Оновлений Цивільний кодекс України, який Верховна Рада підтримала у першому читанні, викликав критику з боку правозахисників, юристів і бізнес-спільноти. Експерти заявляють: окремі норми документа можуть обмежити права громадян і суперечать європейським підходам.
Джерело: УНІАН
Що не так із новим кодексом
Документ налічує майже 800 сторінок і має на меті оновити законодавство відповідно до стандартів ЄС. Водночас, за оцінками експертів, деякі положення, навпаки, віддаляють Україну від європейської практики.
Зокрема, кодекс не враховує існування різних форм партнерств, окрім офіційного шлюбу між чоловіком і жінкою. Це може обмежити права людей, які живуть у цивільних або одностатевих союзах.
Юристи зазначають, що документ не врегульовує майнові відносини таких пар і фактично не надає їм правового захисту.
Поняття «доброзвичайності»
Однією з найбільш дискусійних норм стало введення поняття «доброзвичайності» — сукупності моральних норм і принципів.
Експерти вважають, що це визначення є розмитим і може призвести до суб’єктивних рішень. У такому випадку саме суд або посадові особи визначатимуть, що є «моральним», а що — ні.
Втручання у приватне життя
Критику викликали й положення щодо сімейних відносин. Зокрема, кодекс передбачає можливість обов’язкових заходів примирення подружжя перед розлученням.
У деяких випадках це може затягувати процес і створювати додаткові труднощі, особливо у конфліктних або насильницьких стосунках.
Також документ передбачає обмеження на розлучення під час вагітності дружини або протягом року після народження дитини. Однак тут може виникнути колізія, якщо батько дитини — не офіційний чоловік, то реальний батько можете втратити змогу оформити свій статус, а чужий для дитини чоловік — буде змушений нести відповідальність за чужу дитину.
Майнові ризики
Окремі положення стосуються права власності. Зокрема, у кодексі йдеться про можливість набуття права на майно після тривалого володіння ним. Юристи застерігають, що такі норми можуть створити ризики для власників нерухомості.
Також критикують положення, які ускладнюють доведення дійсності договорів і можуть збільшити кількість судових спорів.
Критика від YouControl
Юристи аналітичної системи YouControl також проаналізували документ і звернули увагу на низку норм, які можуть вплинути на доступ до інформації та прозорість.
Серед них — так зване «право на забуття». Воно дозволяє вимагати видалення інформації з відкритих джерел, якщо вона «втратила суспільний інтерес». Експерти вважають, що нечіткість формулювання створює ризики зловживань.
Також викликало занепокоєння введення поняття «цифрового образу» юридичних осіб. За оцінкою юристів, це може ускладнити перевірку контрагентів і обмежити доступ до даних про компанії.
Окремо критикують норми щодо «цифрового простору» і «цифрової приватності». Вони можуть вплинути на роботу аналітичних інструментів і обмежити використання відкритих даних.
Ще одна спірна норма — «право на інформаційний спокій» або «право на забуття». Вона задумувалася як гарантія для працівників не відповідати на робочі повідомлення поза робочим часом, але може застосовуватися ширше — зокрема щодо поширення інформації.
У YouControl закликають доопрацювати ці положення до другого читання, щоб уникнути обмеження доступу до публічної інформації.
Позиція Руслана Стефанчука
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у відеозверненні на Facebook заявив, що частина критики базується на недостовірній інформації. Зокрема, він спростував поширені в мережі твердження про нібито дозвіл на шлюб із 14 років.
Також, за його словами, документ не містить нових обмежень щодо розірвання шлюбу під час вагітності чи після народження дитини.
Стефанчук пояснив, що окремі положення, зокрема щодо заручин, вже існують у чинному законодавстві і просто перенесені до нового кодексу без змін. Він також нагадав, що визначення шлюбу як союзу жінки й чоловіка закріплене в Конституції України.
Окремо спікер запевнив, що новий кодекс не змінює підходи до усиновлення та не передбачає нових підстав для вилучення дітей із сімей.
Щодо «права на забуття» під постом YouControl Стефанчук відповів:
«Право на забуття — це європейський стандарт прав людини, який передбачений GDPR та практикою ЄСПЛ. Крім цього, якщо Ви дочитаєте до кінця цю статтю проєкту, там сказано, що вона не поширюється на публічних осіб. Тому ми готові до дискусій».
Що далі
Після першого читання законопроєкт мають доопрацювати з урахуванням зауважень.
Експерти закликають депутатів переглянути спірні норми, щоб привести документ у відповідність до європейських стандартів і не допустити звуження прав громадян та доступу до інформації.
Раніше Біляївка.City розповідали про зміни для українців з 1 травня 2026 року: тарифи, субсидії та нові правила.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
