Касові апарати для ФОПів: що сталося, і як це вплине на Біляївку

У другій половині вересня Верховна Рада прийняла два закони —  №1053-1 та №1073. Перший закон зобов’язує малий бізнес у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) — або фізичні касові апарати, або програмні РРО.

Важливою зміною є те, що підприємцям не обов’язково працювати з фізичним касовим апаратом — достатньо додатку, який можна установити на телефон (додаток можна розробити самостійно згідно з державними стандартами або використати пропонований державою). Програма буде видавати електронний чек, передаючи інформацію про покупку Державній фіскальній службі.

Другий закон називають “законом про кешбек” — він дозволяє покупцеві, який не отримав чек або отримав некоректний чек, поскаржитися на продавця і отримати відшкодування вартості купленого товару (для операцій на суму від 850 гривень). Якщо інформація підтверджується, продавець сплачує штраф: 150% вартості товару, який не відображений чи неправильно відображений у чеку.

На момент виходу цього тексту ці закони ще не є остаточно затвердженими: їх має підписати Президент. Утім, вони є частиною програми уряду, були прийняті завдяки голосам його партії “Слуга народу”, а тому навряд чи Зеленський відмовиться їх підписувати. Зміни мають вступити у силу 1 жовтня 2020 року для “ризикових галузей” і 1 січня 2021 року для всіх інших ФОПів.

Реформа спрямована на малий бізнес — підприємців, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП) II, III і IV груп. Зобов’язання мати касові апарати — чи то фізичні, чи то електронні — поширюється на дві категорії підприємців з цих груп:

1. Усі, хто має дохід понад 1 мільйон гривень на рік, незалежно від категорії діяльності.

2. Усі, чия діяльність входить до так званих “груп ризику”, незалежно від їхнього річного доходу.

До “ризикових галузей” входять ФОПи, котрі:

• продають товари в інтернеті (інтернет-магазини)

• торгують складною побутовою технікою, що підлягає гарантійному ремонту,

• продають ювелірні вироби

• працюють як ресторани, кафе, заклади харчування

• надають туристичні або готельні послуги

• торгують запчастинами до автомобілів

• надають медичні послуги, торгують ліками і медичною технікою

Таким чином, реформа не зачепить, перефразовуючи представників провладної більшості, “бабусь на базарі” та інших дрібних підприємців, котрі входять до першої групи ФОП (для цього треба мати оборот не більше 300 тисяч гривень на рік і не мати найманих працівників). Також зміни не зачеплять ФОПів інших груп, котрі заробляють менше мільйона на рік і при цьому не входять до “ризикових галузей”.

Головна й найбльша перевага реформи — детінізація економіки через боротьбу з ухилянням від податків. За даними дослідження, через використання псевдо-ФОП і заниження оборотів, державний бюджет недоотримує кілька мільярдів гривень на рік; реформа має допомогти це виправити.

Ініціатори реформи посилаються на те, що вона націлена в першу чергу на великий бізнес, який ухиляється від податків, “маскуючись” під ФОП. Як казав голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев перед призначенням на цю посаду, завдання влади — “виключення використання псевдо-ФОП, коли великий магазин продає телефон і дає чек від ФОП. Хоча ми [чудово] розуміємо, що за день він робить виручку більше, ніж ліміт, встановлений для ФОП на рік.”

Крім того, нові зміни можуть бути корисними й для бізнесу, зокрема для малого. Йдеться в першу чергу про введення програмних РРО, завдяки чому ринок касових апаратів лібералізується і стане більш доступним для малого бізнесу. Як зазначає Європейська Бізнес Асоціація (EBA), “наразі ринок РРО занадто монополізований і самі РРО та їх обслуговування є дуже витратним для малого і середнього бізнесу... Законопроектами передбачено використання будь-якого гаджету, який має за допомогою програми згенерувати та відправити чек в ДФС і споживачу”. (Однак EBA й інші представники бізнесу наголошують, що наявні програмні рішення від ДФС потрібно доробити — наприклад, дати можливість видавати електронні чеки без доступу до інтернету).

Переваги від детінізації економіки очевидні, однак критики реформи стверджують, що вона занадто сувора до малого бізнесу: штрафи надто високі, процедура їхнього накладення занадто легка. Як пише власник «Розетки» Владислав Чечоткін про закон №1073, «немає обмежень на кількість заяв, немає відповідальності для заявника, немає відповідальності податкової (правильний чи неправильний чек вони вирішують на свій розсуд). Зате є потенційний штраф для бізнесу в 250% і завжди, за кожною скаргою 100% проблеми з позаплановою перевіркою для підприємця». Таким чином частина малих бізнесів може закритися або понести збитки — і це негативно вплине на економічний розвиток.

Не всі експерти й журналісти впевнені, що реформа успішно доб’ється своєї мети — детінізації. На думку деяких противників реформи (наприклад, Спілки підприємців України), зміни призведуть до того, що частина бізнесу замість того, щоб вийти з сірої зони (використання ФОПів) у білу, натомість піде повністю “в чорну” — тобто буде працювати за готівку і перестане платити податки загалом. 

Деякі аргументи проти реформи не стосуються напряму економіки. Електронні чеки мають сенс тільки якщо покупець має смартфон, що може прочитати QR-код — а не всі люди можуть собі дозволити смартфон чи хочуть ним користуватися. Крім того, деякі противники реформи стверджують, що вона поширює культуру “стукацтва”, заохочуючи покупців самостійно виявляти порушення продавців і скаржитися на них: про це пише, наприклад, Чечоткін. (Утім, це можна трактувати і в протилежному ключі: підвищується споживча обізнаність, покупці будуть більш мотивані стежити за дотриманням своїх прав). 

За даними відділу доходів, у Біляївській міській об’єднаній територіальній громаді зареєстровано 446 ФОП, які входять в одну з груп: 325 до ІІ групи, 121 до ІІІ групи.

За перше півріччя 2019 року ФОП сплатили до міського бюджету 3,5 млн гривень, разом з юридичними особами - 4,9 мільйонів гривень. За рік це буде близько 10 мільйонів гривень.

Єдиний податок, який надходить від фізичних осіб-підприємців, є важливою частиною бюджету Біляївської ОТГ, він помітно зростає. З 2016 року надходження єдиного податку від фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб до бюджету збільшилися на 70 відсотків. 

Користь малого бізнесу для місцевої економіки, звичайно, значно ширша за сплачені до бюджету податки. Тому регуляції щодо малого бізнесу можуть вплинути на економічний добробут біляївської громади — як позитивно (підвищити надходження до бюджету), так і негативно (спричинити до зменшення активності малого бізнесу): усе залежить від успіху реформи.

У розмові з Біляївка.City підприємці висловлюють здебільшого негативне ставлення до реформи. Так, підприємець Олександр Мензатул і директорка підприємства Наталія Мензатул вказують на основні недоліки реформи: програмні чеки вимагають наявності “у бабусь” смартфонів, а нормою про “кешбек” органи влади та недобросовісні покупці зможуть зловживати. Вони наголошують на тому, що реформа негативно відіб’ється на підприємцях Біляївки через порівняно невеликий масштаб бізнесу тут.

Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.

Мешканці району скаржилися, аграрії просили залишити мораторій: з відкриття приймальні Колебошина

Бюджет біляївської громади в картинках: що змінилося за два роки після об'єднання