За три роки в громаді, зазначають місцеві, село помітно змінилося: розквітло, стало більш благоустроєним та доглянутим. Його життя наситилось різноманітними спортивними і культурними заходами. Це заслуга не лише місцевої влади. Урізноманітнювали дозвілля, наводили чистоту та забезпечували затишок у рідному селі і самі жителі. Ми дізнавалися, хто вони — активісти села?
Активістки чистоти, порядку і благоустрою
Марія Півкіна, Валентина Марусова, Лідія Барановська та Євдокія Щербатюк — пенсіонерки. Найстаршій з них — 84 роки, наймолодшій — 64. В будь-який суботник в Майорах вони перші готові до роботи.
— Клич дають, то одразу йдемо, — говорять жінки. — Ми люди прості. Приклад молоді показуємо, толкуємо, як треба. Хочемо дуже, щоб династія продовжувалась і після нас село жило.
За словами жінок, така у них вдача, коли є робота, потрібна допомога, вдома сидіти не можуть. Вони регулярно прибирають на кладовищі, вичищають парость, білують паркан, облагороджують покинуті могили. Піклуються про храмову територію. За їх ініціативою біля однієї з сільських зупинок з’явився квітник. Його вони облаштували з допомогою автомобільних шин і живих квітів.
— Нас багато, відзначають активістки, — молодь долучається. Поруч з нами працюють Люба Гуменна, Олена Косминська, Марія Головніна, Олена Осипенко, Вітя Горбунов, Таня Гордиловська, Світлана Довженко та інші.
Жінки запевнили, що поки матимуть сили і здоров’я, громадську роботу не залишатимуть.
Бути ініціативною для Катерини Горищенко — звичка. З роботою на благо громади вона знайома давно, обиралася свого часу депутатом сільради.
— Я люблю свій дім, свою роботу і своє село. Тому активною намагаюся бути скрізь. І особливо, коли бачу і відчуваю, що за село вболіваємо не лише ми, жителі. Дякую нашому старості Олександру Новаку і міському голові Михайлу Бухтіярову.
Жінка впевнена, що добро повертається. Якщо тобі допомагають, є можливість — треба також допомагати іншим. Цій простій істині вона вчить своїх дітей.
Олена Осипенко працює в Майорах двірником. У вільний час разом з іншими односельчанами жінка також виходить на суботники. Ще й не сама, а з 12-річною донечкою Тетяною.
— Вона сама проситься: мамо, візьми, я допомагатиму. На рівні з жінками фарбує, громадить, дерева садить. Це мене тішить.
Олена на День захисту дітей ініціювала благодійний ярмарок, де збирали кошти на лікування Жені Горищенка. Вона пекла торти, тістечка та інші смаколики. З жінками-односельчанками продавали. Виручені гроші передали батькам хлопчика.
— Я виросла в інтернаті. Життя там навчило мене, що завжди треба комусь допомагати. Приємно було підтримати людей в біді.
Катерина Генкеля, стверджують односельчани, як палочка-виручалочка: якщо попросиш, не відмовить, прийде і допоможе. Разом з іншими активістами на всіх суботниках. Ще один талант жінки — смачно готувати. Вона — перший кухар на селі. Зварить кашу навіть з сокири і нагодує всіх.
Леся Макаревич старша по вулиці Молодіжній. За її словами, за кожною вулицею в селі закріплена ділянка, яку мешканці повинні доглядати, і це правильно. Місця загального користування — стадіон, посадки, кладовища, храмову ділянку прибирають усі разом.
— Суботник — справа добровільна. Я обходжу сусідів, говорю їм про суботник. Хтось погоджується. Інші думають, що це їх не стосується.
Леся розповіла, що зазвичай відкликаються одні й ті самі, кому не все рівно, в якому селі жити.
— Є час, робимо. Якщо немає, все одно зробимо, але пізніше. Для себе ж красу наводимо, не для когось, — зазначає жінка.
Лариса Мигалецька одна з тих активних жінок, яка встигає і вдома попрацювати, і на благо села.
— Про те що треба в селі поприбирати, сповіщають заздалегідь. Я собі планую, щоб швиденько вдома все зробити — і на суботник. Буває, що покидаю, потім приходжу і дороблюю. Ми всюди.
Лариса розповіла, що знайомі чоловіка з Вигоди, які часто бувають тут, вже неодноразово відзначали чистоту села.
— Говорять: вже вечір, а у вас ліхтарики горять, так чисто навкруги, навіть в посадках.
Жінка стверджує, що привчені до порядку і майорівські діти, папірці, фантики, пляшки кидають до урн, які встановлені по всьому селі.
Коли треба облагородити стадіон, дитячі майданчики, Олег Мосійчук ніколи не відмовляється від такої участі. Він живе поруч і вважає нормою доглядати за територією навколо.
— Люди здебільшого працюють вдень і не можуть оновлювати, фарбувати конструкції на стадіоні чи майданчиках. Я часто вдома, не маю повної зайнятості, чому б не допомогти? Запрошують — приходжу і працюю.
Спортактивістки
Оксана Демченко на початку літа організувала в Майорах фітнес-групу "Спортлайф". Заняття проводила сама. Свою фізичну форму на них вдосконалювали 18 майорівчанок. Збирались дівчата о дев’ятій вечора на стадіоні і півтори години займалися: розминка і біг обов’язкові.
— Оксана нас з донькою запросила, — розповідає одна з учасниць групи Олена. — Ходили, результат є. За три тижні схудли на чотири кілограми.
Зараз учасниці відпочивають, але з другого серпня знову розпочнуть тренування.
Джуристи
Учнівська команда "Майорівські козаки" стала в цьому році переможцем міського етапу Всеукраїнської військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура"). Вони представляли нашу громаду на обласному етапі змагань. Серед 34 команд з усієї Одещини в загальному заліку стали 26-ми. Є і перемога — учасник рою Тимур Ніязов в особистому заліку зі стрільби посів третє місце.
Спортивна міць
П’ять майорівських парубків здобули для села друге місце з перетягування канату у районній Спартакіаді-2018. Міць села представляли Олег Воробйов, Григорій Миргородський, Володимир Сербін, Сергій Павлюк, Руслан Герасімов.
Олег Підлетейчук — завзятий футболіст, тренер дитячої та дорослої команд села Майори. Олег займався тренерською роботою на громадських засадах.
Майстер на громадських засадах
Олег Ковальчук — майстер з художньої ковки. Цією справою він займається зі школи. Навесні подарував рідному селу дороговказ на вулицю Нову у вигляді гнізда з лелеками.
Це не перша його громадська ініціатива. До цього він виготовив для села лавку та першу урну, яка багато років аж до об'єднання з Біляївкою залишалася єдиною. Олег впевнений — сила громади в її єдності. Вірить, що попереду будуть інші громадські ініціативи, які робитимуть життя в селі кращим. Варто до них долучатися.
