Вже кілька років поспіль мешканці вулиці 1-го травня щодня прибирають кілька ділянок та територію дитячого майданчика. Трапляється, що перехожі з них кепкують: вам що, більше всіх треба? Але це не зупиняє активісток. Вони з великою радістю перетворюють занедбані пустирі на квітучі сквери.
З двома активістками Любов'ю Тяпкіною та Надією Туренко ми зустрічаємося на дитячому майданчику. Всього кілька років тому на цьому місці були гори сміття. Зараз територія чиста та доглянута, на гойдалках весь час діти. Одні граються та йдуть. Приходять інші. Майданчик огороджений сіткою, а на території ростуть молоді дерева. Це для краси та безпеки, бо поруч - ріг кількох доріг. Все, окрім гойдалок, які купили за бюджетні кошти, зроблено мешканцями мікрорайону.
Корінна біляївчанка Любов Тяпкіна згадує, що багато років тому тут були посадки дерев. За ними йшли виноградники. Ще за радянських часів в посадки люди везли сміття. Коли виноградники почали викорчовувати та роздавати ділянки під приватну забудову, звичка вивозити сміття в ці місця залишилася.
І дійсно, якщо пройтися околицями, то видно: люди продовжують тут викидати сміття в кущі та балки. Навіщо це робити в Біляївці, де є налагоджений подворовий збір сміття - невідомо. Єдине, що приходить на думку, тут багато житла, яке здають. Можливо, ці люди просто не знають, що є можливість здавати сміття цівілізованим способом?
Приватна прибудинкова територія в цій частині Біляївки: поруч суха трава, в якій "зручно" ховати сміття
Зміни почалися з телефонного дзвінка до керівника КП "Наш дім" Олександра Тьоси.
- Я попросила дати робітників та причеп, щоб вивезти сміття, - говорить Надія Туренко, - він підтримав. Думав, що його тут буде один причеп...Вивезли вісім чи десять.
Потім активісти влаштували суботник. Вийшло багато людей. Вони спланували територію, посадили дерева. За бюджетні кошти міська рада купила гойдалки.
Любов Тяпкіна разом з Надією Туренко, кількома іншими сусідами: родиною Наталії Та Іллі Тарлєвих, Андрієм Жуковським, Костянтином Горлєвим взяли на себе обов'язок доглядати за дитячим майданчиком,а Надія Туренко ще й за кількома іншими територіями.
Жінки разом садять дерева та квіти, викорчовують бур'яни та прибирають сухостої, доглядають за станом гойдалок. На жаль, їх труд не завжди підтримується іншими.
Всі металеві (не жовті) болти - це замінені мешканцями
- Так буває образливо, коли ти ввечері поприбираєш, а вранці вже на майданчику сміття: вологі серветки, пакети від чіпсів та їжі, памперси, - говорить Надія Туренко. - Інколи прошу молодих мам, дітей: ну не робіть так, а вони: поставте тут урну. Але ж тут немає двірників, які будуть її виносити. Це маю зробити я, або інші сусіди. Невже важко забрати додому своє сміття?
Про вандальські вчинки деяких людей, які приходять на майданчик, тут можна писати цілі поеми: викручені гайки та болти з гойдалок, знищені дерева, нічні автораллі.
Деякі дерева насаджували кілька разів поспіль - їх просто обламують
- Якось ми хотіли зробити для дітей стежки спеціальні у вигляді "кочок", як у дитячому садочку, - розповідає Любов Тяпкіна, - дітям таке подобається, можна стрибати, гратися. Зробили, але вони прожили кілька днів. Вирвали, розкидали.
Це роблять і дорослі, і діти. Бо кожна дитина - це обличчя своєї родини. Не можливо вимагати чогось від дитини, якщо цього не роблять їх батьки.
- У нас був випадок. Два хлопця з 7-го квітня (колишня Карла Маркса), - розповідає Надія Туренко, - два брата, прийшли сюди з палками та почали збивати верхівки квітів. Одна сусідка зробила їм зауваження. Можливо, підняла голос трішки вище, ніж це була б просто розмова. Увечері прибігла матір цих хлопців та почала сварити жінку. Сказала, що піде в поліцію, в мерію, бо її хлопчиків образили.
Цей майданчик давно б знищили, якби не відповідальні біляївці
Таких ситуацій було чимало. Не всі розуміють, чому хтось може у свій вільний час доглядати за територією без оплати.
- Часто нас запитують: навіщо ви це робите? Не набридло. Кепкують, знаєте, жартують. Мені це в радість, коли навколо чисто, коли порядок. Це рух, а рух - це завжди на користь людині.
За працю та золоті руки жінкам ніхто не дякує. Надія Туренко, щоб не слухати насмішок, виходить на майданчик рано-вранці, о 4-ій чи о 5ій. Просить допомогти чоловіка Миколу.
- Він інколи мене просить поберегтися, бо я перенесла операцію, - ділиться Надія, - але не можу дивитися, коли тут сміття, чи дерево не полите. Носимо воду з дому. Він мені дуже багато допомагає. Моя сила та моя підтримка.
Що змушує їх так ставитися до чистоти? Жінки кажуть, що виховання. Так змалку вчили, до цього призвичаїли своїх дітей.
Сама Надія Туренко в Біляївці з 74го року. Виховувалася в родині, де п'ять доньок. Батьки привчали дітей до порядку, навіть вулицю замітали. Бути господарями вчила своїх дітей. Така ж чистота поруч з будинком доньок Ірини та Оксани, а подвір'я сина Едіка (навпроти дитсадка "Веселка") - це одна з родзинок Біляївки. Там рідкісні дерева, кущі, садовий декор, а взимку з'являється шикарна новорічна ілюмінація. Нею приходять помилуватися навіть з інших мікрорайонів.
Гарне та чисте місто починається з кожної людини, впевнені сусідки з вулиці 1го травня.
- Ми не просимо багато: не треба ні подяк, ні грамот, ні нагород. Просто хочемо, щоб кожен замислився: там де ти кинув один папірець, буде завтра гора сміття.
Біляївка.City хоче закликати всіх мешканців цього мікрорайону Біляївки - підтримайте ваших сусідок. Наступного разу подякуйте їм за працю, маєте змогу допомогти - допоможіть, а головне - не викидайте сміття.
