Одним з найяскравіших і емоційних заходів фестивалю "Дністровська вертута" став парад дитячих візочків. Він проходить до Дня міста вже дев’ятий рік поспіль. Хто з біляївських родин в цьому році фантазував та креативив з візочками, і що їх змушувало цим займатися, дізнавалися Біляївка.City.
На відміну від минулих, цьогорічним учасникам параду було трішки складніше підготуватися до параду. Адже на прохання організаторів образи необхідно було обирати не будь-які, а орієнтуючись на головну тематику фестивалю – вертуту.
Зголосилися прийняти пропозицію вісім родин: Валентина Ракова з донькою Роксоланою, Тетяна Денисова з сином Андрієм, Ольга Ничипорук з синами Іваном та Іллею, Марина Романюк з сином Єгором, Інна Рябова з сином Георгієм Апоновим, Ельвіра Олейник з сином Данилом, Юлія Крачкова з сином Владиславом і донькою Анастасією, Ольга Осипенко з донькою Вікторією Іванюк.
Так, парадом перед глядачами пройшлися кухарчуки, Омелько на печі, українські печі з петриківським розписом з поварятами у самому серці, козаки, які готові були частувати усіх бажаючих, візочок у вигляді каструлі та інші святкові образи.
- Ми беремо участь у параді візочків вже п’ятий рік поспіль, - розповіла нам Марина Романюк. - Це дуже цікаво, хоч і вимагає певних капіталовкладень. Але воно того варте. Це драйв, емоції, відчуття чогось нового. До нас підходили люди, роздивлятись атрибут, хотіли торкнутися його, говорили: вау. Просили сфотографуватися разом, а деякі навіть запитували, чи фото платне?
З нетерпінням, за словами Марини, чекав на свято син Єгор. Він отримав велике задоволення від уваги людей. Саме Марина переконала у необхідності брати участь у параді свою подругу - Ольгу Ничипорук. Наступного року, запевнила, вони готові знову подарувати свято собі та усім відвідувачам.
- У нас ціла стопка грамот, я зберігаю вирізки з газет, де писали про нашу участь, - говорить Марина. - Це буде чудова пам'ять для сина, коли він виросте. Свято вийшло, дійсно, чудове. Хочу усім сказати: дякую!
Найменшим учасником параду став Георгій Апонов. За словами його мами – Інни, такий захват у дитини вона бачила лише, коли вони були на морі.
- Я вирішила взяти участь, бо хотіла, щоб Жора отримав нові враження. Хоч він ще дуже маленький, але дуже любить публіку, роздивлятися все навколо.
Спочатку, розповіла Інна, вона планувала інший образ. Але коли дізналася про конкретну тематику, на допомогу покликала кумів. Так і народився образ печі зі свіжоспеченою вертутою. Майстрували, клеїли коробки усією родиною. Бабуся допомагала шукати реквізит та одяг.
- Наступного року ми приїдемо на парад сімейним підрядом, - запевняє Інна. - У Жори є два двоюрідні брати однолітки, обов’язково залучу їх до участі і рекомендую усім родинам з маленькими дітьми приєднуватись. Ще один момент - цього разу нам не вдалося сфотографуватися з міським головою, він був весь час зайнятий. Тому плануємо здійснити цей задум наступного року.
До речі, деякі учасники на прохання адміністрацій, передали свої творіння - печі до шкіл, де вони стануть окрасою фотозон або етнокуточків.
Фото Біляївка.City
