Біляївець запропонував перейменувати вулицю Московську у зв'язку з агресією Росії щодо України

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 29.12.2018 13:02
  • 0

Житель міста Анатолій Савицький звернувся до міської ради з пропозицією перейменувати вулицю Московську. В обґрунтуванні своєї пропозиції він зазначає закон про декомунізацію, а також згадує те, що Москва є столицею держави, яка окупувала частину України та винна в загибелі сотень українських воїнів та мирних жителів. Це звернення розглянули на засіданні виконавчого комітету Біляївської міської ради. 

Юристи міської ради, проаналізувавши пропозицію жителя міста на відповідність Закону про декомунізацію, а також рекомендаціям Інституту національної пам'яті, дійшли висновку, що назва вулиці Московська не може бути змінена, оскільки не підпадає під дію Закону. 

Втім було вирішено вивчити громадську думку жителів вулиці, адже зміна назви торкнеться, перш за все, їх. Окрім того, вивчивши досвід інших міст України, члени виконкому рекомендували юристам розробити Положення, яке б регулювало взагалі питання найменування чи перейменування вулиць громади. 

У цьому положенні визначать всі моменти: хто може бути ініціатором перейменування, скільки жителів вулиці повинні висловитися за це, якою має бути форма звернення жителів тощо. 

- Це буде справедливо стосовно жителів вулиці, - говорить представник виконкому, жителька Московської Надія Дурбало, - оскільки саме вони, в першу чергу, мають право висловлювати свою думки з цього приводу. 

 

На виконкомі також обговорили доцільність зміни саме цієї назви. Адже можна на цю назву дивитися з кількох позицій. Зокрема, з тієї позиції, що Москву свого часу заснував київський князь Юрій Долгорукий. 

Для довідки 

Юрій Долгорукий — шостий (за іншою інформацією сьомий) син Великого князя Київського Володимира Мономаха. За постійне посягання на чужі землі Юрію дали прізвисько Долгорукий (руки-загребуки). Він охоче залучав половецькі орди для боротьби зі своїми родичами – князями.

Після смерті батька отримав у спадок Ростово-Суздальське князівство, Юрій Довгорукий започаткував князювання Рюриковичів на землях "Моксель", очоливши Суздальське князівство.


У IX–XII ст. край від Тули, Рязані й теперішньої Московської області населяли меря, весь, мокша, чудь, мордва, марі – народ "моксель". Ці племена стали згодом основою народу, який прозвав себе "великоросами". Росто-Суздальське князівство стало ядром пізнішої Росії. 

Тричі намагався захопити Київ, третя спроба - 24 березня 1155 року - йому вдалася. Він став Великим князем Київським. Але 10 травня 1157 р. на бенкеті в київського боярина Осмянника Петрила Юрій був отруєний.

 Князь був товстим, великим, білотілим, мав талант солодко їсти, безмірно пити і жінок мітити. За владолюбство, жорстокість, жадібність та заздрісність кияни ніяк не шанували князя. Навіть тіло Юрія Довгорукого не дозволили поховати поряд із тілом його батька Володимира Мономаха. Поховано Юрія у храмі Спаса на Берестові на території сучасної Києво-Печерської Лаври.

У день похорон (16 травня) літописець писав: киянами були розграбовані двори Юрія та його сина Василька. Після смерті князя кияни-повстанці ліквідували встановлену ним владу, "суздальців — бояр і дружину — побивали по містах і селах" (М. Грушевський).

За Юрія Довгорукого вперше виявилося суперництво двох народів, між Києвом та Суздальщиною почалася боротьба, яка набрала гострих форм у часи правління його сина Андрія I Боголюбського.

 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини