За останні одне-два десятиліття популярність ворожок, екстрасенсів і цілителів в Україні зменшується. Однак вони досі поширені і мають свою аудиторію, зокрема і в Біляївці.
Біляївка.City вирішила провести експеримент: знайти в місті ворожку і піти до неї на прийом. Щоб не викликати підозр, за це завдання взявся я — стажер, котрий приїхав до Біляївки на два тижні, і якого в місті майже ніхто не знає. Розповідаю, як я шукав ворожку і ходив до неї — і чому не-журналістам робити цього не варто.
«Іди в церкву»: Як знайти контакти ворожки в Біляївці
Контакти ворожок рідко коли побачиш на дошці оголошень, та й в гуглі їх теж легко не знайдеш — особливо для невеликого міста на кшталт Біляївки. Це простіше зробити за рекомендацією місцевих. Власне, тому ми в редакції вирішили запостити оголошення в Facebook-групі «Беляевка-Маяки-Теплодар». У цій спільноті 11 тисяч учасників (загалом у Біляївці, Теплодарі й Маяках сумарно живе біля 30 тисяч людей), і вона служить цим двом містам і селу популярною онлайн-барахолкою.
Наважившись пожертвувати свою репутацію на користь журналістського експерименту, я опублікував у групі таке повідомлення: «Посоветуйте хорошую ворожку, гадалку в Беляевке или Теплодаре». Пост відразу викликав сильний ажіотаж. У групі, де зазвичай публікують оголошення про продаж речей і рекламують легкий заробіток в інтернеті, а дописи рідко набирають більше 10 коментарів, моє запитання зібрало понад 50 коментарів за добу.
Переважна більшість коментаторів і коментаторок скептично поставилися до самої ідеї звертатися до ворожок — наприклад, один коментатор делікатно припустив, що в мене «баня поехала». Найпопулярнішою порадою — її висловили в різній формі понад десять людей, і ще більше підтримало «лайками» — було натомість піти до церкви і «не брати гріх на душу».
Учасники спільноти давали й інші поради: повірити в себе, лягти поспати, розвіятися на природі й зайнятися риболовлею — і навіть одружитися. Піклуючись про мій гаманець, але не ставлячи під сумнів саму ідею вдатися до гадання, одна учасниця групи порадила гадання онлайн — «и погадаете, и душа успокоится, и деньги целые». І лише кілька людей стали на мій захист: як точно підмітила авторка найпопулярнішого коментаря з цього табору, я лише попросив контакти ворожки і не запитував учасників групи, чи варто мені до неї звертатися.
Попри загальний скептицизм, своєї мети я таки досяг — отримав контакти понад півдесятка ворожок. Не дивно, що більшість із них прийшли через приватні повідомлення.
«Цвет настроения синий»: Як я ходив до ворожки
Передбачувано, більшість отриманих мною контактів виявилися невалідними — наприклад, «славянская ведуния Рада Белая Сова» відписала, що поняття не має, хто може мені поворожити. Утім, спільними силами ми таки знайшли в Біляївці «справжню» ворожку Людмилу, яка погодилась мене прийняти (ім’я змінене, бо ми пишемо про загальну тенденцію і не хочемо «рекламувати» якусь конкретну ворожку).
Графік у біляївських ворожок напружений: у телефонній розмові Людмила натякнула, що проміжків для прийому в неї небагато, призначила нашу зустріч на 14:30 і попросила не запізнюватися — на 15:00 у неї вже інші клієнти. (І справді: за кілька хвилин до того, як наш сеанс завершився, біля воріт своєї черги уже чекали дві молоді дівчини).
Півгодинний прийом коштував 250 гривень — за умови, що ворожка подивиться тільки на мою долю. Якби я хотів погадати на якусь іншу людину, це коштувало б 50 гривень «зверху». Відразу відмітив: це означає, що Людмила заробляє 500-600 гривень за годину — разів у п’ять більше середньої київської зарплатні.
Озброївшись необхідною сумою, я поїхав на зустріч з Людмилою. Прийшовши до неї, потрапив у невисоку хату, де Людмила провела мене у маленьку напівтемну кімнатку з килимом на стіні. Там вона всадовила мене за стіл і відразу почала розкидати карти. Терпкуватий запах у кімнаті й карти різних типів мали б навіювати містичну атмосферу — утім, її руйнували часті дзвінки до Людмили і пісня Кіркорова «Цвет настроения синий» в неї на рингтоні.
Я прийшов до Людмили з конкретним питанням: хочу відкрити бізнес в Одесі, але сумніваюся. Чи варто мені починати свою справу? Карта з «колесом Фортуни» і валет «показали» Людмилі, що в мене скоро з’явиться бізнес-ментор і зрештою я стану успішним бізнесменом — однак варто почекати до лютого наступного року. Я так до кінця і не зрозумів, чому чекати саме до лютого, але вирішив, що з картами краще не сперечатися.
Карта з колесом Фортуни «показала» мені успіх у бізнесі
Утім, Людмила вирішила не обмежуватися моїми меркантильними питаннями і розказала мені все про моїх батьків, брата, дівчину і біловолосого друга. Деколи ворожка суперечила сама собі. На початку сеансу вона сказала, що мій будинок чистий і «порчі» на ньому немає — а через 20 хвилин таки знайшла «порчу» і порадила сходити до церкви, щоб зняти її. Спочатку попереджала, що ворожить лише на два роки вперед — однак в підсумку напророкувала успішне життя до 80 років в еміграції і одруження з розрахунку.
Людмила, виглядає, непогано розбирається в людях: дещо про мене вона вгадала — припускаю, з моїх манер поведінки, мови і постави. Однак частіше вона дотримувалася загальних культурних паттернів, які не стосувалися конкретно мене. Наприклад, Людмила «бачила» мою дівчину-білявку, яка дуже любить гроші (нагадує стереотип про «жадібних блондинок» і за жодним із двох параметрів не нагадує мою справжню дівчину) і батьків, які сваряться між собою.
Завершила Людмила оптимістично: все у моєму житті і бізнесі буде добре — треба тільки сходити до церкви.
То чому біляївці ходять до ворожок, і чи варто це робити? (Спойлер: ні, звичайно)
Ворожки і екстрасенси, відуни і ясновидці, мольфари і характерники мають між собою одну спільну рису — у їхній діяльності немає жодного наукового чи будь-якого іншого підґрунтя. Їхня «ефективність» може пояснюватися лише ефектом плацебо — або наявністю в них певних талантів у психології чи психотерапії. То чому тоді Людмила має стабільний потік клієнтів? Чому люди звертаються до ворожок, а не до психологів і бізнес-консультантів?
Є багато причин у тому, що у ворожок і магів є своя аудиторія. Перша категорія — глибоко психологічна: звертання до ворожок може виглядати останнім засобом у складних ситуаціях на кшталт важких хвороб чи нерозділеного кохання. Крім того, це допомагає зняти із себе відповідальність за складні рішення. (Саме це було підґрунтям моєї легенди: я начебто вагався, чи варто мені відкривати бізнес, і хотів, щоб ворожка вирішила за мене).
Однак існують також певні причини, котрі унікальні для українського суспільства: порівняно із Заходом, у нас менш популярні психологи і психотерапевти. У цього є історичні причини: за словами психотерапевтки й науковиці Лариси Дідковської, в радянській Україні психологів майже не було, а тому набули популярності всі «екстрасенсорні персони». Як каже Дідковська, «наші бабусі і дідусі ходили до священників, екзорцистів, але не до психологів, бо їх не було».
Тому можна припустити, що популярність ворожок зворотньо пропорційна «зрілості» суспільства. Про це пише історик Андрій Плахонін: «Кашпіровський, Чумак, Ванга, Джуна, Глоба, НЛО і снігова людина на перших шпальтах центральних газет» є для нього символами «буремних» 90-их, які невід’ємно пов’язані з «родимими плямами перебудови: культурною, політичною, економічною деградацією країни і її неминучим розвалом». Дідковська підтверджує: через складну ситуацію в 90-их попит на психологів різко підвищився, а пропозиція зросла не відразу (хоча стрімко зростає зараз).
Анатолій Кашпіровський — один із символів масового захоплення екстрасенсорикою у пізньому СРСР і в ранній пострадянський період
Крім того, існує кілька міфів, віра в які дозволяє клієнтам ворожок виправдатися в своїх очах:
1) «Біла магія» і «близькість ворожок до Церкви». «Білі» ворожки активно використовують християнську риторику у своїй роботі. Людмила, до котрої ходив я, порадила мені піти до церкви, купити кілька найдорожчих свічок і поставити їх Матері Божій, Миколаю і святому Спиридону Тримифунтському, котрий опікується підприємцями.
Утім, звичайно, сама християнська Церква не визнає будь-які чари та ворожіння і виступає різко проти них. Згідно з Катехизмом Католицької Церкви, забобони є «відхиленням від релігійного почуття і практик, які воно передбачає». Віщування долі в будь-якій формі — чи то через розкидання карт, чи шляхом звернення до гороскопів — та інші форми ворожбитства є великим гріхом.
Священик ПЦУ отець Василь (Єдин) з Мирного у розмові з Біляївка.City наголошує, що будь-яке ворожбитство суперечить Богу; воно йде від диявола — і за це в наступному житті чекають вічні муки.
2) «Державна ліцензія» ворожок. Ще однією лінією захисту мистецтва ворожок є наявність нібито державної ліцензії у декого з них. Це також не відповідає дійсності. Донедавна Міністерство охорони здоров’я могло видавати дозволи для занять народною медициною (цілительством). Ці ліцензії, звісно, не підтверджували право на передбачення долі, ворожбитство і чари — однак деякі їхні власники намагалися трактувати їх значно ширше. У будь-якому випадку, минулого року практику таких дозволів ліквідували.
Тож жителям біляївської громади — й українцям загалом — слід розвивати в собі критичне мислення і не звертатися до ворожок, екстрасенсів чи будь-кого, хто вдає, що працює з «потойбічними» силами. Натомість варто вдаватись до послуг спеціалістів: психологів, консультантів, лікарів. Або й просто, як мені радили небайдужі коментатори, лягти поспати, розвіятися на природі й зайнятися риболовлею.
Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.
