Поїздка в Естонію надихнула на вивчення індексу довіри жителів громади. Ділимося результатами

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 07.12.2018 20:23
  • 0
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Цього літа мені довелося побувати в Естонії в рамках прес-туру для українських журналістів. Мене там вразило дуже багато речей. Не тільки інфраструктура, рівень життя, а речі нематеріальнні. Наприклад, на рівні високих урядовців говорили про важливість побудови рівня довіри між владою та народом, а людей один до одного. Це насправді впливає навіть на економіку. Саме тому, повернувшись в Україну, так само вирішила виміряти рівень довіри в нашій громаді до різних структур.

Чому це важливо

В Естонії я була вражена тим, що тут люди не будують між собою паркани. Більшість дверей та вікон виходить одразу на вулицю. Приватна територія - це не високий паркан, а скромна табличка з проханням не порушувати цю приватність. 

 

Виявляється, що довіра, окрім всього іншого, важливий чинник розвитку території та економіки.  Високий рівень довіри створює добрий ґрунт для інвестицій, для планування довготривалого бізнесу, врешті-решт, навіть для того, щоб люди вирішувати пов’язувати своє життя з певною місцевістю, народжувати та виховувати тут своїх дітей.

Під час прес-туру у нас була зустріч з Кáлле Лаáнета депутатом, віце-президентом Ріíґікóґу - Парламенту Естонії, екс-міністром внутрішніх справ Естонії.

Він розповів про роботу міністерства внутрішніх справ. Поряд зі структурою, фінансовим забезпеченням, говорив про нематеріальний підсумок роботи - про рівень довіри населення до поліції. Їй довіряють більше, ніж церкві. Але ця довіра не завжди була на такому високому рівні.  

Графік довіри до естонської поліції в динаміці

 

Методологія дослідження

Ми так само вирішили виміряти рівень довіри до різних структур громади. Попросили оцінити від 1 до 5 роботу тих, які найбільше впливають на якість життя громади. 

Опитування проводили трьома способами: в онлайн через спеціальну Google форму, приймали телефонні дзвінки та методом прямого інтерв’ю. Намагалися охопити різні вікові групи – від 18-річної молоді до 74-річного читача нашої друкованої газети. Всього опитали 504 людини.

Наступного року плануємо таке опитування зробити більш масовим, тоді порівняємо вже і позитивні, і негативні рейтинги з цим роком у динаміці.

Також просили залишати коментарі стосовно роботи служб. На основні цих коментарів, склали пояснення вибору читачів та визначили деякі закономірності. 

Просимо наших читачів врахувати, що це виключно наше тлумачення ситуації. Дослідження не є класичною соціологією, а вивченням громадської думки. 

Графік побудували за оцінками 4 та 5, які ставили в опитуванні його учасники  Біляївка.City

Деякі закономірності та спостереження 

1. Рівень довіри до структури може змінюватися

Хоча раніше ми не проводили таких опитувань, але за кількістю критичних звернень до редакції, можемо припустити, що рівень довіри до Біляївського ЖЕКП протягом багатьох років був вкрай низьким. Це було видно по тому, що в ЖЕКП кількість крайніх негативних та крайніх позитивних відповідей – майже однакова. Тобто, скоріш за все, люди, які останнім часом зустрічалися з роботою підприємства – ставили найвищі бали, а ті, хто за старою пам’яттю оцінював – найнижчий. Тоді, як у інших комунальників 1 та 2 – зовсім мало.

2. Люди здатні оцінювати за справами

Для ілюстрації візьмемо медицину. Cвідомо тут написали не слово “медицина”, а поділили на три категорії – Швидка допомога, лікарня та центр первинної медицини (сімейні лікарі).

Найкращий результат – у Швидкої допомоги. У них небагато крайніх негативних оцінок. Опитувані відзначали, що головна проблема цієї служби: відсутність техніки, обладнання, а з позитивного: людяність працівників, бажання прийти на допомогу тощо.

А от з первинною медициною – біда. Прірва між крайніми позитивними та одиницею  – лякаюча.

3. Чому важлива комунікація

За умовами опитування потрібно було оцінити всі структури, інакше відповідь не зараховувалася. Однак щодо деяких структур під час прямого інтерв’ю наші співрозмовники казали: ми не знаємо, як оцінити. Нічого не знаємо про її роботу позитивного на локальному рівні, а з телевізорів чули тільки один негатив. Це сприяло тому, що люди обирали оцінку від 1 до 3 балів.

Натомість щодо більш відкритих структур, люди казали: ми знаємо, що не все гаразд, але вони вирішують ці проблеми, та обирали четвірку. Наразі, наприклад, мова йде про роботу Біляївської міської ради. Більшість оцінок в опитуванні – четвірка, частка п’ятірок  – 24 % від 61,2 позитивних оцінок.

4. Чому важливі особистості

Досить часто своє ставлення на всю структуру люди переносили через особисту неприязнь\позитив до особистості, яка у них асоціюється зі структурою. Тобто, умовно, касир, який приймає платежі, міг повністю в негативний або позитивний бік змінити враження від цілої структури. 

5. Для тих, хто отримав найнижчу кількість позитивних оцінок

У цьому опитуванні були представлені і ми – газета Вісті Біляївки та наш сайт Біляївка.City. Ми поставили себе в список тільки для того, щоб виміряти рівень довіри до себе та зробити висновки. У загальний рейтинг не додавали, оскільки опитували досить лояльну до себе аудиторію, вели прямі інтерв’ю – тож результат міг би не відображати реальність.

Скажемо так, він непоганий, але не той, на який ми розраховували – відверто кажучи, очікували на значно кращий. Для нас трагічним відкриттям було побачити аж 13 одиниць. Але це лише привід спробувати змінитися, щоб наступного року їх взагалі не було, а загальний результат був кращим.

Хочемо зазначити, що тільки одна структура має одну одиницю – це лідери нашого опитування - служба з надзвичайних ситуацій. У коментарях наші опитувані відзначали, що служба працює з повною віддачею, реагує оперативно, ті, які реально рятують. Частка п’ятірок у них також найбільша – 31,3% з 61,5%.

6. Окремо зазначали

У рейтинг ми включали лише основні структури, але в коментарях люди відзначали, що вони ще довіряють та високо оцінюють якість роботи: місцевого відділення “Нова пошта” (7 згадувань), “Інтайму” (6 згадувань), Центру зайнятості (3 згадування), позашкільній освіті (3 згадування), районної газети “Південна зоря” (1 згадування), “Приватбанку” (1 згадування), УПСЗН (1 згадування).

Навчально-ознайомлювальний візит відбувся у рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства. 

 

Коментарі:

Останні новини