Розмови про єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних точаться давно. Однак не всі знають, що такий вже існує, і називається він "Оберіг". За даними Міноборони, наразі реєстр наповнений інформацією на майже 90% та скоро функціонуватиме повноцінно. Для чого він потрібен та як це вплине на мобілізацію? Читайте у матеріалі Біляївка.City.
Що таке "Оберіг" і для чого він потрібен
"Оберіг" — це єдиний електронний реєстр, який містить інформацію про всіх військовозобов'язаних та резервістів віком від 18 до 60 років, яких за потреби держава може мобілізувати.
Дані система "підтягує" автоматизовано з різних державних реєстрів та об'єднує в одному місці.
У Міністерстві оборони називають цю систему частиною цифровізації, яка в Україні вже давно триває. Її завдання у тому, щоб пришвидшити ідентифікацію українців, які не стоять на військовому обліку, та автоматизувати роботу ТЦК.
І ключове - вона повинна виключити корупцію та маніпуляції з документами під час мобілізації. Всі офіційні дані про людину будуть в одному реєстрі.
Проєкт реєстру існує ще з 2017 року, коли ухвалили відповідний закон. Формально запустили його у березні 2022-го, але тоді ще не було повної бази.
За цей час її вдосконалили та наповнили інформацією, а вже наприкінці 2023-го заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко повідомила, що запланована робота над "Оберегом" завершена:
"Ведеться обмін з великими державними реєстрами. Ми верифікували дані в реєстрі до 88%, збільшили його на 750 тисяч записів", - розповіла вона.
16 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10062, яким внесла зміни до законів про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів та набуття статусу УБД під час воєнного стану.
Хто має доступ до цієї бази даних
За законом власником реєстру є Міністерство оборони, розпорядниками — Генеральний штаб ЗСУ, Служба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки. Адмініструють та наповнюють даними реєстр центри комплектування. Відповідно всі ці органи мають доступ до бази даних.
Які дані містяться в реєстрі та звідки їх беруть
Дані для "Оберегу" беруться з різних уже існуючих державних реєстрів - податкової служби, МВС, Міністерства освіти, міграційної служби, реєстру виборців, Пенсійного фонду, МОЗ, Міністерства соціальної політики, Державної прикордонної служб тощо.
Причому згода військовозобов'язаних на обробку їх персональних даних не потрібна.
Ця інформація оновлюватиметься автоматично, якщо у базі цих реєстрів з'являтимуться нові дані про людину. Наприклад, що вона здобула другу вищу освіту.
Зокрема, реєстр містить такі дані:
• ПІБ, дата та місце народження, стать, громадянство
• місце проживання та перебування
• сімейний стан (наявність дітей)
• освіта, місце роботи
• стан здоров'я, інвалідність
• військово-облікова спеціальність
Також до реєстру вносять реквізити внутрішнього та закордонного паспорта, ІПН, оцифрований образ обличчя, дані про виїзд за кордон, відомості про батьків, судимість, номер телефону, адреса електронної пошти, дозвіл на володіння зброєю, водійське посвідчення.
Одним із ключових називають реєстр фізичних осіб - платників податків. У ньому збиралася інформація з 1994 року, він є найбільш повним і здатним забезпечити верифікацію даних в інших реєстрах.
Як працюватиме реєстр "Оберіг"
Коли реєстр збере усі дані про військовозобов'язаних, матиме інформацію про їх місцеперебування, роботу тощо, тоді, за потреби, користуючись цими даними, уповноважені особи зможуть викликати до ТЦК цю людину або ж звернутися до підприємства, де вона працює. Тоді керівник буде зобов'язаний особисто доставити цю людину до військкомату.
Спікер Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо коментує це так:
"Ми бачитимемо, наприклад, що громадянина було зареєстровано у Києві, але зараз він працює у Львові, тому що податок з його зарплати - ПДФО - сплачується до Личаківського району міста Львова. Відповідно, тоді буде просто звернення до власника його підприємства, будь-якої форми власності про те, що цьому громадянину необхідно з'явитися до Личаківського ТЦК міста Львова. І керівник підприємства буде зобов'язаний особисто доставити цього військовозобов'язаного до ТЦК та СП".
"Це спростить проведення мобілізації ресурсів - як людських, так і транспортних, і багато іншого. Ми зараз дуже велику кількість людських ресурсів витрачаємо саме на здійснення заходів оповіщення", - додав спікер.
Іншими словами, з функціонуванням цього реєстру відпаде потреба у врученні повісток на блокпостах, фітнесклубах та вулицях, як це було раніше.
Також це допоможе уникнути повторної видачі повісток військовим, які вже захищають Україну, адже такі прецеденти були.
Чи мають самі військовозобов'язані доступ до реєстру
Наразі військовозобов'язані можуть лише перевірити інформацію про себе. Для цього їм потрібно особисто звернутися до ТЦК та подати письмовий запит. Також можна видалити з реєстру недостовірну інформації або додати відомості, яких там немає. Теж шляхом особистого звернення до військкомату та письмовою заявою.
Попри це, передбачається, що у подальшому військовозобов'язані матимуть свій електронний кабінет. Поки що такі не запрацювали, ще триває синхронізація даних, а також технічні роботи та налаштування усіх систем захисту.
Чи означає це, що потім кожен зможе зайти у реєстр та відшукати інформацію про усіх військовозобов'язаних? Ні, перевірити можна буде лише відомості про себе.
Також у новому законопроєкті про мобілізацію, який вже подали до Верховної Ради, пропонують надсилати повістки через електронний кабінет.
Наскільки захищений реєстр, чи може статися витік особистої інформації
Розробники "Оберегу" запевняють, що він, як і інші реєстри державного рівня, достатньо захищений від кібератак та зломів.
Представники ТЦК мають доступ лише до даних військовозобов'язаних, які перебувають в їх зоні відповідальності. Крім того, "Оберіг" лише отримує дані з інших реєстрів, сам він їх не передає .
"Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим", - пояснив Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Зокрема, й у законі є пункт про те, що "держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення".
Разом з тим юристи критикують внесення до реєстру приватної інформації про людину, називаючи це незаконним. А у випадку потужної ворожої кібератаки ці дані можуть потрапити до росіян.
Також не виключають витік інформації через людський фактор, адже доступ до реєстру має низка державних структур.
Чи може бути таке, що реєстр "не побачив" військовозобов'язаного, бо про нього відсутні дані в інших базах
Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова в інтерв'ю РБК пояснила, що якщо людини не буде в реєстрі військовозобов'язаних, є інші реєстри, де можна знайти дані про неї, адже "кожен у сучасному світі залишає цифровий слід".
Наприклад, МОЗ передаватиме дані про номер телефону, електронну пошту, тобто те, що вносив у базу даних сімейний лікар.
Міністерство внутрішніх справ - відомості про водійські права, транспортний засіб, дозвіл на зброю та наявність чи відсутність судимості.
Державна податкова служба надасть дані про роботу (код підприємства, місце роботи, посаду).
"Такі заходи вкрай необхідні. За допомогою системи "Оберіг" ми знатимемо, якими послугами користується людина і де вона знаходиться. Також у нас буде вся інформація, яка є в додатку "Дія" та навіть більше: покупка авто, де чоловік працює, вакцинація, чи отримує другу вищу освіту, де проживає, інформацію про батьків та сімейний стан", - заявила Калмикова.
