Минулими вихідними з компанією друзів відвідала устричну ферму "Устриці Скіфії". Завдяки рекламі вона зараз дуже популярна. В черговий раз переконалася, що реклама – це наше все, але не завжди очікуване відповідає реальності. Для тих, хто вже запланував або лише планує відвідати це місце, ділюся власними враженнями і рекомендаціями, щоб подорож принесла лише задоволення.
Якщо запитати мене: чи варто їхати на устричну ферму? Відповім – варто! Але все залежить від того, за чим саме ви туди їдете.
Та давайте про все по-порядку.
Дорога
Дорога буде складною. Не тому, що від Біляївки це далеко (будьте готові, що дорога забере до 2 годин). Не дуже виснажило і бездоріжжя. Найскладнішим виявилось знайти саму ферму, яка розташована в селі Червоноукраїнка, Миколаївської області. Адже дороговказів – немає. Особливий квест починається, коли ви звертаєте з головної траси. Ми їхали групою, попередньо домовившись про візит. Нашого водія весь час консультувала щодо правильного напрямку працівниця ферми. Як добираються інші – загадка. На навігатор теж надто розраховувати не треба, він, за відгуками, помиляється. Рятує, як завжди, язик, який не лише до Києва, а й до устричної ферми вас доведе.
Ферма
Ми приїхали зранку, коли людей було ще небагато. Знаходиться ферма на березі Тилігульського лиману. Місцевість – дуже гарна. В наш тур входила екскурсія фермою і дегустація.
Від екскурсії, зізнатися, як і від самої ферми, чекала трішки більшого. Все зводиться до змістовної і цікавої розповіді працівника ферми (у нас був Сергій) про історію створення ферми, про види устриць, їх особливості, чим відрізняються, коли можуть бути небезпечними, і навіть яке відношення до них має Антон Чехов.
Ілюстративний матеріал – устриці, можна буде потримати в руках і добре розгледіти.
А от найцікавіше – як відбувається процес вирощування устриць, пояснили, умовно кажучи, на пальцях.
Тобто, хто чекає, що їм покажуть реальне місце існування устриць, як сітки трусять, де зберігають зібраний матеріал, як перебирають, - не спокушайтесь. Екскурсія – це 20- хвилинна розповідь на березі лиману. А сама ферма - це альтанка, столики під білими куренями і ще якесь приміщення, де фасують устриці, але туди не можна.
Дегустація
Устриці – свіжі, смачні і за реальними цінами. До них лимончик і бокал устричного вина. Саме за цим і треба їхати на ферму!
Для таких туристів групою, як ми, дегустаційні столи накривають під високим білим навісом-куренем. Усі вони зарезервовані. Екскурсовод Сергій показав, як правильно устриці треба їсти і застеріг, що за добу більше двох дюжин вживати не можна. Будуть небажані наслідки.
Після дегустації можна замовляти устриці самостійно, або щось інше з меню. Популярні тут плов з мідіями, креветки. Замовлення приймають на стійці у великій альтанці, в якій знаходяться також столики для відвідувачів. Ближче до обіду їх кількість зростає в рази, тож, встигніть замовити, щоб не чекати у черзі.
Устриці відкривають в присутності замовників
Не соромтесь брати з дому своє вино та їжу. Без фанатизму, але зауваження щодо цього ніхто не робив. До того ж потім можна влаштувати пікнік. Але про це далі.
Зручності
З цим трішки ще треба власникам попрацювати. Елементарно – туалет, він один і вуличний. Помити руки після ви зможете хіба що у лимані. Ну і в деяких місцях будьте готові відчувати не дуже приємний запах. Це якось пов’язано з устрицями. Але ситуація не критична.
Не устрицями єдиними
Після того, як ви насолодилися устрицями, не варто поспішати їхати з ферми. Адже ще годинку другу можна провести, відпочивши на березі лиману. Тож, рекомендую брати з собою усе необхідне. І мова не лише про купальник та рушник. Все, значить – підстилку, пляжну парасольку, шезлонг і навіть столик. Адже прокату таких необхідних речей на фермі немає. Місцевість відкрита, без дерев. Ви ж не хочете згоріти на сонці.
А от що можна взяти там на прокат - це катамаран.
Вода в лимані, якщо можна так сказати, - морська, солона і чиста, а найбільша глибина – по пояс. Ідеальне місце для купання.
Але якщо від’їхати від ферми на 800 метрів, ви потрапите у ще більш дивовижне місце, яке створила природа – край коси, де сходяться дві сторони лиману.
Тут, подалі від багатолюдної ферми, купатися ще приємніше. А яка фотосесія вийде!
З іншого боку буде теж лиман, але більш глибший, з хвилями і більшою кількістю водоростей. Кому що до смаку.
Якщо ви ще сумніваєтесь, чи їхати на ферму – однозначно їдьте. Адже все треба побачити і відчути самому, щоб зрозуміти, чи захочете ви сюди повернутися ще раз.
