Початок вересня — добрий час для того, щоб перебрати в пам'яті спогади про літню відпустку, передивитися фото з подорожей та поділитися враженнями від подорожей з друзями.
Ми розповімо про мандрівки очима наших земляків. Побут, відпочинок, перші враження, лайфхаки та застереження. Перша розповідь про Естонію, країну, яку відвідала завдяки програмі для журналістів від Естонського центру східного партнерства та Українського кризового медіацентру. В Естонії була вперше, тому відкривала її для себе з чистого аркушу, а поїхала звідти, залишивши там шматочок свого серця.
Як дістатися та чому варто побувати
До Талліну, столиці Естонії, літають прямі рейси з Києва. Літаком дорога туди-назад на одну людину обійдеться близько 5000 гривень. Також "Укрзалізниця" пускає потяг "чотирьох столиць", який поєднає між собою Київ, Мінськ, Вільнюс та Ригу. Звідти дістатися до Естонії зовсім не складно, а вартість на потяг стартує від 1640 до 4428 гривень.
Після відновлення Незалежності Естонія, на відміну від України, не вагалася. Одразу обрала для себе шлях реформ, перетворень та різкого прощання з радянським минулим. Всі ті речі, які відбуваються у нас зараз - декомунізація, децентралізація, реформи поліції, медицини тощо вони провели у 90-ті. І сьогодні Естонія - це абсолютно європейська країна. Тут щасливі від того, що повернули собі свою країну, мову та культуру.
— Все, чим ми пишаємося, було створено зараз, протягом років Незалежності, — сказав нам Тііт Мацулевич, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні (1996-1999), — все, що маємо поганого, нефункціонального, нелогічного — це стосується речей, які ми отримали у спадок від радянської окупації.
Будинок Естонського Парламенту
Скажіть Естонії "tere" — "доброго дня". Вам тут будуть раді та покажуть, якою буває гаряча естонська гостинність, яку демонстрували нам, журналістам з України.
Де зупинитися, ціни, традиційна кухня
Оскільки я була тут на запрошення естонських друзів України, тому власне не бронювала житло. Однак огляд цін на Booking говорить, що ціни стартують від 650 гривень за номер. Країна входить до ЄС, тож офіційною валютою тут є євро. Розмовляють переважно естонською, втім російську теж можна почути.
Щодо цін, то продукти в супермаркетах коштують приблизно, як в Україні. Однак, зауважте, що середня зарплатня стартує від 1200 євро. До речі, про всі страшилки, які розповсюджують про нібито негативну ситуацію в Естонії після вступу до ЄС. За вісім днів не зустріла жодну людину, яка б скаржилася на це.
Естонці просто перебудували свою свідомість. Навіть комунальні платежі, як нам розповіли, спочатку стимулювали людей утеплюватися, заощаджувати, а тепер вже платіжки цілком питомі до прибутків. За комунальні послуги в квартирі треба заплатити 150 євро, у приватному будинку в зимовий період до 200-250 євро. За умови, що в родині працює двоє людей, які отримують зарплатню разом 2400-2600 євро — це цілком підйомні суми.
Зверніть увагу, більшість вхідних дверей, що в місті, що в селі - виходять на вулицю. Будувати країну на довірі людей один до одного - вигідніше, ніж будувати паркани
Їжа. На сніданок вам запропонують рибу в різних виглядах: шпроти, кільку, оселедець, червону рибу. Взагалі, про свою країну естонці кажуть, що їй сто років під кілем. Так вони підкреслюють, що є нацією мореплавателів, будівельників кораблів та риболовів.
Риба - обов'язкова страва місцевої кухні
З цікавих та незвичних страв, якими тут пригощали — картопляне пюре з перловою кашею, надзвичайно смачний житній хліб з різними добавками. Також тут їдять оленину, а на десерт обов'язково запропонують мус з кефіру, висівок та варення.
Ще одне відкриття естонської кухні - риба, яка подається зі смаженою капустою та маринованими овочами під соусом зі шпинату
А ще тут п'ють багато води - простої з крану. Система очистки така, що воду не потрібно додатково пропускати через додаткові фільтри. Здалося, що люди тут зовсім мало п'ють солодких газованих напоїв. Натомість у просту воду кидають квіти, ягоди, роблячи її більш ароматною.
Компот та вода та відсутність солодких газованих напоїв
До речі, ще один міф, який я розвінчала тут — не зустріла естонців, образ якого формували в Радянському союзі. Вони, насправді, дуже швидкі, гарячі (без жодного підтексту) та емоційні. Саме такі, якими мають бути потомки підкорювачів хвиль та морів.
На відео: Це аматорський хор чоловіків, естонців, які у вільний від роботи час збираються, щоб поспівати пісні та потішити публіку. Серед них є екс-мер якогось містечка, пожежник, продавець квітів тощо.
Перше враження
— Я хочу взяти з собою додому це небо! А ще навчитися так сильно любити свою землю. Горіти бажанням зробити її кращою, робити свою роботу якісніше, щоб отримати нехай через 5-10 років хоча б щось схоже.
Тут немає пластику, мафів, а головне - високих парканів
В Естонії ідеальний порядок та чистота. Море зелені, кришталево чисті озера, безкраї ліси, доглянуті парки, уквітчені вулиці. Ми проїхали десятки кілометрів, а за вікном, в парках, на озерах — повсюди відчуття, що тут живуть люди, для яких цей шматочок землі є надзвичайно дорогим.
Коли людина живе в гармонії з природою
Естонія не дуже релігійна країна. Тут вірять, як їх пращури, в живу силу природи. Бояться зрубити зайве дерево чи отруїти озеро. Навіть одне з державних свят — День літнього сонячного рівнодення. Люди збираються, палять вогнища, спілкуються та спостерігають, о котрій годині вночі при сонячному освітленні ще можна читати газету чи книгу. Цього року, розповіли нам, сонце сховалося на початку третьої ночі. Хто знає, можливо, саме віра в живу силу природи рятує людей від того, щоб руйнувати місце, в якому вони живуть.
Інфраструктура
Тут Європа. Це не тільки про дороги, тротуари, велодоріжки, парки та громадські простори.
Перш за все, безпека. Наприклад, на острові Курессааре на 35 000 жителів (без урахування тисяч туристів) у рік стається 300 злочинів — це від дрібного хуліганства до кримінальних правопорушень. Вночі можна гуляти містом та не боятися за власне життя: кругом освітлення, вказівники, інтерактивні дошки. Взагалі, Естонія — країна, де, не виходячи з дому, через інтернет, можна отримати максимум адміністративних послуг.
Демократичність. Вона в усьому. Від одягу, який відповідає подіям, до Президента Естонії Керсти Кальюлайд, яку ми побачили на Фестивалі думок у Пайде. Вона прийшла в супроводі одного охоронця за 15 хвилин до початку заходу, сіла на стілець та приготувалася до дискусії. Перед нею ходили люди, сиділи на газоні, пили каву, ставили їй запитання без цензури та купюр. Це норма для цивілізованого суспільства — не цілувати руки тим, кому народ тимчасово делегував повноваження управляти країною. Ставитися з повагою, але як рівний до рівного.
Ось в такому форматі проходить спілкування Президента країни з громадянами
Рівні права — це не тільки про людей, а й про тварин. За вісім днів ми не зустріли безпритульних собак та котів. Відповідальність по-європейськи — це будувати відносини так, щоб права кожного були захищені. Зокрема, тварини - на гуманне ставлення. Замість вулиць ми зустріли песика в коридорі суспільної телерадіокомпанії. Він прийшов на роботу зі своєю господаркою.
Що подивитися
Починати варто з Талліна. Його вузенькими вуличками можна блукати годинами. Місто пахне кавою, свіжою випічкою та цукерками. Кожен будинок тут наче з казки. Його стара частина, на думку ЮНЕСКО – найкраще збережене середньовічне місто у Європі. Тут влада закликає відмовлятися від авто, муніципальний транспорт безкоштовний для тих, хто прописаний у Таллінні. Таким чином, стимулюють людей реєструватись у столиці і платити там податки.
Таллінн та інші естонські міста дуже кінематографічні, тому тут знімали практично всі радянські фільми, де потрібно було показати "закордон".
Варто вдихнути свіже морське повітря, прогулятися сосновими лісами, пропустити через серце, якою може бути країна, якщо її люблять. Естонці, з якими ми спілкувалися, говорили про те, що вони будують для себе "Передбачувану стабільну європейську країну". Здається, вони прекрасно справляються з цим завданням.
Навчально-ознайомлювальний візит відбувся у рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.
Фото Галини Халимоник
