Як громадськість може відповісти на виклики пандемії: історії активістів Біляївщини

Купити бойлер та пральну машинку для Швидкої, роздати 5000 безкоштовних масок, організувати "Полицю добра" та розділити з місцевою радою обов'язок з догляду за територією населеного пункту - це все можуть зробити небайдужі до свого населеного пункту мешканці та мешканки. Головне, усвідомити, що громада - це і є ми. Своїми історіями поділилися активісти з Біляївки, Великого Дальника та Хлібодарського, які під час пандемії ковід-19 змогли реалізувати кілька важливих ініціатив. 

Пральна машинка та бойлер для Швидкої допомоги

Це була спонтанна акція, яку ініціювала редакція Біляївка.City, дізнавшись, що через брак фінансування медики біляївської Швидкої не мали змогу на робочому місці прийняти душ, випрати робочий одяг. У ситуації, коли на кожен виклик з температурою медики мали виїжджати повністю у захисній екіпіровці, це було важливим елементом створення комфортних та безпечних умов для їх роботи.

Для більшої прозорості у зборі коштів, наша редакція попросила долучитися місцеву громадську організацію “Сузір’я добра”, які майже щодня звітували про нові надходження. Ми попросили всіх меценатів обов’язково маркувати свої внески – для Швидкої.

Буквально за кілька днів на рахунок надійшло майже 4000 гривень. На цьому збір зупинили. Бо бойлер та машинку Швидкій купили благодійники (на головному фото - прим.ред.).

- Мова йде про родину підприємців з Біляївки Любов та Володимира Колотілових, - розповідає Андрій Аносов, головний лікар Біляївської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, - вони прочитали публікацію, зателефонували та передали нам бойлер та пральну машинку. 

Зібрані кошти керівниця ГО "Сузір'я добра" Оксана Кубінська передала медикам, їх витратили на захисні речі та стерилізатори.

5000 безкоштовних масок та "Полиця добра”

Це ініціатива двох дівчат з села Великий Дальник, Біляївського району Юлії Борзенко та Олесі Сімчук. Вони створили громадську організацію “БлагоДіло”, яка почала працювати задовго до оголошення карантину.

Юлія Борзенко та Олесі Сімчук.  ГО "Благоділо"

- Нам захотілося змін – для себе, для молоді, для своїх маленьких дітей, - розповідає Олеся Сімчук.

За її словами, молодь виїжджає з Великого Дальника до Одеси. Вони хотіли її затримати в селі. Для цього почали проводити різноманітні концерти, арт-проєкти. Наприклад, організували першу виставку домашніх тварин, а у якості ведучої запросили ветеринарку, яка розповідала про чотирилапих учасників виставки.

- Ми вважаємо, що це наша відповідальність за село, бо ми його любимо, ми хочемо його бачити його заможнім, а людей в ньому щасливими, - додає Юлія Борзенко, - тому пишемо різноманітні проєкти, шукаємо підтримку серед місцевих підприємців, активних мешканців та мешканок.

Коли розпочався карантин, дівчата також долучилися до того, щоб підтримати найменш захищених земляків та землячок. Важливою умовою якісної співпраці з громадою називають те, що давно комунікують усі заходи в соціальних мережах та ведуть групу у viber.

- Ми постійно в контакті з усіма. У групі можна розмістити інформацію, кому треба допомога, на що збираємо кошти, як витрачаємо. Тут учасники та учасниці можуть написати про своїх сусідів, які опинилися у скруті, - говорить Юлія.

Таким чином, нещодавно вони з’ясували, що в селі живе одинока жінка, внутрішня переселенка з Луганська. Вона сама виховує онука. Півроку з гарячих страв родина харчувалася лише мівіною, бо в арендованому приміщенні не було плити. Хтось знав про цю ситуацію та написав про неї у групу, знайшлася людина-благодійник, яка майже у той же день купила жінці електроплитку. 

Людмила з Максимом - внутрішньо переміщені особи з Луганська  ГО "Благоділо"

Важливо прозоро та публічно звітувати про всі кроки організації та не лобіювати нічиїх політичних інтересів. 

- Коли почався карантин, а в аптеках не було масок, до нас звернувся ще один благодійник. Він захотів зберегти у таємниці своє ім’я та передав нам 5000 одноразових масок для односельчан, - говорить Олеся, - довіри нам їх роздати.

Юля каже, що 1500 масок вони завезли у село Петродолина. У перспективному плані Одеської області воно має увійти до майбутньої Великодальницької ОТГ. Це був такий крок довіри та надії на майбутню співпрацю. Інші роздавали літнім людям Великого Дальника.

5000 масок роздали безкоштовно активістки з Великого Дальника літнім землякам ГО "Благоділо"

- Були такі, які плакали від неочікуваності. Бо в магазин навіть за хлібом без маски не вийдеш. Ми тоді переконалися вкотре, як багато значила ця увага та підтримка громади для літніх людей. 

Юлія додає, що на травневі свята вони просто вдома нарвали піони та, з дотриманням санітарних заходів, рознесли букети одиноким бабусям. 

Уявіть, вони плакали! Бо потребували уваги та підтримки від громади.

Це стало поштовхом для створення у селі “Полиці добра”. Принцип таких полиць повсюди однаковий: маєш, що покласти – поклади, потрібно щось взяти – візьми.

- Цю полицю ми обладнали поруч з канцелярським магазином, бо тут важливо було заручитися згодою та підтримкою власників, - розповідає Олеся, - хтось мав придивлятися, щоб не було зловживань, шахрайства, і робити це від щирого серця, а не з примусу.

Місце розташування було зручним ще й тому, що поруч розташований мережевий супермаркет. Оформили полицю яскраво, а промоцію знову ж таки, зробили в усіх соціальних мережах, роздрукували оголошення та причепили поруч з багатоквартирними будинками, зупинками. Ті, кому могла знадобиться продукція, засоби гігієни з полиці, смартфонів, переважно, не мають.

"Полиця добра" у селі Великий Дальник  ГО "Благоділо"

- Ще важливий момент, ми одразу зробили закупку від себе, - говорить Юля, - щоб полиця не було пустою. Коли все розбирали, так само додавали якісь продукти, речі. Переважно, це були крупи, овочі, мило, зубна паста, засоби гігієни тощо. Буквально з перших днів люди почали залишати їх для тих, хто не міг купити. 

Така мобілізація громадськості дозволила пережити карантин та згуртувати ще більше небайдужих мешканців Великого Дальника. До ініціативної групи, до речі, телефонували з сусідніх сіл, запитували, як вони можуть організувати таку полицю у себе. Загальними правилами великодальничанки поділилися, але вважають, що головне – це крок за кроком вибудовувати довіру до своєї ініціативної групи та намагатися не підводити її жодним своїм вчинком. Ця довіра може стати фундаментом для більш глобальних проєктів. 

Так, заручившись підтримкою місцевої сільської ради, вони планують змінити повністю обличчя сільського парку, збудувати там скейт-парк. Зараз працюють з дизайнерами, а кошти на реалізацію проєкту шукатимуть, зокрема, на краудфандингових платформах (дають можливість знаходити кошти для реалізації своїх ініціатив серед широкого кола однодумців - прим.ред.), а також в різноманітних грантових програмах.

Варто зазначити, що такі ж благодійні продуктові набори передавали літнім та одиноким людям у Біляївській громаді. Але тут координацію всіх дій, складання списку людей, які потребують допомоги, взяли на себе міська організація ветеранів України та Біляївська міська рада.

- Важливо дуже широко розповсюдити інформацію, куди звертатися, якщо люди знають про випадки потреби у продуктовій допомозі, - говорить керівник Біляївської міської організації ветеранів України Анатолій Любчак, - ми багато розповідали, на яких вулицях ми були, скільки завезли наборів. Хтось говорив, що добро треба робити тихо, але сама інформаційна кампанія дозволила встановити всіх, кому потрібна була допомога. 

Продуктові набори для мешканців та мешканок Біляївки - частину передав мережевий супермаркет, ще частину місцеві підприємці та благодійники  Біляївка.City

 

Після кожної публікації організація отримували 10-15 повідомлень: хтось пропонував допомогу, купував продуктрові набори, а хтось, навпаки, повідомляв про сусідів, які не сидять в інтернеті, газет не читають, на вулицю не виходять через інвалідність, хворобу, але дуже потребують допомоги громади.

Також, завдяки активному інформаційному супроводу кампанії, до соціальної служби звернулося декілька родин, які перебували на самоізоляції та потребували допомоги. 

Багаторазові маски для медиків, поліції, рятувальників та комунальних служб

Це громадська ініціатива кількох осередків біляївчанок та біляївців. На старті карантину, коли полиці з масками виявилися пустими, багато служб залишилися без елементарних засобів захисту.

Не залежно одна від одної, шити маски для них почали в дитсадку, в молодіжному центрі при місцевому храмі та у приватному ательє.

- Коли тільки показували Китай, я чоловіку так і сказала: до нас це теж дійде незабаром, - згадує Оксана Бобрусьова, власниця невеличкого приватного ательє з ремонту та пошиву одягу, - я усвідомлювала, що Україна до такого виклику не готова. Тому ще тоді почала розмірковувати, чим можу допомогти. Моя зброя – це голка, ножиці та машинка. Написала в міську групу, що пошию маски безкоштовно, якщо люди дадуть тканину.

Оксана розповідає, що першими звернулися медики. Маски були потрібні технічним працівникам, на яких їх спочатку не купували та не передбачали. Потім почали звертатися поліцейські, рятувальники. Всім їм Оксана пошила багаторазові маски.

Для комунальників та працівників міських служб, які забезпечували життєдіяльність громади, маски шили вихователі біляївського дитсадка “Капітошка” та молодіжного клубу при одному з міських храмів.

Учасниці молодіжного клубу при Свято-Успенському храмі у Біляївці Володимир Підгаєцкий

Благодійна послуга виявилися дуже затребуваною. Тканину передавали мішками.

- Якось прийшла бабуся, принесла білосніжну накрохмалену простинку з бавовни, - розповідає Оксана Бобрусьова, - стоїть в дверях, мнеться, несміливо запитує, чи правда, що шию безкоштовно маски, бо без неї нікуди не пускають. Тоді зрозуміла, що справа, ніби, маленька, але така важлива.

Розділили обов'язки з догляду за територією селища 

Наразі мова піде про соціально відповідальний бізнес - готель "Хлібодарський" та його власника Дмитра Кабаненка. 

Вперше звернули увагу на діяльність готеля кілька років тому під час снігової хуртовини. На сторінці у Facebook з'явилося повідомлення, що всі мандрівники, водії, яких застала в дорозі буря, можуть перечекати її в закладі. На них там чекає прихисток, чашка гарячого чаю та бутерброд. 

- Я часто буваю за кордоном, бачу, яким може бути життя, взаємодія людей, влади та бізнесу, - розповів нам Дмитро Кабаненко, - тому вирішив, що варто запроваджувати таке у нас. Мені подобається цивілізація та порядок. Тим паче, що зовсім поруч є приклад облаштованого населеного пункту - Авангард. Це не Європа, а поруч. Значить, може і у нас так бути. 

Вже кілька років поспіль Дмитро та працівники його готеля долучаються до облаштування території селища - прибирають стихійні звалища, обрізають дерева, розчищають чагарники. 

Власним коштом, використавши три тонни відсіву щебеню, працівники готелю облаштували узбіччя дороги у селищі Готель "Хлібодарський"

Один з найбільш важливих соціальних проєктів, які реалізували - це боротьба з амброзією.

- За освітою я агроном, тож до цього питання підійшов з наукової точки зору, - розповідає Дмитро, - багато читав, якими препаратами можна здолати рослину, щоб не шкоди іншим. Дивився, як це роблять за кордоном. Найефективніше, на мій погляд, підходить бішофіт — це природна сіль. Вона знищує амброзію, але не шкодить іншим рослинам. Просив мешканців наносити осередки амброзії на карті, щоб ми могли оперативно її знищувати.

Все, чим займалися активісти, вони намагалися роботи якісно та ґрунтовно. Якщо викос трави - то тільки газонокосарками, прибравши перед цим каміння, сміття. Роботу активістів помітили у місцевій раді, які почали навіть робити замовлення з благоустрою населеного пункту. 

Під час карантину, коли можливості місцевих бюджетів впали, така підтримка з боку соціально орієнтованого бізнесу була дуже важлива. 

Місцева рада компенсувала частину затрат, допомагала технікою, а підприємець разом з працівниками виконували роботи з благоустрою селища. 

Робити свій внесок у благоустрій населеного пункту може кожен мешканець, впевнений Дмитро, навіть, якщо не має техніки чи колективу. Почати можна з невеликих кроків. Наприклад, прибрати хоча б невеликий клаптик території населеного пункту.

Було-стало, відпочинок поєднаний з прибиранням - допомогав під час карантину підтримувати порядок в селищі  Готель "Хлібодарський"

- На жаль, у нас не всі мешканці мають потребу жити в чистому селищі. Відстоюють своє право смітити, палити сміття, листя, - говорить Дмитро, - тому інколи доводиться долучатися просто звичайним прибиранням території. 

Усі активісти та активістки, з якими спілкувалися, відзначали, що їхні рішення реагування на виклики пандемії не є унікальними. Їх можна повторити в будь-якому населеному пункті. Вони дозволять пережити складні часи, бути більш зґуртованими та дружніми громадами. 

«Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки».