8 травня 2020 року, у День пам'яті та примирення, у Біляївці поруч з пам'ятником тим, хто звільнював станцію Дністер у роки ІІ-ої світової війни, з'явилася скульптура місцевого майстра Олександра Коваленко. Це маленька, білосніжна, тендітна дівчинка, яка тримає в руках кухлик, з яким у роки війни мешканці Одеси підходили, щоб за картками отримати кілька ковтків води.
Ця історія - не вигадка. Одеса в роки ІІ-ої світової війни була єдиним містом, де взяті в оточення мешканці, відчували не лише голод, а й спрагу. В обласному центрі майже немає власних запасів питної води. Одеса - це місто, де казка про живу та мертву воду стала дійсністю. Бо води навколо дуже багато, але вона не придатна для пиття.
Уже майже 150 років воду одеситам постачає станція "Дністер", яка знаходиться у місті Біляївка.
У далекому 1941 Одесу відрізали від Біляївки, щоб змусити спрагле місто здатися. А у 1944, коли німецько-фашистські війська відступали, найголовнішим завданням ворога було знищити, підірвати станцію.
Цьому завадила проста біляївська жінка Ганна Костецька, іменем якої названа одна з вулиць Біляївки.
Саме на згадку про ці події місцевий майстер Олександр Коваленко виготовив скульптуру дівчинки, яка композиційно доповнила пам'ятник солдатам, які полягли, захищаючи та визволяючи станцію "Дністер".
І хоча через карантин масові заходи заборонені, але невелике відкриття пам'ятника все ж таки відбулося, а митець та його друг і наставник - художник Валерій Сиров отримали подяки за свою роботу від міського голови Михайла Бухтіярова.
Квіти до братського могили, поруч з якою тепер стоїть нова скульптура, поклали представники колективу станції "Дністер" та мешканці мікрорайону, який знаходиться поруч.
Варто зазначити, що творчий тандем Коваленка та Сирова прикрасили Біляївку вже цілою низкою дерев'яних скульптур. Так, завдяки ним у парку станції "Дністер" з'явилася Поляна казок, а на набережній - куточок героїв романів Ільфа і Петрова "Дванадцять стільців" та "Золоте теля".
