Незабаром на сайті Біляївка.City з’явиться спецтема про подорожі. Куди поїхати за невеликі гроші, власний досвід біляївців, які люблять подорожувати та поради, лайфхаки для починаючих та досвідчених мандрівників.
Бо тільки в подорожах людське життя набуває особливого сенсу. Велике бачиться на відстані. Ще одна з причин, чому потрібно подорожувати – попутники та попутниці. Кожен раз новий та унікальний досвід, незвичні зустрічі та цікаві знайомства. Доказ - розповідь про мою попутницю. Поїзд“Київ-Одеса”, 10 жовтня, 2017 року, відправлення на 21.15.
У вагон купе зайшла дівчина з медаллю на шиї та величезною валізою. Слово за слово з’ясувалося, що мою попутницю звати Надія Гавукчьян. І вона повертається до Одеси з 20-го ювілейного Чемпіонату України з перукарського мистецтва, нігтьового дизайну та боді-арту. Надія як раз представляла свої вміння в категорії боді-арт. Її робота посіла на конкурсі перше місце, за що дівчину і винагородили медаллю.
Призова робота художниці "Народження"
Погортавши декілька хвилин фотоальбом дівчини - я була просто вражена. Дивіться самі.
Робота для морського фестивалю
Або ось. Правда ж, це вражає? Як людина може на живому полотні створювати такі картини?
Стереотипно вважала, що бодіартом займаються абсолютно інакшого стилю – в татушках, з чисельними проколами вух та обличчя. Тоді як переді мною сиділа зовсім інтелігентного виду дівчина. Тож, не могла не поцікавитися, як же почалося це захоплення?
Художниця Надія Гавукчьян
- Взагалі, я тривалий час викладала образотворче та декоративно-прикладне мистецтво, закінчила художньо-графічний факультет педагогічного університету, маю окрім цього, освіту кравчині верхнього чоловічого одягу. Захоплення бодіартом почалося з фейс-арту. У мене дві донечки – Валерія та Владислава. Якось були в дитячому розважальному центрі. І там працювала дівчина, яка розмальовувала дитячі обличчя. Черга до неї було просто кількаметрова. Чим я не спокушала своїх дівчат – солодкою ватою, морозивом – ні, вони хотіли саме малюнок на обличчя.
Роботи художниці з фейс-арту
Дівчина спостерігала за цим та загорілася ідеєю спробувати свої сили. Купила фарби, кісточки та почала тренуватися на доньках.
- Спочатку це було щось неймовірне. Вони занурювалися у казку, раділи, очі горіли. Потім втомилися (посміхається). Якось ми пішли до друзів на день народження дитини, і у якості додаткового подарунку запропонувала розмалювати обличчя всіх маленьких гостей. З цього мене почали інші родини запрошувати на дитячі свята.
Надія ніколи не втрачає можливості повчитися сама - та поділитися досвідом з іншими (на одному з майстер-класів)
А одного разу Надія подала заявку на участь у фестивалі “Зелена планета”. З нього захоплення піднялося на більш серйозну сходинку.
- Я дивилася в дитячі очі, на їх щасливі обличчя, на емоції захоплення та радості, - говорить художниця, - і розуміла, що хочу цим займатися серйозно.
Робота Надії. Вона любить те, чим займається.
Боді-артом майстриня почала займатися тому, що хотіла професійного росту. Один майстер-клас у Києві, майже одразу поїздка на конкурс та, неочікуване для себе, призове місце.
- Саме з цього конкурсу, говорить Надія, - я почала думати не просто про малюнок, а про образ. Тоді, буквально перед виїздом, замовила дизайнеру головний убор для моделі. Зараз саме все роблю – від взуття, прикрас до головних уборів.
На конкурсах, розповідає дівчина, оцінюється образ моделі, а не тільки малюнок. Цього року Надія брала участь в Чемпіонаті світу з боді-арту (в групі аматорів). Він проходив в Австрії. Там вперше дівчина побачила, наскільки наше розуміння цього виду мистецства відрізняється від європейського.
- У нас більше реагують, що малюнок створюється на оголеному тілі, хоча я завжди використовую навіть спеціальні наліпки, які закривають інтимні частини тіла. Там – сприймають боді-арт, як вид мистецтва.
Виявляється, що там обов’язково журі оцінює разом з малюнком, образом – ідею: що автор хотів сказати цим малюнком, яку проблему в суспільстві він актуалізує, привертає до неї увагу.
- Якось бачила роботу, яку ніхто спочатку не зрозумів. – говорить художниця, - модель була вкрита чорним кольором, кілька квіточок, в руці електронна сигарета, на голові купа трубок. Модель палила та випускала дим у трубку. А потім автор роботи розповіла, що це образ нашої планети, нашої Землі. Вона натикана заводами, об’єктами промисловості, забруднюється, стає чорною та похмурою. І лише де-не-де ростуть квіти. І всі зовсім по-іншому подивилися на цю дивну, на перший погляд, роботу.
Майстриня мріє, що колись і в Україні так само зміниться відношення до бодіарту. Зараз, серед іншого, дівчина разом з подругами організувала фотопроект для вагітних. Вони створюють фотозону, підбирають образи, роблять професійний візаж, та намагаються унікальним чином зафіксувати прекрасну мить в сімейних фотоальбомах одеситок.
- Спочатку багато було у майбутніх мам питань. - розповідає Надія, - Потім почали приходити мами, у кого це друга або третя вагітність. Вони вже знали, наскільки важливі ці прекрасні та магічні миті. І хотіли зберегти, зафільмувати швидкоплинні миттєвості ніжності та неймовірної жіночої краси.
Як поділилася художниця, у них є домовленість з майбутніми мамочками, що фото не виставляються в мережі до моменту, поки жінка не народить. Такий маленький комплемент жіночим забобонам. Втім, у фотопроекті взяли участь вже майже 100 мам – і всі щасливі у материнстві.
- Кожен малюнок, говорить Надія, - індивідуальний. Якщо навіть її просять відтворити один і той же – вона все одно його допрацьовує.
Своєю найулюбленішою роботою називає проект “Мудрість”. Ця робота на всіх заставках та у всіх соцмережах авторки. На один такий малюнок на конкурсі відводиться до чотирьох годин. Ще 10 хвилин дається на те, щоб одягнути на модель різні елементи декору, щоб довершити образ.
Весь час, коли ми спілкувалися, думала, а щоб такого цікавого за участю Надія провести у нас у Біляївці?
Наприклад, влаштувати змагання або показове шоу з бодіарту на свято “Дністровська красуня” з загальною річковою тематикою? Є й інші ідеї, але можливо, наші читачі запропонують щось ще цікавіше? Адже навіть споглядання фото – вражає. А уявляєте, як воно – побачити наживо, як створюються такі прекрасні живі картини?
