Давайте для початку пройдемо невеличкий тест. Відповідайте чесно.
Хоча б раз у житті ви питали себе: “Що скажуть люди” перед тим, як:
- одягнути якусь річ
- кардинально змінити імідж (зачіску, колір волосся, гардероб)
- піти з роботи, яка не приносить задоволення
- розірвати стосунки, які не мають майбутнього, або подати на розлучення
- погодитись на цікаву пропозицію, знайти хобі чи реалізувати мрію
Упізнали себе? Поставили умовні “пташечки” навпроти хоча б декількох відповідей? Змушені вас розчарувати: ви частково або повністю залежите від того, що скажуть і подумають інші. Звичайно, стовідсоткової панацеї від цієї “хвороби” не існує, але можна сформувати своє мислення так, щоб перестати перейматися думкою оточуючих та почати жити нормальним життям.
Згодні? Тоді поїхали!
Не намагайтесь сподобатись усім і одразу
Є навіть такий жарт “Я не печиво, щоб усім подобатись”. Ну, справді. Догодити всім і одразу – нереально. Та й навіщо? Хіба після цього ви станете щасливішими? Чи ваше життя зміниться на краще? Звичайно, ні.
Найвідоміші зірки світу і ті мають своїх хейтерів та антишанувальників? І що з того? Невже вони починають підлаштовуватись під кожного? Ні, і ще раз ні! Ну, сказав хтось, що ця зачіска вам не пасує. Невже це кінець світу? Комусь подобається, комусь – ні. Нам часто доводиться чути протилежні думки стосовно себе, але прислуховуватись одночасно до всіх не вийде. Та й самі посудіть, чи готові ви змінюватись заради кожного, хто скаже вам, що ви виглядаєте якось не так?
Слухайте свою інтуїцію
Психологи вважають, що всі відповіді на наші питання знаходяться всередині нас. І якщо ми плануємо щось зробити, то саме інтуїція, а не думка оточуючих, має підштовхувати нас на дії. Це найвірніший спосіб іти саме своєю дорогою. Тому живіть і вчиняйте так, як підказують вам ваші внутрішні відчуття, а не сторонні люди.
Ви не центр Всесвіту
Можливо, ми зараз вас здивуємо, але на вас звертають увагу менше, ніж вам здається. Більшість людей живе своїм життям, і вони не так часто звертають увагу на ваше. Подумайте, коли ви самі востаннє помічали чиїсь недоліки? Чи дивились на людину, оцінюючи її?
Висновок - не вигадуйте того, чого не існує, ви не екстрасенс і не можете знати стовідсотково, що коїться в голові інших людей.
Придивіться до того, хто вас критикує
Мабуть, не існує людини, яка б цілком була незалежною від суспільної думки. Інших також турбує, що про них думають. Тож з цього боку всі люди в однакому становищі один перед одним. А думка іншого – це всього-на-всього його суб’єктивна точка зору, яка має право на існування, до якої можна прислухатись - і не більше. Пам’ятайте, що у кожного з нас всередині живе свій особистий цензор. Нехай він контролює ваші вчинки, а не сторонні люди.
Не кожна думка заслуговує на увагу
Яка вам різниця з того, що подумали про вас перехожі чи люди, з якими ви перетнулися у громадському транспорті? Вони так само забудуть про вас, як і ви про них. Але повністю нехтувати суспільною думкою не можна. По-перше, вона контролює поведінку людей, слугує певним бар’єром. Бо, погодьтесь, тоді б кожен з нас робив те, що йому заманеться, ігноруючи усі норми моралі і здорового глузду. У цьому випадку потрібно лише адекватно ставитися до цього та “фільтрувати” чужі думки і погляди. Краще прислухайтесь до думки людей, які є для вас авторитетом, обміркуйте, зважте усі “за” та “проти” і тільки тоді приймайте рішення.
Оточіть себе позитивними людьми
Спілкуйтесь з людьми, які приймають вас такими, які ви є, і які не намагатимуться вас поміняти, внести свої корективи у ваше життя. Товаришуйте з тими, хто надихатиме вас своїм прикладом і, дивлячись на кого, ви самі, без сторонніх вказівок, захочете щось змінити у своєму житті.
Намалюйте перспективу
Інколи ми боїмося змінити щось у своєму житті або навіть зробити крок, бо є вірогідність того, що нас осудять, розкритикують, вкажуть на недоліки. Саме через страх негативної оцінки ми часто приглушуємо свої амбіції, відкладаємо бажання у сторону, забороняємо мріяти.
У цьому випадку психологи радять намалювати перспективу, уявити собі, а що б було, якби ви вчинили саме так, як вам того хотілося, а не так, як бачили це інші. Звичайно, шанси помилитися є завжди. Усі помиляються. Просто хтось, спіткнувшись, опускає руки, а хтось, усвідомивши свою помилку, іде далі.
