Одна з проблем маленького містечка – складно зберегти в таємниці те, що ви б не хотіли оприлюднювати. На жаль, у багатьох людей відсутнє таке поняття як делікатність, повага до чужого приватного життя. Та що там казати – навіть елементарне почуття вихованості притаманне далеко не всім.
- Коли вже заміж? Коли народжувати будете? А коли за другим?...
Найбільше достається тим, хто хворіє. Це якась дика норма підійти до людини, яка стоїть поруч з кабінетом УЗД або у черзі до будь-якого лікаря та запитати:
- Ой, а чому це ти тут стоїш? Захворіла? А що в тебе?
Людині і так важко, а тут, як говориться, лізуть в душу без мила. Новина про те, що умовна Марія стояла біля кабінету онколога, що умовна Катя зробила аборт, а умовний Петя підхопив інфекцію - часто облітає Біляївку за лічені хвилини. Проблеми зі здоров’ям нерідко стосуються делікатних тем. Усвідомлення того, що подробиці лікування чи обстеження можуть бути розголошені – утримують багатьох людей від своєчасного звернення до медичного закладу. І це вже робить проблему розголошення подробиць чужого лікування більш серйозною та вагомою.
На жаль, у більшості випадків провина за розголошення діагнозів без згоди пацієнта полягає в нестриманості медичних працівників. І хоча виховати іншу дорослу людину – складно, але є певні важелі впливу. Пояснюємо на пальцях, як це можна зробити.
Припинити відвідувати місцеву лікарню
Порада – ніби банальна. Але це також метод впливу. Ситуація в медицині завдяки реформі – буде змінюватися. Тепер кожен медичний заклад, а значить його адміністрація та працівники, повинні усвідомити – немає пацієнтів – немає грошей, зарплатні, коштів на утримання закладу. Тому місцеві медики повинні або змінити своє ставлення до пацієнтів, або заклад рано чи пізно зачиниться, а штат буде значно скорочений.
Звісно, за здоров’ям потрібно слідкувати. Але це можна робити в інших місцях, створивши власну книгу контактів з координатами лікарів та клінік з обласного центру або регіону. Для цього запитуйте знайомих, читайте поради, до кого краще звернутися, шукайте відгуки про лікарів.
Це подіє. І повірте, не тільки ми стаємо жертвами розголошення приватних таємниць. Нещодавно анлійський королівський двір, приміром, відмовився від послуг елітного магазину з продажу білизни через відверті мемуари його колишньої власниці. Rigby & Peller поставляв білизну королівському двору протягом 57 років. І хоча авторка, 82-річна Джун Кентон, багато разів говорила, що у книзі немає нічого, що б могло образити королівську родину - для них це не стало аргументом.
Це має стати правилом для всіх – не купувати товар там, де продають зіпсоване, не відвідувати заклади, де вас не поважають.
Нагадувати час від часу адміністрації закладу про закони, які регулюють право пацієнтів на лікарську таємницю
Для цього потрібно збирати ініціативні групи, не боятися писати періодично звернення на ім’я адміністрації закладу та нагадувати - якщо медпрацівник розповів знайомим “по-секрету”, чим хворіє умовний житель Біляївки М., це є не просто пліткарством, а порушенням низки законів, не лише клятви Гіппократа.
Нагадаємо лише деякі з них.
Стаття 32 Конституції України, яка гарантує конфіденційність особистої інформації про людину.
Стаття 286 Цивільного Кодексу України, яка гарантує кожному право на право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також відомості, одержані при медичному обстеженні.
Стаття 7 “Закону України “Про захист персональних даних”.
Стаття 39.1 та 40 “Основ законодавства України про охорону здоров’я”, яка гарантує пацієнту право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Не підлягають розголосу: дані про саму хворобу, функціональні особливості організму, фізичні недоліки, шкідливі звички, особливості психіки, майновий стан, коло знайомств і інтересів, обставини, що передували захворюванню або спровокували його тощо. Правило про медичну таємницю зберігається і після смерті пацієнта з метою попередження випадків можливого заподіяння шкоди репутації пацієнта, його близьким.
Раптом ви стали жертвою розголошення лікарської таємниці – позивайтеся та вимагайте моральне відшкодування
Коли ми заздримо європейським правилам надання медичної допомоги – варто розуміти, що там ситуація виправилася не сама собою. Люди так само змушені були відстоювати свої права, доводити їх у судовому порядку. Кілька програних судових позовів змушували адміністрації лікарень прописувати все більш суворіші правила для персоналу. Серед іншого – ставлення до пацієнтів та повага до лікарської таємниці.
За незаконне розголошення лікарської таємниці встановлена кримінальна відповідальність (ст. 145 КК). Так, умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
