Куяльницький лиман — одна з найвідоміших природних і лікувальних локацій Одещини — нині опинився під загрозою. Історична будівля грязелікарні кінця ХІХ століття, яка є символом курорту, поступово руйнується і потребує реставрації.
Джерело: УСІ
Як виник курорт Куяльник
Курорт на Куяльницькому лимані почав формуватися ще у першій половині ХІХ століття. Як розповів краєзнавець Дмитро Жданов, перші наукові згадки про лікувальні властивості лиману з’явилися у 1829 році — тоді в Одесі видали французькою мовою працю лікаря Епітеса.
Згодом лікар Іван Віцман опублікував дослідження про користь морських і лиманних купань, що сприяло популярності Куяльника за межами регіону.
Переломним став 1833 рік, коли доктор медицини Ераст Андрієвський переконав генерал-губернатора Михайла Воронцова відкрити грязелікарню. Саме тоді почали активно розвивати курортну інфраструктуру, а лікувальні грязі та ропа лиману отримали світове визнання.
Розквіт і архітектурна спадщина
Сучасну будівлю грязелікарні звели у 1892 році за проєктом архітектора Миколи Толвінського та інженера Йосипа Тимченка. Її виконали у мавританському стилі з павільйонною системою, що дозволяло розширювати комплекс.
На початку ХХ століття курорт щороку приймав десятки тисяч відвідувачів. Навколо грязелікарні сформувалася повноцінна інфраструктура — із ресторанами, кінотеатрами, поштовими відділеннями та приватними санаторіями. У сезон тут проводили концерти та культурні події.
Лікування на Куяльнику вважалося престижним, зокрема серед іноземців.
Грязелікарня. Фото: Листівка початку XX ст. з колекції автора
Чому будівля під загрозою
Сьогодні історична грязелікарня перебуває у складному стані. За словами фахівців, проблеми почалися ще у радянський період, коли під час ремонтів використовували цемент.
Через це вапнякові стіни втратили здатність «дихати»: волога накопичується всередині і поступово руйнує конструкцію. Без належної реставрації пам’ятка архітектури місцевого значення може зазнати подальших руйнувань.
«Можливо сьогодні ми бачимо останній сезон величної будівлі», — зазначив Дмитро Жданов.
Він також наголосив, що споруда має значення не лише місцевого, а й національного рівня.
Грязелікарня АндрієвськогоФото: Локальна Історія
Куяльник сьогодні
Попри проблеми, Куяльницький лиман понад століття залишається місцем оздоровлення. Його грязі та ропа використовують для лікування різних захворювань.
Курорт також залишається культурною локацією. Зокрема, у 2024 році тут знімали документальний фільм ірландського режисера Гара О’Рурка «Санаторій». Стрічка розповідає про життя пацієнтів і персоналу комплексу та вже була представлена на міжнародних фестивалях.
Подальша доля історичної грязелікарні залежить від рішень щодо її збереження та фінансування реставрації.
Раніше Біляївка.City розповідали про екологічний захід «Я рятую Куяльник», метою якого було привернути уваги громадськості до проблем екосистеми лиману.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
