Через військову агресію росії проти України ми втрачаємо найцінніше – близьких та рідних людей, будинки, громадське майно, природні багатства країни. Чи можна змусити росію за це заплатити? Чимало експертів кажуть, що так. Втім є нюанс. Що для цього варто робити? Розбираємося на реальних прикладах. Це поки що не готові рішення, бо в ситуації, коли війна триває – їх бути не може. Однак вже зараз потрібно користатися інструментами справедливого відшкодування своїх втрат та збитків. Рішення для цього існують.
Історичні прецеденти
Відшкодувати втрати та збитки, які завдала війна можна через військові репарації. Це компенсаційні виплати, які здійснюються після завершення війни однією стороною на користь іншої для покриття шкоди, якої вона їй завдала.
В історичному плані найвідомішими епізодами здійснення військових репарацій є репарації Німеччини після Першої світової війни на користь Антанти, започатковані Версальським договором.
Згідно з цим договором, Німеччина зобов'язалася виплатити переможцям 132 млрд золотих марок, але у 1932 році відмовилася від цих зобов’язань. Виплати були відновлені у 1953 році згідно з Угодою про німецький зовнішній борг. Останній транш репарацій за наслідками Першої світової був здійснений у жовтні 2010 року, тобто через понад 90 років після її закінчення.
Для злочинів проти людства не має терміну придатності. У 2021 році влада Німеччини визнала свою причетність до геноциду десятків тисяч представників народів гереро та нама в Намібії у часи, коли на початку XX століття країну контролювали німецькі колоніальні війська.
Країна відшкодує 1,3 мільярда доларів населенню Намібії. Ця сума виплачуватиметься упродовж наступних 30 років. Її спрямують на фінансування інфраструктурних проєктів, а також системи охорони здоров'я Намібії. У період між 1904 і 1907 роком німці вбили, за оцінками, кілька десятків тисяч представників корінних народів країни.
Польща продовжує наполягати, що Німеччина не відшкодувала їй всіх збитків, які завдала через напад у 1939 році. Від виплат Польща відмовилася у 1953 році, коли входила до табору соціалістичних країн. Нібито СРСР отримували репарації від Німеччини та перераховували їх Польщі. Однак зараз там впевнені, що вони не отримували цих компенсацій. За їх підрахунками, Німеччина заборгувала їм 1,3 трильйона доларів. Також лунають інколи заяви від представників правлячої партії, що такі ж вимоги вони можуть висунути до СРСР.
В останні десятиріччя міжнародне право сфокусувалося на відновленні справедливості для осіб, які постраждали в ході війни через порушення людських прав.
За міжнародними угодами і профільними законами, жертви військових злочинів і постраждалі від порушення людських прав мають право на з'ясування правди та отримання репарацій. Часто це грошові компенсації, виплачені винною стороною.
В останні десятиріччя Рада безпеки ООН ухвалила кілька рішень щодо виплати репарацій агресором постраждалим державам. Резолюція Ради безпеки від 1985 року закликала Ізраїль виплатити репарації Тунісу за його бомбардування.
Інша резолюція включала положення про репарації ПАР її країнам-сусідам, окупованим у 1970-1980-ті роки, зокрема, Лесото.
Утім, застосування положень таких резолюцій на практиці ставало проблематичним. Одним з небагатьох позитивних прикладів у цій сфері стала імплементація рішення Ради безпеки ООН щодо репарацій Іраку на користь Кувейту після військового вторгнення в 1990-1991 роках.
У квітні 1991 року Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію №687, яка зобов'язала Ірак фінансово відшкодувати Кувейту завдані збитки через військову агресію в Перській затоці.
Створена для управління цим процесом Компенсаційна комісія ООН обробила понад 2,7 млн вимог від фізичних та юридичних осіб Кувейту на загальну суму 352,5 млрд дол. До 2005 року кількість вимог, які підлягали задоволенню, зменшилася до 1,5 млн, а вартість відшкодування – до 52,4 млрд дол.
Джерелом фінансування репарацій Іраку став Компенсаційний фонд ООН, який отримував певний відсоток від експортної виручки іракської нафти і нафтопродуктів.
Спочатку фонд отримував 30% експортної виручки з поступовим зменшенням середнього відсотка в наступні роки. Так, у 2017 році відсоток вилучень надходжень від експорту становив 3%, у 2018 – 0,5%, у 2019 – 1,5%, у 2020 – знову 3%.
Компенсаційна комісія ООН і фонд виплати репарацій Кувейту функціонували понад 30 років. Останню вимогу задовільнили в січні 2022 року.
Тобто, прецеденти є. Хоча й на виплати доводилося чекати роками та навіть десятиліттями.
Що наразі пропонують українцям
Перші три кроки:
- Звернутися до поліції, яка зафіксує всі факти руйнувань та внесе справу в ЄРДР.
- Звернутися із заявою до місцевої адміністрації.
- Внести максимальну інформацію з фото та відео в «Дію», можна оформити заявку через Центри надання адміністративних послуг, або через нотаріуса.
Якщо через “Дію”, то потрібно обрати в меню “Послуги” пункт “Пошкоджене майно” й заповнити відповідну форму. Якщо інформація про об’єкт є в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про житло підтягнуться автоматично. Якщо ж інформації про об’єкт у реєстрі немає, дані можна внести вручну. Пам’ятаємо, що вже зараз треба відцифрувати всі документи та зберегти їх у хмарному сховищі.
Після заповнення форми та її реєстрації можна завантажити заяву у форматі PDF чи отримати її на електронну пошту. Такий же й алгоритм подання заявки через портал “Дія”.
У разі втрати документів слід подбати про їх відновлення або виготовлення дублікатів.
Необхідно зафіксувати пошкодження майна за допомогою актів знищення/пошкоджень, складених працівниками ДСНС, місцевої влади або військових адміністрацій.
заподіяної шкоди має бути встановлена на підставі звіту про оцінку майна, або отриманого експертного висновку. Якщо зафіксувати пошкодження/знищення тимчасово неможливо, треба скласти акт опису пошкоджень самостійно, попросивши підписати його, приміром, сусідів-очевидців. Варто зробити також фото/відео пошкоджень. По-можливості сформувати добірку повідомлень про об’єкт у медіа.
хто опинився на окупованих територіях, радять одразу після руйнувань – робити фото, відео, відправляти друзям, знайомим на неокупованих територіях. І видаляти на своєму гаджеті, щоб це не стало причиною вашого знищення.
Юристи нагадують, що подати заяву на компенсацію можна під час дії військового стану та упродовж 90 днів по його завершенні.
Поки що не відомо, як буде відшкодовуватися зруйноване майно – який відсоток компенсуватимуть, на що може вистачити цих коштів. У Верховній Раді України тільки розглядають законопроєкт “Проект Закону про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій”.
Подати до українського суду можна вже зараз
Нещодавно двоє мешканців Одещини відсудили у Росії понад мільйон гривень моральної компенсації. Про це стало відомо з рішень Біляївського районного суду та Малиновського районного суду м. Одеси.
22 червня у міському суді постановили стягнути з Російської Федерації 1 080 100 грн на користь хлопця, який разом із матір’ю у 2014 році був вимушений виїхали з тимчасово окупованої території міста Первомайськ на Луганщині до Одеси. Позивач вимагав відшкодувати моральні збитки у розмірі 35 000 доларів. Декілька разів суд викликав представників РФ, але на жодне з засідань вони не з’явилися.
“Внаслідок збройної агресії та окупації Російською Федерацією частини території Луганської області, в тому числі і м. Первомайськ, позивач зазнав моральної шкоди, яка полягає у значних триваючих душевних стражданнях, що викликані: позбавленням звичного ритму життя та налагодженого побуту; неможливістю спілкування з близькими та друзями: неможливістю користуватися належним на праві власності житлом у м. Первомайськ тощо” – йдеться в ухвалі суду.
Також 11 липня у Біляївському районному суді ухвалили стягнути з Російської Федерації відшкодування моральної шкоди у розмірі 150 000 гривень. Компенсацію отримає жінка, яка у лютому 2014 року була вимушена виїхати з Луганщини до Одеської області. На розгляд цієї справи представники РФ також не з’явилися.
Щоправда, у зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні з огляду на припинення його роботи на території України. Тому про стягнення коштів наразі не йдеться.
Звернення до Європейського суду із захисту прав людини
Кожна заява важлива, бо допомагає досягти засудження дій агресора і запобігти новим злочинам, а у перспективі допоможе отримати компенсацію. Кілька правозахисних організацій створили портал, де досить легко подати заяву до суду.
Якщо російські війська:
- Вбили дорогу вам людину
- Катували, викрадали вас
- Взяли у полон
- Зруйнували чи пошкодили житло
- Спричинили поранення
- Створили умови, за яких ви не змогли отримати медичну допомогу
Протягом 4 місяців після того, як сталася ця ситуація, ви можете написати заяву до Європейського суду з прав людини та вимагати компенсації.
Як краще скласти заяву – все ж варто радитися з юристами, які спеціалізуються на цьому напрямку. Наприклад, у Дніпрі команда юристів-волонтерів допомагає українцям, які постраждали внаслідок агресії РФ, подавати скарги до Європейського суду з прав людини. Якщо ви не в змозі оплатити послуги юриста, то варто шукати тих, хто допоможе безкоштовно. Громадська ініціатива «We are from Ukraine” – одна з таких організацій, до якої долучено багато юристів.
Посібник з усіх питань щодо роботи суду – за цим посиланням.
Наприкінці червня найбагатший український підприємець Рінат Ахметов подав до Європейського суду з прав людини (надалі – ЄСПЛ, Суд) заяву проти росії щодо компенсації за грубі порушення державою-агресором прав власності під час війни. Зокрема, мова йде передусім про компенсацію за знищення маріупольського заводу "Азовсталь", суттєві руйнування ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча". За різними підрахунками, збитки, що були заподіяні зазначеним промисловим гігантам, складають орієнтовно 17-20 мільярдів доларів. Враховуючи невідкладність та серйозність ситуації, заявник просив надати заяві пріоритетного статусу, а також застосувати пілотну процедуру до цієї справи (зважаючи на те, що російська агресія, знищення й експропріація власності – має аналогічні руйнівні наслідки для власників бізнесу по всій Україні).
Зазначимо, що розгляд справ у ЄСПЛ, особливо, що стосується захисту майна, відбувається доволі довго – в середньому близько 5 років.
А чи є механізм стягнення компенсації
У 2021 році ЄСПЛ у рішеннях проти Росії присудив компенсацію на загальну суму майже 12 млн євро. Наразі росія є на першому місці за кількістю заяв, що перебувають на розгляді Суду. Однак 13 червня державна дума росії ухвалила закон, що дозволяє не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, які вступлять в силу після 15 березня 2022 року. Більше того, за статистикою Комітету Міністрів Ради Європи, на даний момент Росія не виконала рішень у більш ніж 2000 справах.Тому питання виплат призначених судом компенсацій – ще вирішується. Суд може присудити розмір, визнати факт порушення прав людини – але платити має держава-агресор.
Наразі оформлення ініціатив із заморожування активів росії, які можна було б використати для виплат, перебуває на початковій стадії. Також тривають дискусії, як цей механізм запровадити в полі міжнародного права. Тобто, буквально, є російський олігарх із підсанкційного списку – як довести, що він відповідає своїм майном за злочини країни-терориста?
Одним з очевидних джерел називають валютні резерви Центрального банку Росії, які знаходяться на банківських рахунках за межами Росії. Однак, по-перше, претендувати на них можемо не лише ми, а й, наприклад, власники сотень пасажирських літаків, які були в лізингу в російських авіакомпаній і які вкрала Росія (сукупна їх вартість не менша 10 мільярдів доларів). Претендувати на ці гроші можуть численні іноземні компанії, які вирішили закрити свій бізнес у РФ. Вони залишили активи в росії, які ті націаналізували. Дуже приблизні оцінки показують, що їхнє майно може коштувати від $50 млрд.
По-друге, ці кошти не компенсують всіх збитків, яких зазнала Україна.
Україна запропонувала міжнародним партнерам підписати багатосторонній договір, який передбачатиме конфіскацію російських коштів і майна на території інших держав для компенсації збитків, нанесених РФ в ході війни в Україні.
Як повідомив виданню LB.ua міністр фінансів України Сергій Марченко, команда українських юристів уже шукає шляхи того, яким чином стягувати арештоване майно та активи, пов’язані з державою-агресором, комунікуючи для цього і з кожною державою Євросоюзу, і з інституціями ЄС.
Однак наразі це ще в процесі обговорення. Втім, з огляду на тривалість розгляду справ, варто все ж таки подавати заяви до Європейського суду з прав людини – можливо, коли до вашої справи дійде час на розгляд, вже будуть зміни у законодавстві та рішення, як змусити росію платити за її злочини.
