Сьогодні, 7 жовтня минає сорок днів, як пішов із життя Валентин Андрійович Носов — учитель із Біляївки, який присвятив школі більшу частину свого життя. Його родина ділиться теплими спогадами про нього й щиро дякує всім, хто підтримав у цей непростий час.
"Минуло вже сорок днів, відколи пішов із життя наш тато — Валентин Андрійовий Носов. Його серце перестало битися, але добрі справи, любов до людей і відданість своїй справі залишилися жити у серцях тих, хто його знав.
Майже пів століття тато присвятив школі. Він був заслуженим Учителем, нагороджений Орденом трудової слави, був Людиною із великої літери — вимогливим і справедливим, щирим і небайдужим. Створював шкільний музей, збирав спогади ветеранів, архівні документи, вів гурток «Пошук», навчав дітей берегти пам’ять і історію свого краю. Його натхнення, енергія залишили важливий слід у шкільному житті та у багатьох поколіннях учнів, яких він навчав.
Ми безмежно вдячні всім, хто був поруч у ці важкі дні — рідним, друзям, колегам, учням і всім, хто знайшов теплі слова підтримки. Хто підтримав нас у дні скорботи, хто прийшов провести його в останню путь, хто поділився добрим словом і спогадом.
Ми дякуємо міському голові Михайлу Бухтіярову, директору Біляївського ліцею №1 імені Володимира Калмика Тетяні Довженко та всьому колективу ліцею, керівнику КП «Наш дім» Володимиру Лисенко, Вірі Лозі, Гаращенко Наталії, Войтовій Лілій, Олексюк Олені та учням 10-Г класу 1987 року випуску, колективу Біляївської дільниці Одеської обласної енергопостачальної компанії.
Дякуємо за співчуття, дзвінки, повідомлення, квіти, добрі спогади. Це допомогло пережити біль утрати і відчути, наскільки багато людей цінували й поважали нашого тата.
Нехай спочиває з миром, а пам’ять про нього живе вічно у серцях усіх, хто його знав».
