«Закінчилися таблетки від тиску», «потрібен інсулін», «дитина захворіла серед ночі» — для жителів багатьох сіл Біляївської громади це не просто побутові ситуації. Якщо у населеному пункті немає аптеки, навіть звичайні ліки можуть перетворитися на проблему. Потрібно шукати машину, викликати таксі, треба їхати до Біляївки, до Теплодара — куди ближче. На відсутність аптеки скаржаться давно й мешканці мікрорайону ст.Дністер.
І проблема ця далеко не лише наша. Ще кілька років тому Міністерство охорони здоров'я повідомляло, що в Україні понад 20 тисяч сіл не мали аптек. За останні два роки ситуація почала змінюватися. Станом на 2025 рік у селах України вже працює понад 7700 аптек та аптечних пунктів, а мережа мобільних аптек охоплює понад тисячу населених пунктів у 17 областях країни. Однак для багатьох це все ще лишається проблемою.
Саме тому держава почала шукати нові способи забезпечити людей ліками. За цей час з'явилися мобільні аптечні пункти, розширилася доставка медикаментів через Укрпошту, а законодавство дозволило продавати окремі ліки через ФАПи та амбулаторії.
Чому аптеки не відкриваються?
На перший погляд здається, що все просто: якщо людям потрібні ліки, то чому б не відкрити аптеку?
Насправді саме економіка найчастіше стає головною перешкодою. Для аптечних мереж невеликі села або віддалені мікрорайони часто є збитковими. Невелика кількість покупців не покриває витрат на оренду чи утримання приміщення, логістику, обладнання, оплату праці фармацевта та виконання ліцензійних вимог. Аптека повинна забезпечувати належні умови зберігання лікарських засобів, мати спеціальне обладнання, а працювати в ній може лише кваліфікований фармацевтичний працівник. На цьому тлі аптечні мережі ще й стикаються з дефіцитом кадрів, особливо у невеликих громадах.
Саме тому нові аптеки зазвичай відкриваються там, де є стабільний потік відвідувачів. Це добре видно навіть на прикладі Біляївки. Більшість аптек розташовані поруч із лікарнею чи амбулаторіями або в центральній частині міста — біля ринку, магазинів, зупинок громадського транспорту. Там, де люди бувають щодня.
Натомість у віддалених селах громади або навіть окремих мікрорайонах відкривати аптеку бізнес не поспішає. За словами представників місцевої влади, перемовини з власниками аптечних мереж проводилися неодноразово, однак результату вони не дали. Позиція бізнесу залишається незмінною: без достатньої кількості покупців така аптека не зможе працювати без збитків.
Єдина комунальна аптека колишнього Біляївського району збанкрутіла.
Саме тому в багатьох громадах України почали шукати інші моделі — не чекати, поки в село зайде приватний бізнес, а організовувати доступ до ліків через мобільні аптеки, доставку препаратів або співпрацю між медичними закладами та аптечними мережами. Саме ці рішення ми й проаналізували.
Аптека, яка приїжджає сама
Одним із рішень стали мобільні аптечні пункти. У січні 2024 року на Харківщині запустили перший в Україні мобільний аптечний пункт. Спочатку він обслуговував 86 сіл, де взагалі не було аптек. Сьогодні таких мобільних аптек в Україні вже майже три десятки, вони працюють у 17 областях і за графіками приїжджають більш ніж у тисячу населених пунктів.
Люди можуть придбати звичайні ліки, отримати препарати за програмою «Доступні ліки», а також скористатися електронним рецептом. Це спеціально обладнані автомобілі, які працюють за графіком і приїжджають у села, де немає стаціонарних аптек.
На Одещині така модель вже працює. У листопаді 2025 року перший мобільний аптечний пункт запрацював у Роздільнянській громаді. Спочатку він обслуговував чотири віддалені села — Єреміївку, Новоукраїнку, Калантаївку та Буцинівку, а згодом маршрут розширили.
Автомобіль приїжджає за затвердженим графіком до амбулаторій або пунктів здоров'я, де жителі можуть придбати необхідні препарати, отримати ліки за програмою «Доступні ліки» за електронним рецептом або замовити медикаменти, яких немає в наявності, до наступного візиту.
Проєкт виявився затребуваним, тому мобільна аптека продовжує працювати й сьогодні, регулярно змінюючи маршрути відповідно до потреб громади.
Це приклад сусідньої громади, яка має схожу структуру населених пунктів із Біляївською. Замість відкривати збиткові стаціонарні аптеки у кожному селі, там організували регулярний маршрут мобільного аптечного пункту. Для жителів це означає, що хоча б у визначені дні вони можуть отримати необхідні ліки поруч із домом, не витрачаючи час і кошти на поїздку до районного центру. Саме такий досвід може бути корисним і для Біляївської громади.
Якщо аптеки немає — ліки може привезти Укрпошта
Ще один варіант — сервіс «Укрпошта. Аптека».
Через гарячу лінію або сайт можна замовити необхідні препарати, а рецептурні ліки — отримати за електронним рецептом. Замовлення доставляють до поштового відділення або навіть додому.
Для людей, які не мають можливості регулярно їздити до міста, це часто стає єдиною реальною можливістю вчасно отримати необхідні медикаменти.
Станом на квітень 2025 року він охоплював 21 740 сільських населених пунктів, а українці вже оформили понад 57 тисяч замовлень. Найчастіше цією можливістю користуються жителі Харківської, Сумської, Київської, Полтавської, Дніпропетровської, Вінницької та Львівської областей.
А що можуть зробити громади?
Є ще один механізм, про який знають не всі. Ще у 2025 році ряд спростив ліцензійні вимоги для відкриття аптек у сільській місцевості. Мінімальну площу торговельної зали для аптек у селищах зменшили з 13,5 до 11 квадратних метрів, а для аптечних пунктів достатньо 6 квадратних метрів. Також переглянули кваліфікаційні вимоги до фармацевтичних працівників, щоб частково вирішити проблему нестачі кадрів у невеликих громадах.
Втім, навіть у МОЗ визнають: самих лише спрощених правил недостатньо. Там, де бізнесу економічно невигідно відкривати аптеку, держава робить ставку на інші моделі.
Однією з них стала співпраця аптек із ФАПами та сільськими амбулаторіями. Якщо в населеному пункті немає аптеки, медичний заклад може укласти договір із ліцензованою аптечною мережею. У такому випадку фельдшер або медична сестра приймають замовлення від жителів, аптека доставляє препарати, а люди отримують їх безпосередньо у своєму селі. Станом на квітень 2025 року за такою схемою вже працювали 755 ФАПів, 590 амбулаторій і сільських лікарень та 49 медичних пунктів по всій Україні.
Чи можливо це у Біляївській громаді?
Так, але для цього потрібна ініціатива та бажання створити нормальні умови для життя мешканців своєї громади.
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який реалізується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB за фінансування Шведського інституту.
