В Одесі у понеділок, 9 грудня, прощалися з рятувальником Сергієм Шатохіним. Його поховають завтра в рідному селі Градениці, Біляївського району. Він загинув під час пожежі на вулиці Троїцькій, що сталася в Одесі. За словами прем'єр-міністра Олексія Гончарука, Сергію Шатохіну хочуть присвоїти звання Героя України посмертно.
Сергій Шатохін, рятувальник, який віддав цій професії 20 років життя. Він помер 7-го грудня. Хоча медики боролися за нього кілька днів. Він впав з висоти, коли тушив пожежу.
Сергій Шатохін
Чоловік був на висоті трьох поверхів. Ліз приставними сходами. У цей час з вікна вистрибнула дівчина-студентка. Вона збила рятувальника. Обидва вони впали на дах прибудови.
Чоловік отримав значні ушкодження, які виявилися несумісними з життям.
У рятувальника залишилася дружина та троє дітей. Сам він родом з села Градениці, Біляївського району. Саме тут його поховають завтра, 10 грудня, а 9го грудня з ним прощалися одесити в Свято-Преображенському соборі міста Одеси.
В знак вшанування пам'яті колеги в усіх підрозділах Служби рятувальники приспустили Державний Прапор та схилили голови у хвилині мовчання.
Вшанували його в частині, де він служив, а колеги з Біляївки приєднаються завтра до похоронної процесії в селі Градениці.
Так само посмертно хочуть приставити до звання Героїня України педагога Ганну Бортюк, яка тричі поверталася до палаючої будівлі, щоб вивести дітей, але в останній раз не змогла вибратися та померла від отруєння продуктами горіння.
У жінки залишилися двоє дорослих дітей, чоловік і літні батьки. Її чоловік, Микола, працює в головному управлінні з надзвичайних ситуацій Одеської області.
За словами рідних та знайомих, Ганна Бортюк у цьому коледжі працювала вже давно. Викладала вищу математику. Знайомі розповідають, що це було її улюбленою справою, і віддавалася вона повністю роботі. Вона чудово знала свій предмет, була доброю та чуйною, ніколи не скандалила. Як підтвердження цьому - учні постійно приходили до неї додому.
“У певних моментах вона була суворою, у певних – доброю. У неї безумовно був свій стержень. Ось вона його і показала – врятувала людей, забула врятувати себе, – пригадує один зі студентів Ганни Бортюк.
За словами студентів викладачки, жінка виводила дітей з палаючої будівлі, потім знову поверталася туди та знову виводила. Поверталася вона щонайменше тричі.
Ймовірно, тому що вона сама мама двох дітей. А ще її чоловік працював рятувальником, вона знала, що потрібно робити. Він весь час їй казав:
"Аню, якщо буде пожежа, біжи нагору. Коли конструкції руйнуватимуться, тебе хоч не завалить". Її першою і знайшли, бо вона була нагорі. Її тіло не було обгорілим, а лише вкритим сажею, а носом ішла кров. Вона задихнулася, – розповідає її знайома.
Друзі жінки також є упевненими, що та не могла вчинити інакше, знала, що може вже й не повернутися, але все одно пішла рятувати дітей. Тіло Анни витягли з-під завалів на очах у чоловіка, він її впізнав.
