Біляївець Олександр Кольчак разом зі своєю сестрою Ганною взяли участь у 41-му Стамбульському марафоні, подолавши дистанцію 15 км. Вони - не професіонали, але серед 100 тис. учасників показали достойний результат – 1 годину 34 хвилини. Як брат і сестра стали марафонцями, дізнавалися Біляївка.City.
Олександр нам розповів, що це не перший його досвід марафону. У вересні 2019 року він неочікувано став учасником щорічного марафону від наймасштабніших організаторів України - організації Runukrain. Йому разом з начальником Одеського обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України випала честь нагороджувати дітей – переможців одеського вересневого забігу. І організатори напередодні запропонували їм теж долучитися до нього.
- Ми обрали мінімальну дистанцію – 4,2 км. Був впевнений, що зможу добігти до фінішу, адже виступав на початку року в районі за Біляївську громаду і посів тоді друге місце, - говорить Олександр. - Я не готувався і навіть не очікував на результат. Сам здивувався, що фінішував 23-м і потрапив в 10-ку в своїй віковій категорії.
Олександр Кольчак на фініші в Стамбулі
Саме ця подія, за його словами, стала поштовхом для нових звершень і значно розширила коло спілкування. Олександр почав тренуватися, а підтримувала його в цьому починанні – сестра Аня. Згодом вона теж почала бігти поруч. Якось знайомі запропонували їм поїхати на один з наймасштабніших марафонів світу, який проходить в Турції, в Стамбулі. Фішка в тому, що це місто розташоване одразу на двох континентах, старт марафону відбувається в Азії, а фініш знаходиться в Європі. Учасників - більше 100 тисяч зі всього світу, серед них є найкращі та топові спортсмени. Для забігу було три дистанції: 42, 15 та 8 км
Розминка перед відповідальним днем в Стамбулі
З сестрою Олександр готувався до дистанції 8 км, але під час реєстрації вони вирішили кинути собі виклик та зареєструвалися на 15 км. Хвилювання, за їх словами, переповнювали. Особливо батьків: чужа країна, важка дистанція, відсутність належних тренувань, устаткування для фіксації показників пульсу і серцебиття. І це вони ще не знали про рішення дітей бігти 15 км. Олександр і Аня ставили мету зробити це разом. Не важливо: пробігти або пройти, головне - фінішувати разом плече до плеча. І їм це вдалося.
Олександр на фініші в Стамбульському марафоні з колегою з Одеси Віталієм. Вони розгорнули прапор Одеського обласного Комітету фізичного виховання і спорту. Хлопці раді, що можуть бути прикладом для молоді, розвиватися кожен день, кидаючи собі новий виклик.
Цікаво, що через величезну кількість учасників, розповів Олександр, лінію старту вони перетнули лише за годину після того, як побігли перші учасники. Весь цей час довелось повільно йти стартовим коридором. ⠀
Стартовий коридор - черга
- Я дуже хвилювався за сестру, але відчуття гордості все одно переповнювало, - поділився він. - Неможливо передати почуття, коли перетинаєш фінішну арку. Саме в цю мить розумієш справжні цінності життя, як важливо, коли поруч є близька людина. Це потужний вибух емоцій та щастя: ми це зробили! Ми не просто пройшли, ми пробігли, показавши гарний час - 1 години 34 хвилини. Особливо це досягнення для сестри, адже це її перший марафон. Наступна наша ціль - 21 км.
Фото з архіву Олександра Кольчака
