20 лютого вшановується пам'ять Героїв Небесної Сотні. Напередодні, 17 лютого, Верховна Рада ухвалила постанову, якою визначає Революцію Гідності одним з ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи. Біляївка.City вирішили в цей день скласти коротку хронологію тих подій та пригадати найбільш яскраві моменти, які зафільмовані на фотографіях. Більщ детально про кожний день Революції Гідності можна прочитати за посиланням на сайті Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні.
21 листопада 2013 року. Півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти небажання проросійського президента Віктора Януковича підписувати Угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Хоча до цього кроку держава йшла роками, зокрема і сам Янукович на початку своєї кар'єри.
Втікач Віктор Янукович передумав підписувати Угоду про асоціацію з ЄС після розмови з російським президентом Володимиром Путіним. Про це йдеться у статті німецького видання Der Spiegel, який опублікував деталі подій, що передували виходу українців на Майдан. Президент Віктор Янукович сказав журналістам, що підпише цю угоду тільки у тому разі, якщо Україні запропонують "нормальні умови". Він також наполягає на тристоронніх переговорах Україна-Росія-ЄС, проти чого заперечує Євросоюз.
28 листопада 2013 року.
Підняти людей на акції протесту допомогли соціальні мережі. Twitter і Facebook швидко рознесли інформацію про громадські акції. Першими вийти на Майдан Незалежності запропонували журналісти «5 каналу» Інна Неродик і Ольга Сніцарчук. Але найбільший ефект справив пост у Facebook журналіста Мустафи Найєма. «Зустрічаємось о 22:30 під монументом незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», - написав Найєм. Незабаром на Майдані Незалежності зібралося близько 1,5 тис. осіб.
24 листопада 2013 року. На Майдан виходять сторонники Євроінтеграції. Відбувається велика хода на Майдані Незалежності. Вона збирає більше 100 тисяч прихильників проєвропейського розвитку України. Стаються перші сутички з міліцією (7 листопада 2015 року в Україні припинив діяти закон «Про міліцію» і набув чинності у повній редакції закон «Про Національну поліцію»).
30 листопада 2013 року. Начальник ГУМВС України в Києві Валерій Коряк віддав безпосередній наказ про застосування сили у розгоні Євромайдану. Силовий розгін Євромайдану стався в ніч з 29 на 30 листопада. Він змінив життя не лише молодих людей, які вийшли на протест, а й цілої країни.
Наразі Валерій Коряк оголошений у міжнародний розшук та переховується в Росії. Йому надали російське громадянство. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст судової ухвали.
1 грудня 2013 року. На Майдані Незалежності відбувається Всеукраїнське народне віче. За різними підрахунками воно зібрало до мільйона учасників.
Сталося захоплення КМДА і Будинку профспілок, жорсткішими стали сутички з міліцією. Молодь закидала її фаєрами та бруківкою.
8 грудня 2013 року. На Майдані зібралося близько мільйона. Того ж дня в Києві повалили пам’ятник Леніну – по всій Україні почався «ленінопад»
9 грудня 2013 року. Внутрішні війська та спецпризначенці розпочали атаки на блокпости та барикади Євромайдану. В ніч на 11 грудня силовики здійснили спробу штурму Євромайдану.
15 грудня 2013 року. Євромайдан прийняв резолюцію, яка забороняє Януковичу підписувати угоду про вступ України в Митний союз. Протестувальники висунули вимогу звільнити всіх політв'язнів.
16 січня 2014 року. Верховна Рада приймає пакет законів, які суперечать Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прямо суперечать зобов'язанням і обов'язкам України як члена ООН, Ради Європи та ОБСЄ. Поіменний список, хто за них голосував, за посиланням.
19 січня 2014 року. У центрі Києва збираються кілька десятків тисяч протестувальників. Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Сутички між мітингувальниками та «Беркутом»: поранили близько 100 мітингувальників.
Водохреща – запам'ятається масовою вуличною бійкою в Києві
22 січня 2014 року. Вбивають Сергія Нігояна та Михайла Жизневського - перших двох Героїв Небесної Сотні. Стається захоплення державних адміністрацій в областях України.
Сергій Нагоян
Похорони Михайла Жизневського
28 січня 2014 року. Верховна Рада України скасувала закони 16 січня, уряд Азарова йде у відставку. 29 січня ухвалили законопроєкт щодо амністії учасників акцій протесту.
15 лютого 2014 року. Учасники акцій протесту на Майдані Незалежності розпочали процедуру звільнення Київської міської державної адміністрації.
19 лютого 2014 року. Стається підпал Будинку профспілок. Силовиками з вогнепальної зброї було вбито більше 20 осіб. Запеклі сутички відбуваються в центрі Києва. Проведення антитерористичної операції на Майдані Незалежності
20 лютого 2014 року. В столиці відбуваються чергові перемовини опозиції з Януковичем за посередництва іноземних парламентарів.
Правоохоронні органи досі не затримали жодного силовика, який стріляв по демонстрантах
Уранці після прибуття до Києва автобусів з активістами із західних областей України активізувалися сутички між силовиками та протестувальниками.
Протестувальники у Києві перейшли у наступ, на дахах готелів розташувались снайпери, що відкрили прицільний вогонь по протестувальниках на ураження, число загиблих досягло 35 осіб, а надвечір - 60 загиблих. Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України»
Демонстранти виносять вбитого пострілом снайпера. 20 лютого, Майдан Незалежності
22 лютого 2014 року. Кінець режиму Януковича: Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України.
Список українців, які стали Героями Небесної сотні - за посиланням.
Загалом у «Справі Майдану» — узагальнена назва низки кримінальних проваджень, пов'язаних із перешкоджанням проведенню мирних акцій протесту, визначено 2442 постраждалих осіб. Розгляд справи триває. Наразі, 21 січня 2021 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у низці справ щодо подій Революції гідності. Це, зокрема, справи Шморгунов та інші проти України, Луценко і Вербицький проти України, Кадура і Смалій проти України, Дубовцев та інші проти України і Воронцов та інші проти України.
Суд, зокрема, встановив, що українська влада свідомо застосовувала жорстоке поводження і що держава Україна несе відповідальність за вбивство принаймні одного протестувальника — Юрія Вербицького. Суд константував порушення статті 3 (заборона тортур і нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження) Європейської конвенції про права людини, пунктів 1 і 3 статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 11 (свобода зібрань та асоціацій), статті 2 (право на життя) і статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя).
Також зазначено, що виявлені порушення були стратегією з боку влади, а розслідування подій на Майдані у багатьох випадках було неефективним. Суд констатував відсутність незалежного і ефективного механізму в Україні для розслідування злочинів, скоєних співробітниками правоохоронних органів і недержавних агентів (тітушок) під час подій на Майдані.
