Тема безпритульних тварин, особливо собак - не втрачає актуальності в нашому місті. Що робити, аби її вирішити? Чи можна взагалі вирішити це питання? Розбиралися Біляївка.City.
- Мій син пішов на тренування, - розповідає на своїй сторінці у Facebook жителька Біляївки Катерина Дубенчук, - на нього напала собака. Сусіди почули його крики – та відігнали тварину. Але ввечері після тренування дві великі собаки знову накинулися на сина в районі дитячого майданчика. У результаті дитина має синці, відбитки від зубів на нозі та переляк!
Скріншот зі сторінки у Facebook
Раніше ми розповідали про масове отруєння собак на території міського ринку.
Чи можна вирішити це питання - раз та назавжди? Щоб люди та тварини жили дружно та не загрожували один одному?
В Україні, як у більшості пост-радянських країн, є дві групи людей. Одна, як раніше, хоче позбавлятися від безпритульних тварин, шляхом їх фізичного знищення: відстріляти, отруїти, вбити, втопити.
Друга група любить їх, але безвідповідально – викидає з жалості на вулицю “зайвих” цуценят або собаку, яка набридла; хоче підгодовувати безпритульних тварин, пише гнівні пости в соцмережах та вимагає від інших знайти для тварин притулок. Однак, на нашу думку, обидві ці групи є рівнозначно безвідповідальними по відношенню до тих, кого приручили.
- Для нашого міста, як для багатьох інших міст України, - проблема з безпритульними тваринами, є просто кричущою, - говорить керівник комунального підприємства “Наш дім” Олександр Тьоса.
Він розповів, що в Одеській області, майже не залишилося притулків для бездомних тварин. Раніше до міста викликали спеціальну ліцензовану службу, яка виловлювала тварин та утримувала їх. Тепер такої служби немає. Власними силами підприємство не може виловлювати тварин. Перш за все, їх немає куди потім передавати. По-друге, навесні трапився випадок, коли на працівників підприємства напала компанія молоді, які були напідпитку. Вони вимагали випустити всіх собак. Навіть втручання поліції цей конфлікт не вирішило. Молодики ображали поліцейських, почали розгойдувати та справляти нужду на поліцейську машину.
- Ми шукаємо вихід в цій ситуації. Знайшли варіант – звертатися до фірми, яка займається стерилізацією тварин, отримали від них бізнес-пропозицію, - говорить заступник міського голови Микола Чорний, - вони виловлюють партію собак, стерилізують, встановлюють чіп та привозять їх назад. Вартість такої послуги – 1700 гривень. І хоча це великі кошти - ми готові йти на такі витрати. Втім, якщо люди не змінять свого ставлення до утримання собак - це просто будемо носити воду в решеті. І суттєво нічого не змінеться.
Для довідки
За інформацією комунального підприємства "Наш дім", за один рік з міста раніше вивозили приблизно до 150 безпритульних собак. І хоча це не вирішувало проблему, але навіть прості математичні підрахунки говорять, що у випадку, коли йтиметься саме про таку кількість собак, то з міського бюджету доведеться витратити 255 000 гривень. Для порівняння, щоб люди розуміли співвідношення цих витрат у міському бюджету, у 2016 році 150 000 гривень витратили на матеріальну допомогу всім жителям громади, які опинилися в скрутних життєвих ситуаціях. Або на цю суму можна було б купити п'ять вуличних дитячих майданчиків або відшкодувати вартість проїзду в автобусі "Біляївка-кільце" всіх пільговиків.
Як можна всім разом зробити Біляївську громаду по-справжньому дружньою до тварин? І так, щоб не довелося нам витрачати безліч громадських коштів на заходи, які все одно не вирішать проблему на всі сто відсотків?
Біляївка.City порадилася з експертами та склали порадник, як нам стати громадою, яка є дружньою до тварин.
Прості кроки - доступні кожному
“Собаче питання” в ретроспективі
Сьогодні Україна в питанні поводження з безпритульними тваринами знаходиться, як більшість пост-радянських країн в умовах середньовіччя. Україна входить у п’ятірку країн з найгіршою ситуацією з тваринами-безхатьками, разом з Албанією, Азербайджаном, Білорусю, Вірменією.
Річ у тому, що до 2006 року жоден законодавчий документ не регулював питання хоча б якогось розумного, відповідального та людяного поводження з безпритульними тваринами.
У 1939 році у бюджет СРСР включається пункт щодо фінансування заходів з відлову та знищення бездомних тварин. При чому вилов здійснювався дуже жорстоко. З того часу функція вилову та знищення тварин покладена на міські служби.
Спогади з книги "Моя Вінниця" Соломона Вайнштейна
Лише у 2006 році за ініціативи Президента Віктора Ющенка ухвалюється закон “Про захист тварин від жорсткого поводження”. Однак “традиція” займатися регулюванням безпритульних тварин шляхом їх фізичного знищення залишається в силі. У 2010 році на адресу держави України надходить лист від населення Швейцарії з проханням припинити таке цинічне знищення тварин. Таким чином Україна “готувалася” приймати Євро-2012. Ледве не наразившись на бойкот з боку країн-учасників.
Для багатьох міст України до цього часу не відомо, яким чином регулювати кількість тварин, залишаючись при цьому людиною.
Як в Європі
Для них давно права не тільки людей, але й тварин – в пріоритеті. Не вірите? Як вам таке. У Німеччині, наприклад, у 2002 році в Конституції ввели статтю щодо права тварин на життя та захист.
Досвід Німеччині, США, країн Західної Європи, які фактично вирішили проблему з безпритульними тваринами, доводить, що для цього потрібен не рік чи два. Потрібен термін не менше 5-9 років та виконання трьох обов’язкових вимог.
- Ухвалення нормативно-правових актів, які обмежують розмноження тварин.
- Ухвалення Програм зі стерилізації та роботи притулків.
- Виховання та просвітництво населення.
Наприклад, у Німеччині штраф за викидання тварини на вулицю (це прирівнюється до знущання або жорстокого поводження) – 25000 євро. Якщо людина не може більше утримувати тварину – вона має її передати у притулок. Там обов’язкова реєстрація домашніх тварин.
У Німеччині платять податок на утримання собак – від 100 до 150 євро на першу собаку, від 200 до 300 євро – на наступних та 615 євро на собак бійцівських порід. Саме такі собаки найчастіше опиняються у притулку, бо господарі не можуть з ними справитися. Для них обов’язкове страхування, бо така собака може напасти на когось, вкусити та обов’язкові тести на “благонадійність”. Податок не платять тільки за службових собак, наприклад, собак-поводирів.
Наприклад, у Німеччині притулки (їх близько 500) – утримуються не за кошти бюджету, а за кошти місцевих громадських організацій, які займаються захистом тварин, комерційні послуги та невеличку дотацію з державного бюджету.
Це не просто місця, де стерилізують тварин. У цих притулках працюють школи для собак, ведуть прийом ветеринари та психологи, які, тримайтеся за стілець – займаються психотерапією з бездомними тваринами. Знайдених тварин намагаються прилаштувати до родин, у будинки людей похилого віку, спільноти сліпих, в програми допомоги душевнохворим людям “Тварини ддюбителів тварин. Навіть солдати альтернативної служби можуть проходити її у притулках для тварин. Частину тварин (не більше 30%), яким не змогли знайти нових господарів – безболісно усипляють.
Ось зразок такого оголошення на одному з сайтів
Це Боббі
Текст оголошення: Боббі, лабрадор, самець.
Власник Боббі дозволяв йому самостійно бігати селом, поки він був на роботі. Так його підібрали та забрали до притулку. Власник, не зважаючи на повідомлення, жодного разу не зателефонував, щоб забрати собаку додому.
Боббі - лагідний, наче м'який старий "ведмідь", але він все ще в гарній формі. Він - милий, спокійний, терплячий, приємний, любить їздити в машині, слухняний. Загалом, він відмінний родинний пес без примх.
Оновлено: у холодну та вологу погоду у нього ниють кістки. Ми підозрюємо, що у нього артрит локітних суглобів. Він отримує болезаспокійливі препарати, тож почувається краще. Сподіємося, що це не знизить його шанси на влаштування в родину. Ми ж візьмемо на себе витрати за його ветеринарний огляд та харчування - переклад близький до тексту, Біляївка.City.
Найбільше уваги та найбільше саме бюджетних коштів приділяється просвітництву населення. У школах є уроки “Захисту тварин”, де змалку дітям намагаються пояснити, що поява в родині тварини вимагає відповідальності з боку кожного її члена.
Існують цілі програми (які фінансуються з державного або місцевих бюджетів), які проводять соціальні кампанії та пропонують людям брати безпородних тварин з притулку, замість придбання собаки елітної породи.
У розвинених країнах світу, до яких, на жаль, Україна поки що не належить, в центрі поводження з тваринами лежить принцип гуманізму, відповідальності та людяності. Чи зможе колись Україна долучитися до цих країн - залежить від кожного з нас.
