Де взяти позитивну демографію. Досвід Біляївської громади, яка повірила в децентралізацію

Рішення про створення Біляївської об’єднаної територіальної громади ухвалили 12 серпня 2015 року.  На початку вона складалася з трьох населених пунктів – Біляївки, Майорів, Повстанського. У 2019 році приєдналися Мирне та Широка Балка,  за перспективним планом після чергових місцевих виборів громада збільшиться на Кагарлик та Градениці. Всього тут проживатиме майже 25 000 мешканців та мешканок. Реформа місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою стала однією з найважливіших в історії Незалежної України. Саме вона дала громадам інструменти змінити якість свого життя та зупинити вимирання сіл та селищ.

За інформацією World Urbanization Prospects, у 2015 році 69% українців жили у містах, а за прогнозами до 2050 року цей показник мав зрости до 79%.  За даними Держстату, 426 сіл зникли за останні 15 років, ще 369 стали безлюдними, але їх просто не зняли з державного обліку. 4 684 села, в яких станом на 2015 рік мешкало до 50 людей, перебувають на межі зникнення, а у 22 тисячах сіл проживає менше однієї тисячі осіб.  У селах не затримується молодь, бракує роботи, немає соціальних умов для розкриття людського потенціалу, відзначає завідувач відділом інституту аграрної економіки Олексій Булавка.

При чому, у великому дослідженні Світового банку йдеться, що протягом двох десятиліть, з 1989 до 2013 року чисельність населення зменшується на всій території, але найбільше потерпав український схід. 

Де взяти позитивну демографію

У 2019 році обласне управління статистики повідомило, що в Одеській області є лише три населених пункти, де народжується людей більше, ніж помирає. Це Біляївка, Теплодар та Южний. І хоча у 2020 році ця картина незначно змінилася, але все одно Біляївська громада найменше з сотень населених пунктів області потерпає від втрати населення. Тут є черга: у дитсадок, хоча 5 років тому збудували новий, на землю під житлову забудову, а вартість житла наздоганяє деякі мікрорайони Одеси. 

- Є три найважливіших звуки, які мають лунати в громаді, - говорить Біляївський міський голова Михайло Бухтіяров, - це весільні дзвони, дитячий сміх та будівельна техніка. Якщо молодь створює родини, народжує дітей та будує житло – значить громада має майбутнє. У нас був план, як цього досягнути: ремонтувати дороги до шкіл, будувати тротуари, ремонтувати дитсадки та школи та займатися молодіжною політикою.

Завдяки змінам Біляївська ОТГ отримала статус громади-кандидата міжнародної ініціативи дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ “Громада, дружня до дітей та молоді”. Наразі з 26 цільових програм громади, 9 – орієнтовані виключно на дітей та молодь. Серед іншого, громада почала за бюджетні кошти забезпечувати гаряче харчування для учнів 1-4 класів, працює над переобладнанням двох перших ідалень для харчування учнів старших класів.

У селі Майори, де поки що немає дитячого садочка, відкрили гурток “Дошколярик”, у Повстанському фінансують роботу гуртків. Цю роботу налагоджують у Мирному та Широкій Балці. 

До карантину відсутність кінотеатрів та розважальних комплексів компенсували великою кількістю масштабних дитячих заходів, які проводили протягом року. 

Саме реформа дала змогу на місцевому рівні займатися культурою, відповідно у себе в громаді створювати умови для реалізації творчого потенціалу мешканців та мешканок. 

Біляївка, виставка місцевих митців з усієї громади. Один з багатьох культурних заходів ОТГ

Різниця в якості освіти

Біляївка всі роки Незалежності віддавала до районного бюджету більшу частину коштів прибуткового податку, однак це не дуже відображалося на стані шкіл. Більшість покращень та ремонтів робили коштом батьків. Біляївські школа №2 та школа №3 працювали у дві зміни, у Майорах через брак освітньої бази та деяких вчителів частина дітей їздили навчатися у сусіднє місто Теплодар. Зараз освіта у різних аспектах - це найважливіше джерело видатків місцевого бюджету. 

За кошти власного бюджету та залишків освітньої субвенції почали робити ремонти, добудови, встановлювали протипожежні гідранти та системи. Займалися оснащення кабінетів фізики, хімії, біології, інформатики. Це ті предмети, результати ЗНО яких завжди були гіршими у дітей з малих міст та сільської місцевості. Багато коштів вкладають у розвиток спортивної інфраструктури. Це зробить, переконані тут, більше для подолання проблеми шкідливих звичок, ніж сотні програм та закликів.

Чотири міністадіон у Біляївці, Майорах, Повстанському за чотири роки - до вже існуючого стадіону. 

Чому молодь мріє стати головою громади

Завжди є молодь, що прагне вилетіти з рідного гнізда. Але чи багато є молоді, яка мріє повернутися сюди та колись очолити місцеву раду? У Біляївській громаді є. До щорічного Молодіжного Дня місцевого самоврядування тут кожен може  спробувати себе у якості голови ОТГ, його заступників, керівників управлінь.

Всього тут сформували вісім ініціатив молодіжної політики, як залучати молодь до управління власною громадою. 

• Проводять день Молодіжного самоврядування.
• Створили шкільний парламент, учні якого долучаються до проведення шкільних заходів, свят, конкурсів.
• Створили Молодіжну Раду, для якої відкрили Молодіжну резиденцію. 
• Проводять ярмарки молодіжних ідей. Молодь презентує ідеї, захищає їх, знаходить однодумців, з реалізацією допомагає бюджет.
• Збирають дискусійні клуби на важливі суспільні теми. 
• Виплачують стипендію для обдарованих студентів, які провели захід для громади. Один з учасників, майбутній лікар, Іван Берлінський, наприклад, брав участь у нічних чергуваннях на станції екстреної допомоги, а Юлія Капланян проводила заняття для учасників літнього табору. У 2019 році вона повернулася до цієї школи працювати вчителькою початкових класів.
• Школи громади беруть участь в імітаційній грі “Партія моєї мрії”. Її називають “щепленням від популізму”: молодь пише програми, агітує, бере участь у роботі комісії.
• Впроваджують інклюзивність та гендерну рівність.

Фото з Дня Молодіжного самоврядування, екологічного пікніка, відкриття Молодіжної резиденції, 2019-2020 роки 

Амбітна ціль №1: стати громадою заможних людей

- Ми втратили роки для розвитку, коли жили в умовах жорсткої централізації ресурсів, фінансів, можливостей, - говорить міський голова Михайло Бухтіяров, - роботи дуже багато. Обласний центр за 43 кілометри. Для того, щоб конкурувати з ним за людей, потрібні нові робочі місця, високі зарплати.

П’ять років тому у громаді розробили інвестиційний паспорт. Перший інвестор з Вінниччини, який займається вирощуванням садів, ягід, їх переробкою та продажом за кордон, відгукнувся майже одразу. Втім через бюрократичні перепони на державному рівні реалізувати проєкт вдалося через чотири роки.

- Був момент, коли я хотів відступитися від проєкту на території Біляївської громади, - говорить Сергій Українець, директор компанії Greenland, яка входить до групи компаній TM FRUKTONA, - врятувала віра у його реалізацію мера Біляївки та громади. Вони боролися разом з нами пліч-о-пліч, бо прямо зацікавлені у залученні інвестицій.

Сьогодні компанія вже набирає співробітників. Оклад агронома – від 10000 до 20000 гривень. Для порівняння, за інформацією головного управління статистики в Одеській області, середня зарплата на території громади складає 7124 гривень.

У 2020 році до міськради звернулася відома туристична фірма “Веселка” з Одеси. Вони купили чотири гектари землі, два орендували у громади. Планують збудувати базу відпочинку з мініпарком розваг у селі Мирному Біляївської громади.

До громади приїжджають жити люди. 

Тут, наприклад, знайшли притулок кілька родин з внутрішньо переміщених осіб. Родина Каламбет за кошти гранту для постраждалих від війни на Сході започаткували свій бізнес.

Родина фермерів Оксани та Євгена Сергієнків переїхала з села Маяки. Вони займаються вирощуванням органічної продукції, Євген виробляє крафтове вино, Оксана відкрила художній гурток. Вчить дітей малювати, продає картини та направляє кошти на благодійність.

За словами старости Повстанського Володимира Осадчого, у селище частіше стали приїжджати власники квартир, які живуть в Одесі. Вони долучаються до організації свят, допомагають на екоакціях, а дехто мріє повернутися сюди назавжди.

Формування локальної ідентичності

Раніше, щоб дістатися з райцентру громадським транспортом до крайньої точки – села Маринівки – та повернутися назад, треба було шість годин часу та дві пересадки. Про спільну локальну ідентичність не йшлося. Зараз зміни відчутні.

- Я розумію, до створення громади у селі накопичилося багато глобальних проблем, які потрібно вирішувати, - говорить Андрій Алаликін, мешканець Майорів, - і все одразу не зробиш. Тому вирішив підставити плече, так би мовити, і виготовив дороговкази на центральну вулицю.

За бюджетні кошти у Біляївській громаді будують кілометри вуличного освітлення, водогонів, доріг, прибирають сміття, ремонтують школи, дитсадки, купують комунальну техніку. Мешканці влаштовують зелені зони, клумби, облаштовують майданчики та сквери, проводять екологічні акції, волонтерять на святах, можуть розчистити тротуари, поки велика техніка розчищає дороги від снігу. А головне - просто бережуть те, що зроблено за спільні кошти.

Зараз усі населені пункти Біляївської громади долучилися до розробки Стратегічного плану. Свої ідеї вони подають у вигляді невеликих проєктів, де обраховують приблизну вартість їх реалізації. Усе, щоб знати справжню вартість комфорту та цінність своєї громади.