сад. 

    Традиція вирощування квітів у Мирному збереглася й сьогодні. Саме тому квітка стала символом села.

  • Тому що перші жителі села займалися вирощуванням квітів

     

    Так! Зображення квітки на стелі при в’їзді до села Мирне пов’язане з першими поселенцями, які займалися вирощуванням квітів. Мирне було німецькою колонією Фройденталь (Freudental — "Долина радості").

    За спогадами місцевого вчителя Едуарда Мака, перші жителі села завозили екзотичні квіти та дерева з різних країн, перетворивши поселення на квітучий сад. 

    Традиція вирощування квітів у Мирному збереглася й сьогодні. Саме тому квітка стала символом села.

Тест: чи знаєте ви справжню історію пам’ятників Біляївки та громади?
Хто є автором пам’ятника чорноморським козакам — засновникам Біляївки?
  • Олександр Князик

    Ні, автором пам’ятника є відомий одеський скульптор Микола Худолій. 

  • Микола Худолій

    Автором пам’ятника є відомий одеський скульптор Микола Худолій. 

  • Олександр Коваленко

    Ні, автором пам’ятника є відомий одеський скульптор Микола Худолій. 

  • Автор невідомий

    Автором пам’ятника є відомий одеський скульптор Микола Худолій. 

Поділитись результатом

Далі
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися