На сайті Біляївка.City розпочинається спецтема "Євроремонт України - в чому зацікавленість самих українців". Ми спробуємо простими словами розповісти про складне - навіщо Україні намагатися наблизити законодавство до європейського, як це вплине на життя кожного з нас. Спробуємо на прикладі інших країн розповісти, як вони проходили шлях, який сьогодні розпочинає Україна.
Замислювалися ви, чому тисячі українців вийшли на майдани своїх міст та на головний Майдан країни, коли екс-Президент Янукович не захотів підписувати Угоду про асоціацію з ЄС? Справа ж далеко не у закритих кордонах. Насправді, рух до європейської спільноти - це зовсім про інше. Це про глобальні зміни в законодавстві, в житті країни та, передусім, в свідомості громадян. Право бути рівним членом європейської спільноти - це про пріоритет екології в усіх проектах, про заощадливе ставлення до ресурсів, про безпеку руху на дорогах, про якісну медицину та відповідальність лікарів, про рівні права всіх громадян та їх рівні обов'язки перед власною державою та її Законами, про відкриті дані та прості механізми ведення бізнесу та багато іншого. Відкриті кордони - це лише бонус, невелике заохочення, яке продемонструвало відкритість європейської спільноти до України та її громадян.
Корисним досвідом, як вони долали цей шлях, під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі поділилися представники Естонії.
Естонія — колишня радянська республіка, невелика північна країна. Вирвавшись з Радянського союзу під час перебудови, вона, не вагаючись, почала рух до цивілізації й менше, ніж за десять років, увійшла до НАТО та Європейського Союзу. Хоча Естонія починала навіть в гірших умовах, ніж Україна, проте за два десятиріччя перетворилась на сучасну європейську державу.
Тііт Мацулевич, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні (1996-1999) відзначив:
- Двадцять шість років тому Україна та Єстонія стояли на одній позиції. Навіть Естонія мала гірші стартові можливості, оскільки у неї не було таких ресурсів, які є в Україні. Сьогодні Естонія посідає перше місце в рейтингу трансформації постсоціалістичних держав. Валовий продукт на душу населення складає 18000 доларів, в Україні - 3000.
На думку Тііта Мацулевича, рух Естонії до Європейського Союзу відповідав національним інтересам країни, але не був самоціллю.
- Ми робили реформи заради себе, заради майбутнього, - говорить він, - євроінтеграція - це процвітання та розвиток країни за умови свободи і безпеки.
Втім, як розповів Надзвичайний і Повноважний Посол, в країні так само вистачало популістів, які стверджували, що Єстонії не потрібно вступати до Європейського Союзу. Вони говорили:
- Ми вийшли з одного Союзу, відновили Незалежність, - навіщо нам йти до іншого, - однак таких була меншість.
Коли в Естонії проводили референдум щодо членства країни в ЄС – 66% естонців проголосували за членство, а за результатами опитування, яке проводили у березні в Україні, 66% українців підтримують її членство в ЄС, – зазначив пан Мацулевич.
Тііна Ілсен, заступник директора Естонського центру Східного Партнерства, яка брала участь у круглому столі, розповіла, як крок за кроком вони реформували країну. Зокрема, розповіла на банальному та зрозумілому всім прикладі, як приведення у відповідність до європейських норм естонського законодавства змінило відношення жителів до проблеми зі сміттям.
В Естонії за короткий термін змінили систему збору сміття, запровадили відшкодування тим, хто здавав тару на переробку. Естонія – одна з 14 країн світу, яка, крім роздільного, успішно впровадила також депозитне збирання відходів та зараз ділиться цим досвідом з іншими країнами. Товар, що підлягає депозитному обміну, відповідно маркується. В кожну упаковку закладено 10 євроцентів на повернення.
Матеріал, зібраний через депозитну систему, чистий, тому на 100 % придатний до переробки. З ПЕТ-пляшок виготовляють нову тару, коробки для салатів, текстиль. Зі скла – нові склянні пляшки. З металу – нові банки, покришки до автомобілів, будівельні матеріали. В Естонії з кожним роком кількість поверненої тари тільки зростає. Така система мотивує навіть не дуже екологічно освідчених осіб здавати придбану упаковку.
Євроінтеграція стала для Естонії кроком до створення більш екофрендлі середовища. А це - збільшення тривалості життя громадян, їх здоров'я, покращення якості життя.
Сьогодні Естонія, як розповіли на зустрічі, активно підтримує Україну в її русі до Європейської спільноти. І готова допомагати уникати тих проблем, які свого часу були на їх шляху.
Просто про складні питання євроінтеграції України до Європи ми будемо розповідати нашим читачам в рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства, спрямованого на підтримку та зміцнення ЗМК у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Донецькій областях.
Проект здійснюється за підтримки Естонського центру східного партнерства та Державного департаменту США.
