Вони першими потрапляють на місце злочину, першими його оглядають, фотографують, знімають відбитки пальців, упаковують всі речові докази. А інколи їм годинами доводиться працювати поруч з тілом жертви. Від їх уважності та прискіпливості залежить, чи матиме слідство зачіпки та докази, щоб швидше розкрити злочин. Сьогодні ми спілкуємось з криміналістами: наскільки важко їм знаходити докази, і чи відповідає реальності робота їх колег, яку ми бачимо на кіноекранах?
Роман Олійник починав зі слідства, а з 2009 року працює криміналістом в Біляївській поліції. За його словами, робота це цікава, але дуже копітка.
- Те, що на перший погляд може здаватися незначною дрібницею, може в результаті виявитись вирішальною зачіпкою, - говорить він.
В обов’язки криміналіста, розповів Роман, входить якісний огляд місця злочину, пошук, фіксація речових доказів, які можуть допомогти встановити злочинця. Важливо тут не лише їх всі побачити, а й грамотно вилучити і спакувати. Адже є багато видів експертиз, і кожна вимагає свого протоколу.
А от експертизу криміналісти не проводять, цим займаються вже експерти.
Напарник Романа - Ігор Довженко. В нього за плечима практика роботи в карному розшуку, у спецпідрозділі. За сімейними обставинами перевівся працювати в Біляївку. Планував лише тимчасово замінити Романа на період його відпустки, пройшов стажування. Але так захопився криміналістикою, що вирішив залишитись.
- Мені сподобалось. На місце злочину ми прибуваємо перші, можемо перші відтворити картину того, що відбулося, починаємо шукати різні речі, які можуть стати речовими доказами, фіксуємо відбитки. Це цікавий і корисний досвід, який знадобиться в подальшому будь-якому поліцейському, - зазначає він.
Незамінним помічником в роботі криміналістів є спеціальний чемодан, де зберігаються усі необхідні інструменти. Починаючи від дактилоскопічного набору і завершуючи пінцетом, халатом, перчатками і бахілами.
- Роботу завжди треба починати з заходів безпеки. Важливо не травмуватися самим і не залишити власні сліди на місці злочину, - пояснює Роман.
Свій найперший виїзд на місце він вже не пам’ятає. Але говорить, що на його практиці були усі види злочинів та подій: вбивства, крадіжки, розбій, ДТП тощо.
- Запам’ятав один випадок. Крадій проник через вікно і виніс цінні речі. В ході огляду встановили, що працював злочинець у перчатках. Але на очі мені потрапив шматочок скла, який лежав на вулиці поодаль. Я обробив його і виявив відбитки. Осколок заважав крадію, він взяв його ще голими руками і відкинув в бік.
Згадує історію з власної практики, пов’язану з відбитками, і Ігор.
- Це була крадіжка з машини. Розбили скло, забрали барсетку. Зазвичай, злочинці працюють у перчатках і відбитки не залишають. Але я вирішив обробити порошком видавлене скло. На здивування на ньому проявився цілий відбиток долоні. Пробили за базою і знайшли її власника, крадій вже був раніше судимий.
Ігор Довженко знайомить школярів з професією криміналіста
Поранення, травми, кров, трупи – такі речі хлопці вже звикли сприймати спокійно. Більше того, в оточенні цього їм доводиться інколи знаходитись і працювати не одну годину, поки не виявлять усі сліди і не зберуть докази.
- Тіло лежить, а ти поки місце не опишеш, маєш навколо нього ходити і все помічати.
Найважче, говорять наші співрозмовники, коли знаходять тіло, яке вже пролежало тривалий час.
- Якось був випадок, коли у посадці після того, як зійшов сніг, знайшли тіло чоловіка. Дивитися, звісно, неприємно, але можна. А от вдихати запах, що стоїть навколо, – це проблематично.
Інколи працюють криміналісти в присутності вбивць. Це, переважно, випадки побутових конфліктів, коли злочинців виявляють на місці. Останні, за словами хлопців, як правило, поводяться спокійно, коли в них беруть відбитки, фіксують на одязі та тілі сліди крові тощо.
- Причина, мабуть, - це стресовий стан. Вони ще не зовсім розуміють, що накоїли, - припускають криміналісти.
Роман Олійник під час роботи
Ми запитали у героїв нашої публікації, чи відповідає реальності робота криміналістів, яку ми бачимо в кіно, на кшталт серіалів "CSI: Місце Злочину"? Коли героям за найдрібнішими зачіпками вдається швидко розкрити злочини.
- Відповідає, відсотків на 15, - зазначає Ігор. – Як в будь-якому кіно, там все перебільшене. У нас, на жаль, немає таких технологій і можливостей. Коли, наприклад, взяли ДНК, а за 10 хвилин вже змогли встановити людину, якій вона належить. В Одеській області лише один науково-дослідний експертно-криміналістичний центр. Може минути не один і не два тижні, щоб отримати результати.
- У фільмах показано, як все має бути в ідеалі. Там є супер оснащення, якого, можливо, поки що, немає в нас, - зауважив Роман. - Але абсолютна правда в тому, що якості спеціалістів – уважність, прискіпливість, здатність аналізувати, зіставляти факти, робити логічні висновки в цій роботі мають не менше значення.
Фото з архіву Біляївського ВП
