Сьогодні ми поговоримо в рамках проєкту “Громада ідей та рішень” про розвиток туризму на території Біляївської громади. Раніше ми вже розміщували карту туристичних можливостей громади, до створення якої долучилася і наша редакція. Після її публікації дехто писав у коментарях, що ми фантазери, і ці плани занадто нереальні. Натомість зовсім по-іншому думають люди, які займаються цим напрямком у Біляївській громаді: начальниця управління культури, туризму, молоді та спорту Тетяна Малєвська.
Текстовий варіант розмови
- Хотіли поговорити з представниками міського управління туризму про те, як ми бачимо розвиток туризму у нашому місті, у нашій громаді. Оскільки часто, спілкуючись з представниками місцевого бізнесу, чуємо, що це не той напрямок, який принесе багато коштів. Вони не розуміють, що навіть вони залежні вже від цього напрямку, оскільки влітку люди приїжджають відпочивати сюди, і не всі покупці на ринку, у магазинах є мешканцями нашого міста, що таким чином ми навіть збільшуємо кількість людей у цих магазинах. А як ми далі будемо працювати над цим напрямком, щоб туристів ставало більше не тільки у місті, а й у селах громади?
Тетяна Малєвська: Протягом минулого 2020 року ми майже весь рік працювали над розробкою стратегії цього напрямку в громаді. В результаті у нас народилася програма, яку ми назвали “Програма розвитку туристичного потенціалу”. Туристичний потенціал у нашої громади дуже великий з урахуванням сіл, які приєдналися. Дуже великий пласт садової культури, Мирного, де похована історія німецьких колоністів, сама Біляївка як екологічний центр – цей потенціал дуже великий. Тому не використовувати його буде неправильно.
Біляївка.City: Ми були на зустрічі у Мирному і обговорювали, чим може бути цікавим кожен населений пункт. Можете зупинитися на кожному населеному пункті?
- Ми вирішили, що ми станемо тим локомотивом, який буде показувати населеному, що це є по-сучасному. Що гостини, які ми можемо робити, чи організовувати, це є вашим додатковим прибутком. І це є виховання є патріотизмом та любові до рідного краю. Якщо карантинні обмеження дозволять, то вже у цьому році ми почнемо організовувати такі заходи.
Почнемо з Градениць. Наша крайня точка, коли робили перший аналіз, це прикордонне село, розділене навіть зараз на дві частини – молдавську та українську. Там, де Молдавія, є виноградники, є сади. Це вже бренд, який можна використовувати. Тому ми вирішили, що цього року вперше проведемо фестиваль вина. Плануємо у жовтні наступного року. Назва, яку придумав Граденицький Будинок культури – це “Граденвін”. Розроблено логотип цього фестивалю, зараз працюємо над наповненням. Разом з тим, що буде промоцією місцевого натурального вина, який як продукт вже стає елітним.
Ще один продукт, який є повсякденним для місцевих, але рідкісним для гостей – вироби з тіста плачинди. Тому вирішили, що це буде гастрономічний фестиваль, де будуть презентовані і вино, і плачинди, які є відомими на цій території, але не для більшості мешканців нашої країни.
Знайшли там одного з підприємців, який готовий стати партнером цього фестивалю. Він працює над обладнанням такої території, музейної, скажемо так. Навіть елементи промислового виробу вина там будуть.
- Я так чую, що ви акцентуєте на тому, що мають бути залучені місцеві люди?
- Так, ми хочемо донести до населення, що вони можуть бути учасниками ярмарку. Не тільки презентувати свою продукцію, але стати учасниками у плані підготовці. Не приїдуть у село, де не прибране сміття, немає якоїсь родзиночки сільської. Тому, звичайно, ця робота буде проводитися. Сподіваюся, що це стане традицією, яка буде повторюватися на багато років.
Якщо візьмемо Широку Балку, Мирне, то стратегія там – це два напрямки. Це відродження втраченої історії німецьких колоністів, які за сто років перетворили степ у самодостатнє поселення, була європейська цивілізація. Якщо ми говоримо про сьогоднішню Широку Балку, Карлсталь, яка мала свою залізницю, суконну фабрику, ферму, маєток, в якому приймали членів королівських сімей. Якщо подивитися на сучасний розвиток Карлсталю, то це здається легендою.
Якщо говоримо про Мирне, то навіть залишки підвальних приміщень, хати, які збереглися, кажуть про розвиток, який всього сто років тому мало село. Будували їх самі німці. Звичайно потрібно відроджувати це все.
- Ми коли робили після цих всіх зустрічей карту туристичних можливостей, там деякі мешканці з Мирного писали, що підвальні приміщення засипані сміттям, все знищено, що ви вигадуєте. Треба будувати заводи і на цьому заробляти гроші. От, який ваш посил на такі зауваження?
- Знаєте, мені завжди дарують сили та бажання йти вперед ті люди, які горять ідеями, вони розуміють, що майбутнє не за заводами та фабриками, ми настільки стали споживачами, що не завжди виробництво визначає наш рівень розвитку. Сьогодні ми знайшли тих людей у Мирному, які підтримують нас. Це і староста села, і колектив Будинку культури, бібліотека, школа. І дуже-дуже приємно, що ще одна ідея проведення квіткового фестивалю саме у Мирному, що приватні підприємці та самостійники, які сьогодні вирощують ці квіти – підтримали.
У Біляївці це все ж таки екологічний напрямок. Це розвиток теми води, наш музей води, який ми плануємо доповнювати. Найбільшими партнерами у цьому у нас є КП “Спутник” та візит-центр. Ми ще не лише за розвиток того туризму, який принесе гроші мешканцям. Коли майстер-класи проводили з Дністровської вертути і для них це магія, якась тіста. А для нас це звичайні речі. Ми повинні використовувати ті можливості, які вже є.
- Як точку росту?
- Я вважаю, що тут є соціальна складова, що екологія та привернення до неї увагу, змусить цінити те унікальне місце, в якому ми знаходимося, берегти те, що ми маємо та розвивати це.
У рамках проекту, що реалізується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах»», який реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
