Чи повинні громадські активісти йти в депутати? Так, абсолютно впевнений депутат Біляївської міської ради Олег Рогачко. Кілька років поспіль він проводив екоакції, суботники, брав активну участь в усіх заходах з популяризації спорту та здорового способу життя, а чотири роки тому пішов на вибори та став депутатом міськради. Своїм досвідом він ділиться з читачами Біляївка.City, та одразу розповів, що найбільше його дивує весь цей час.
- У депутата міської ради є обов'язок - складати та завіряти акти обстеження матеріально-побутових умов, - розповідає Олег, - буває приїжджаєш до бабульки якоїсь. Поговорив, все записав, завірив та виходиш, а вона біжить та в руку гроші намагається всучити. Пенсія трішки більше тисячі, але це в крові напевно. Сваришся, пояснюєш, просиш, а вона: ну візьміть, ви ж приїхали, ви витратили час на мене. Кожен раз трагедія, коли рішуче кажеш: ні!
- З чого почалася історія твоєї активності?
- Мені здається, що це зі школи. До 9го класу вчився у школі №2, потім у №1. Всі ці розмови про екологію, про довкілля справили на мене враження. Або з дому. Не знаю. Можливо, це почалося з суботників, коли працював в РДА. Нас вивозили в посадки та просили вирубати поросль. Я робив це і думав, який неефективний труд. Воно ж все виросте назад, бо ніхто не буде доглядати. А цих би сотню людей направити на щось корисне - кожного попросити посадити по три дерева. Толку було б набагато більше.
Для мене завжди було важливо, щоб наше місто розвивалося. Навіть коли вступив до вузу, то ніколи не намагався прикрасити та сказати, що я одесит, чи принизити своє рідне місто.
- Пам'ятаєш свою першу екоакцію?
- Це було так давно, що, вже ні. Можливо, 2004 рік? Я люблю річку. Часто там буваю. І завжди подумки дуже погано думав про тих, хто там залишає сміття. Ну йдеш ти відпочивати та волочиш з собою по 10 кілограмів їжі, напоїв. Назад, якщо все зібрати, це буде пакет з один-півтора кілограмами. Набагато менше! Невже важко взяти та зібрати? Донести до контейнера? Мене це обурювало.
Так народилася ідея кинути клич, закликати всіх зібратися та прибрати берег. Потім таких акцій були десятки. Згодом почали садити дерева. На початку, коли не було родини, дітей, на це часу було набагато більше. Але і зараз намагаюся не пропускати. Беру участь з дружиною та дітьми. Навіть мої друзі при мені ніколи не кинуть цигарку під ноги. Звикли, що мене це нервує сильно.
Під час однієї з акції з прибирання річки
Волейбол - це не лише спосіб відпочинку. Справжнє перезавантаження. Тому спорт, велоакції - це більше в задоволення.
Активність - це не геройство. Це має бути в крові у кожного нормального чоловіка: збудувати дім (так склалося, що мені не довелося, але є наш великий спільний дім Біляївка), виростити сина (виховую двох) та посадити дерево (посадив дерев вже на пів-Біляївки).
- Що спонукало піти в депутати? І як думаєш, чи варто активістам йти в політику?
- Пішов, щоб бути корисним для міста та громади. Однозначно варто. Перш за все, ніщо не заважає бути і активістом, і депутатом. По-друге, важливо самому зрозуміти всі процеси, які відбуваються в місті. Це велика школа. Єдине, що не розумію, коли депутат працює в апараті міськради, або є від неї якось залежним. Тут мені, здається, створюється конфлікт інтересів. Йому може бути важко висловлювати свою думку та відстоювати позицію.
- Які дивні запитання ставили тобі за ці роки?
- Наприклад, чи платять мені зарплату? Ні. Депутатам міської ради не платять зарплат. Як і районної, обласної. Це громадська робота.
Ще один момент, який засмутив. На початку роботи депутата давав повсюди свій номер телефону, просив телефонувати, пропонувати щось. За чотири роки - жодного такого телефонного дзвінка не отримав. Чому так - не знаю. Не довіряють? Чи, навпаки, немає таких гострих проблем та тем, щоб намагатися разом знайти відповідь? Чи просто люди не хочуть втручатися в міську політику? Не знаю відповіді.
- Складно було зрозуміти роботу депутата?
- Чесно - так. Мозок закипав. Десятки проєктів рішень, купа інформації, абсолютно різної: бюджет, програми, освіта, комуналка, інфраструктура, культура, плани, стратегія, інвестиції, земельні питання. Приходять люди з різних сфер життя, а мають якось розумітися на купі різних питань. Це відповідальність.
Стратегічна сесія розвитку Біляївської ОТГ за участю депутатів міської ради
Вважаю, що кожна людина, перед тим, як зважитися на таке - має добре подумати, чи потягне. По-друге, має пройти навчання. Я, Сергій Римарчук, Олена Кравченко, Андрій Руденко та Андрій Крачков - ми пройшли таке навчання.
І це була хороша дуже школа. Хоча б почали розбиратися в регламентних питаннях. Звісно, з часом все більш-менш стає зрозумілим. Але це робота, яку маєш знаходити у власному графіку.
- Чи подавав як депутат якісь ініціативи?
- Близько 95% проєктів рішень готують фахівці міської ради. Але депутати завжди ретельно вивчають проєкти, бувають дискусії щодо певних моментів, напрямків. Все обговорюється гласно та відкрито, буває в досить жарких баталіях.
Але є мої ініціативи. Наприклад, на виконком подавав проєкт рішення про облаштування місць для велопарковки поруч з комунальними закладами та об'єктами торгівлі. Рішення ухвалили, велопарковки облаштували.
2016 рік, велопробіг "Вільні люди"
Були пропозиції, які не знайшли підтримки. Наприклад, наполягав, при проєктуванні тротуару від Заводської до мікрорайону станції Дністер запланувати велодоріжку. Мали відвести на дорозі, але на жаль, ні. Не зроблено. Хоча це було б дуже зручно для велосипедистів.
Або була ідея про те, щоб класти залишки вільних або нерозподілених коштів на депозит. Наприклад, є проєкт, але на тендерні процедури потрібно 2-3 місяці. За цей час кошти, призначені для реалізації, могли б наростити відсотки. Теж були дискусії, але не підтримали це рішення. Контаргументи - був страх, що з цими грошима на рахунках може щось трапитися, банк лопне. Хоча згідно із законом вкладати їх можна було б тільки в державні банки під державні гарантії.
Ще одна тема, на мій погляд важлива, це будівництво майданчика для скейт-парку. Поки що проєкт не реалізований, хоча я подавав таку пропозицію на розгляд колег-депутатів.
- Представники нової влади час від часу тримають інтригу, коли будуть місцеві вибори. Але навесні, чи восени 2020 - каденція добігає до завершення. Що міг би записати в здобутки депутатської роботи?
- Всі моменти, які пов'язані з децентралізацією. Ми колегіально працювали, підтримували проєкти міської ради, доповнювали їх, коли треба було, для того, щоб Біляївка та села громади отримали максимум від реформи. Не втомлююся казати, що Біляївка пішла правильним шляхом у 2015 році. Ми майже чотири роки прожили в досить комфортній конфігурації з Майорами та Повстанським. Отримали всі переваги реформи, змогли привести в порядок місто за рахунок нових джерел надходжень - дитсадки, дороги, тротуари, освітлення. І тепер маємо резерв більше дбати за нові села, що приєднали, та поступово доточити вже в місті проблеми, які залишилися.
Це було дуже мудре рішення, що Біляївка вступила в реформу одразу, не чекаючи та не роздумуючи. Зникли всі зайві структури, які гальмували розвиток, зникли "сходи поклонів". Ми напряму отримуємо кошти, які в місті заробляються, самі можемо регулювати більшість міських тем життя.
З тих проєктів рішень, за які голосував, в які вірю, що вони повинні дати поштовх для розвитку Біляївці та громаді - наприклад, ідея ягідного кластеру. Радий, що цього року вдалося на відкритому аукціоні укласти угоду з підприємцем. Також радий, що провели аукціон на ділянки в районі Плієва. Завжди був за те, щоб на відкритих аукціонах вирішувати такі питання, тоді бюджет отримує ринкову ціну за землю.
- Ти йшов на вибори за партійним списком, бо тоді по-іншому не можна було. Як вважаєш, це тобі не заважало? І, взагалі, як політика втручається в роботу Біляївської міської ради?
- Йшов, бо іншої тоді можливості не було. Майже всі списки місцевих осередків партій були сформовані, позвали в дві. Кинув монету та обрав. Але за всі чотири роки політика ніяк не втручалася в роботу Біляївської міської ради. У нас той унікальний випадок, коли інтереси громади - понад усе. Взагалі не відчував, щоб на когось тиснули саме з боку партій, були якісь партійні суперечки чи ідеологічні. Це не жарт, не красне слово, що в Біляївській міській раді одна партія - Біляївська громада.
