ТЕСТ, а які з вас феміністи? 8 березня - не про "любих жіночок та берегинь", а про права жінок

Ви застрягли у XIX столітті. Цікавий факт, що в Україні перший вищий навчальний заклад був створений наприкінці XIX століття у 1878 році. Це були Київські вищі жіночі курси. 

Серед перших жінок з України, які отримали дипломи про вищу освіту, — Софія Ковалевська (згодом стала першою жінкою, удостоєною звання почесного члена Паризької академії), Олександра Єфименко, Софія Окуневська, Софія Русова, Софія Щербина та інші.

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу.

Ви застрягли у минулому сторіччі. Лише у 1917 році, а на частині західних територій України - у 1920 році українки змогли голосувати на виборах. Однак це стало наслідком тривалої боротьби за права, яку закріпили вже у цей період. 

Перший відомий випадок, коли жіноче виборче право було закріплене законодавчо відноситься до так званої "Ери свободи" у Швеції, коли після смерті короля Карла XII у 1718 році жінки, які платили податки, отримали право обирати членів парламенту.

Тривала боротьба жінок за виборчі права розпочалась у Великій Британії та Північній Америці в середині XIX століття. У Великій Британії та США поборниць цієї можливості називали суфражистками. Вони вдавалися до різноманітних акцій: влаштовували демонстрації та голодні страйки, розповсюджували листівки, приковували себе до воріт, сідали на рейки. Ця боротьба тривала понад 100 років. 

Наприкінці XIX століття українська художниця Марія Башкірцева кинула виклик умовностям та вийшла на вулицю в Парижі без супроводу. Жінкам "з порядних родин" робити це було заборонено. Жінка без супроводу вважалася повією. І це центр Європи! Кінець XIX століття.

Якщо це звучить фантастично, то й зараз є народи, де жінкам обмежено багато чого. Зокрема, угруповання «Талібан» здійснює «широкомасштабні та серйозні» порушення прав жінок і дівчат у місті Герат на заході Афганістану, заявляють правозахисні організації Human Rights Watch та Інститут прав людини університету Сан-Хосе (SJSU). Вони відмовляють жінкам у свободі пересування поза домом; запровадили обов’язкових дрескод; різко обмежили доступ до працевлаштування та освіти; і обмежили право на мирні зібрання.

До середини XX століття у Західній Європі жінка, стаючи дружиною, втрачала право на своє ж майно, вона не могла вступати в договірні відносини, укладати договори і навіть складати заповіт без дозволу чоловіка.

Ще в 1960-х роках для того, щоб відкрити рахунок в банку, у Великобританії жінка повинна була надати письмовий дозвіл від чоловіка. Лише в 1975 році англійські жінки отримали право відкривати рахунки в банках на своє ім’я і розпоряджатися своїм майном.

Перші сучасні Олімпійські Ігри в Афінах в 1896 році пройшли без участі жінок. Барон П’єр де Кубертен, організатор Ігор, вважав, що участь жінок-спортсменок була б «непрактичною, нецікавою, неестетичною і непристойною». Але вже на наступних Іграх в Парижі в 1900 році, незважаючи на протести де Кубертена, з 997 учасників 19 були жінками – вони змагалися в тенісі і гольфі. Першою олімпійською чемпіонкою стала англійка Шарлотта Купер, яка виграла тенісний турнір.

На Іграх IV Олімпіади в 1908 році в Лондоні жінки брали участь в змаганнях зі стрільби з лука, тенісу та фігурного катання. Цьому передувала ціла кампанія, організована однією з лідерок суфражисток Емілією Панкхерст.

1920 став в історії жіночого спортивного руху тією межею, коли протистояння досягло критичного пункту. Найбільш наочно це ілюструє історія визнання жіночої легкої атлетики. Основний аргумент противників жіночих змагань у цьому виді спорту дуже характерний – потенційна шкода легкої атлетики для жіночого організму.

Ще на початку XX століття за те, що жінка була в штанах, її могли взяти під варту .

Зміни почалися з XIX століття, коли громадська діячка Амелія Блумер боролася за право жінок носити зручний одяг, не питаючи дозволу у чоловіків. У 1930-х роках брючні костюми носили Марлен Дітріх і Кетрін Хепберн, в 1939 році жінка в штанах вперше з'явилася на сторінках Vogue. Але для звичайних жінок вони ще були ексцентричним елементом одягу. Лише з 1970-х років носити штани стало цілком нормальним.

Але якщо ви думаєте, що боротьба за право надягати зручний одяг закінчена, то це не так! У 2021 році команда норвезьких гандболісток була оштрафована за те, що дівчата одягли на змагання шорти та футболки замість обов'язкових бікіні . Після цього вибухнув скандал, і Федерація гандболу змушена була змінити свої правила та дозволити спортсменкам одягатися так само комфортно, як і спортсменам-чоловікам.

Саме завдяки феміністичній боротьбі жінка отримала право на своє тіло: вирішувати, чи хоче вона народжувати дітей, ухвалювати рішення, чи хоче вона бути в парі, чи ні, яким має бути її тіло, як саме вона може про нього дбати. Чи може звернутися до лікаря без згоди чоловіка, опікуна. 

У 1792 році одна з перших феміністок, британська письменниця Мері Уолстонкрафт , у своїй роботі "На захист прав жінок" написала : "Я не хочу, щоб жінки мали владу над чоловіками - тільки над самими собою".